Решение № 140623835, 14.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8842/26

Номер провадження2/711/4467/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 295 грн, витрати на правничу допомогу та на сплату судового збору (вхідний №36830, а.с.1-13).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 16.06.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5614822 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, що визначені умовами Кредитного договору, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 10000 грн на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.

Відповідач, у свою чергу, не виконав умов Кредитного договору. Крім того, відповідно до умов Кредитного договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом 360 днів: з 16.06.2026 до 11.06.2026.

На підтвердження обгрунтованості позовних вимог позивачем надано: договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5614822 від 16.06.2025; додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5614822 від 16.06.2025; паспорт споживчого кредиту; розрахунки заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5614822 від 16.06.2025, що підготовлені як ТОВ «Лінеура Україна», так і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача, то ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» як позивач обгрунтовує це тим, що 27.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27/02/2026, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників ТОВ «Лінеура Україна», зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5614822 від 16.06.2025.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить суд стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5614822 від 16.06.2025 в сумі 45 295 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за основним боргом, 24415 грн - заборгованість за відсотками, що нараховані первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», 9880 грн заборгованість за відсотками, що нараховані позивачем як новим кредитором за 104 календарних дні, 1000 грн комісії за надання кредиту, а також витрати на сплату судового збору (2662,40 грн) і на професійну правничу допомогу адвоката (10000 грн).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 09 год 30 хв 14 жовтня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.111-112).

Представник позивача адвокат Столітній М.М. у судове засідання, що призначено о 09 год 30 хв 14 жовтня 2026 року, не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника адвоката Столітнього М.М., що були отримані цими учасниками справи 17.09.2026 (а.с.117 зворот, 118 зворот). Водночас представник позивача адвокат Столітній М.М., у п.4 прохальної частини позовної заяви від 23.08.2026, виявив волю на розгляд справи у відсутність представника позивача проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 14 жовтня 2026 року о 09 год 30 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 14 жовтня2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 16 червня 2025 року о 13 год 59 хв між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5614822 (далі Кредитний договір).

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 як клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 як клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн.

Зі змісту п.1.3, 1.4, 1.4.1., 1.5, 1.5.1, 1.6, 1.6.1, 1.6.2., 1.7, 1.7.1, 1.7.2 суд встановив, що строк кредиту 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати комісії (якщо передбачена договором), процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Комісія за надання кредиту становить 1000,00 гривень. Тип комісії (якщо передбачена договором) разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1) стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору; 1.4.2) знижена процентна ставка становить 0,6175% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 15.07.2025 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.5.1) за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,62% річних; 1.5.2) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2065,9262% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору включає суму кредиту, комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складає: 1.6.1) за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 45 200,00 гривень; 1.6.2) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 44 202,50 грн.

Загальні витрати за кредитом на дату укладення договору включають комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складають: 1.7.1) за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 35 200,00 гривень; 17.2) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 34 202,50 грн

Із п.2.1 2.2 Кредитного договору встановлено судом, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 16.06.2025 або 17.06.2025.

Пунктом 3.1 Кредитного договору передбачено, що проценти, що нараховуються за цим договором, є однією зі складових оплати (другою складовою) за надання та користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Також зі змісту п.6.3 Кредитного договору суд встановив, що сторони означеного правочину обумовили те, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Крім того з п.9.3 Кредитного договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 360 днів, але у будь-якому випадку договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, комісії (якщо передбачена договором), процентів за користування кредитом та неустойки (штрафів), якщо передбачена договором за прострочення виконання грошового зобов`язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, комісії (якщо передбачена договором), процентів за користування кредитом.

Із п.10 Кредитного договору суд встановив, що у ньому містяться відомості про підписання ОСОБА_1 16.06.2025 о 13 год 59 хв 23 сек Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 98702 (а.с.37-50).

Також суд встановив, що разом із Кредитним договором відповідач ОСОБА_1 , на виконання умов означеного правочину, погодився з графіком платежів за Кредитним договором як додатком №1 до означеного правочину шляхом його підписання 16.06.2025 о 13 год 59 хв 23 сек електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 98702 (а.с.50 зворот-51).

Із листа ТОВ «Пейтек» №20260302-1953 від 02.03.2026 судом встановлено, що означеного дня ТОВ «Лінеура Україна» через ТОВ «Пейтек» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 10000 грн, що відповідає сумі кредиту, отриманого відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов Кредитного договору, шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача із призначенням платежу: зарахування на картку № НОМЕР_2 , що відповідає масці картки, що зазначена у п.2.1 Кредитного договору (а.с.32).

Крім того з довідки АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/17104 БТ від 25.09.2026, що витребувана судом за клопотанням позивача та надійшла до суду 01.10.2026 (вхідний №42292/26, а.с.122-123), суд встановив, що 16.06.2025 о 14 год 00 хв 21 сек було здійснено перерахунок суми коштів у розмірі 10 000 грн, що відповідає сумі кредиту, обумовленої п.1.2 Кредитного договору, на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що відповідає масці картки, що зазначена у п.2.1 Кредитного договору.

Згідно безпосередньо дослідженого судом розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що підготовлений ТОВ «Лінеура Україна», суд встановив, що означеним товариством як кредитодавцем 16.06.2025 видано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 10000 грн і цього ж дня нараховано комісію за надання кредиту в сумі 1000 грн; у період часу з 16.06.2025 до 26.02.2026 включно позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 95 грн. Крім того з означеного розрахунку заборгованості судом також встановлено, що позичальник ОСОБА_1 не сплачував ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів у рахунок виконання Кредитного договору (а.с.24-28).

Суд, безпосередньо дослідивши договір факторингу №27/02/2026 від 27 лютого 2026 року (далі Договір факторингу) встановив, що 27 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27/02/2026, відповідно до п.1.1. якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників ТОВ «Лінеура Україна».

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (а.с.94-98).

Факт оплати ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу судом встановлено із дослідженої у судовому засіданні платіжної інструкції №1429 від 27.02.2026, відповідно до якої ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перерахувало ТОВ «Лінеура Україна» 3 600 590,27 грн плати за укладення договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 (а.с.56).

Із витягу з реєстру боржників до Договору факторингу як додатку №1 до означеного правочину судом встановлено, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги ОСОБА_1 у сумі 40415 грн, з яких: 10000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 24415 грн сума заборгованості за відсотками, 1000 грн комісії за надання кредиту, та 5000 грн заборгованість за пенею/штрафами (а.с.33-34).

Також із розрахунку заборгованості, що підготовлений позивачем, суд встановив, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» як новим кредитором нараховано відповідачу ОСОБА_1 проценти за Кредитним договором за період з 28.02.2026 до 11.06.2026 за стандартною процентною ставкою, тобто 0,95%/день, в сумі 9880 грн (щоденно по 95 грн) (а.с.29-30).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026.

Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: 98702.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів у сумі 10000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.2 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «ПУМБ».

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Лінеура Україна», так і його правонаступнику ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10 000 грн в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту в сумі 1000 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 як клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 як клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн.

Пунктом 1.4 Кредитного договору обумовлено, що комісія за надання кредиту становить 1000,00 гривень. Тип комісії (якщо передбачена договором) разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 договору).

Отже, підписанням Кредитного договору без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.

Зміст зобов`язання в наведеному Кредитному договорі, в контексті сплати комісії за надання кредиту, викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз Кредитного договору дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін цього правочину зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язаний повернути зі сплатою процентів за кредитним договором та комісією, в розмірі та умовах погоджених сторонами.

Частинами 1,2,3 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений Кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти та комісію.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру комісії; наявні відомості про те, що саме ОСОБА_1 погодився з умовами з приводу комісії за надання кредиту; позивачем доведені обставини, які давали можливість суду переконатись в тому, з приводу яких відносин був укладений Кредитний договір, та хто ознайомлений з викладеними в ньому умовами.

Отже, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування ТОВ «Лінеура Україна» комісії в розмірі 1000 грн за надання кредиту, що правом вимоги перейшла до позивача на підставі Договору факторингу.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що сума несплаченої відповідачем комісії за Кредитним договором складає 1000 грн.

Крім того відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо сплати ним позивачу комісії в розмірі 1000 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1000 грн, в рахунок заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту, підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 24 415 грн (тобто, за період часу з 16.06.2025 до 26.02.2026 (ТОВ «Лінеура Україна) та з 28.02.2026 до 11.06.2026 (ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»), то суд зазначає про таке.

Зі змісту п.1.3, 1.4, 1.4.1., 1.5, 1.5.1, 1.6, 1.6.1, 1.6.2., 1.7, 1.7.1, 1.7.2 суд встановив, що строк кредиту 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати комісії (якщо передбачена договором), процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Комісія за надання кредиту становить 1000,00 гривень. Тип комісії (якщо передбачена договором) разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1) стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору; 1.4.2) знижена процентна ставка становить 0,6175% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 15.07.2025 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.5.1) за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,62% річних; 1.5.2) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2065,9262% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору включає суму кредиту, комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складає: 1.6.1) за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 45 200,00 гривень; 1.6.2) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 44 202,50 грн.

Загальні витрати за кредитом на дату укладення договору включають комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складають: 1.7.1) за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 35 200,00 гривень; 17.2) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 34 202,50 грн

Також, суд встановив, що саме 27.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», був укладений договір факторингу №27/02/2026.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом (за період часу з 16.06.2025 до 26.02.2026), зазначає про таке.

З аналізу п.1.4 та 1.4.1 Кредитного договору, суд дійшов висновку, що його сторони обумовили, що позичальник протягом усього строку кредитування має сплачувати відсотки за користування кредитними коштами з призми відсоткової ставки на рівні 0,95% в день.

Таким чином, розмір відсотків за період кредитування (з 16.06.2025 до 26.02.2026, тобто до часу укладення договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026, та дати, до якої розраховано заборгованість первісним кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна» (розрахунок заборгованості (а.с.24-28)) згідно умов Кредитного договору з урахуванням, здійснених позичальником сплат, є таким: 10 000 грн х 0,0095 = 95 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом); 95 грн х 256 днів (кількість днів між 16.06.2025 до 26.02.2026) = 24 320 грн, що узгоджується з даними розрахунку заборгованості (а.с.24-28).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником на користь первинного кредитодавця у рахунок виконання умов Кредитного договору, складав 24 320 грн.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача в розмірі 24 415 грн, що нараховані первісним кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна на період з 16.06.2025 до 26.02.2026 включно, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 24 320 грн.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

Що стосується позовної вимоги про стягнення розміру заборгованості за відсотками в сумі 9880 грн (тобто, за період часу з 28.02.2026 до 10.06.2026 (оскільки саме 10.06.2026 закінчився строк дії Кредитного договору, що узгоджується з даними Графіку платежів як додатком №1 до Кредитного договору (а.с.50 зворот - 51)), то суд зазначає про таке.

Як уже суд зазначав вище у судовому рішенні, з аналізу п.1.4 та 1.4.1 Кредитного договору, суд дійшов висновку, що його сторони обумовили, що позичальник протягом усього строку кредитування має сплачувати відсотки за користування кредитними коштами з призми відсоткової ставки на рівні 0,95% в день.

Також, згідно п.1.1 договору факторингу №27/02/2026 від 27 лютого 2026 року, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», останнє як новий кредитор відповідача ОСОБА_1 отримало право грошової вимоги як щодо тієї, строк виконання якої настав, так і щодо тієї, що виникне у майбутньому.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки, станом на день укладення договору факторингу №27/02/2026 від 27 лютого 2026 року, строк Кредитного договору не закінчився (діє до 10.06.2026), а до позивача як нового кредитора відповідача ОСОБА_1 перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором, що виникне в майбутньому, тобто після укладення договору факторингу (тобто, після 27.02.2026), то позивач має право на нарахування та стягнення розміру процентів, розрахованих згідно п.1.4 та 1.4.1 Кредитного договору, до закінчення строку його дії, тобто до 10.06.2026 (узгоджується із додатком №1 до Кредитного договору, а.с.50 зворот-51), а не до 11.06.2026 включно.

У зв язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування відсотків, а відповідно і на їх стягнення у разі не сплати їх відповідачем, за період часу, починаючи з 28.02.2026 до 10.06.2026 включно.

Так, за період з 28.02.2026 до 10.06.2026 включно розмір відсотків, що підлягали нарахуванню позивачем на підставі п.1.4 та 1.4.1 Кредитного договору є таким: 10000 грн (сума непогашеного тіла кредиту) х 0,0095 (процентна ставка п.1.4 та 1.4.1 Кредитного договору) = 95 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом); 95 грн х 103 дні (кількість днів між 28.02.2026 до 10.06.2026) = 9785 грн. Водночас, згідно даних розрахунку заборгованості за означений період у часі, що здійснений позивачем і долучений до позовної заяви (а.с.29-30), розмір відсотків за користування кредитом за період із 28.02.2026 до 11.06.2026 включно (з розрахунку 104 днів) складає 9880 грн, що є більшим розміром, аніж розрахований судом на підставі п.1.4 та 1.4.1 Кредитного договору.

Як встановлено судом, це обумовлено тим, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» здійснило нарахування 95 грн як відсотків за користування кредитом, зокрема, за 11 червня 2026 року. Однак, строк Кредитного договору (360 днів) закінчився 10.06.2026.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення розміру заборгованості за відсотками, за період, що розрахований позивачем, підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 9785 грн.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.3 прохальної частини позовної заяви, про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) заявки на виконання доручення №22806 від 20.07.2026 до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.35-36); 2) ордера серії АІ №2283882 від 18.08.2026 (а.с.17); 3) рахунку на оплату №22806-18/08-2026 від 18.08.2026 (а.с.23); 4) акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №22806 від 18.08.2026 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.31); 5) договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, що укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с.53-54).

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатом Столітнім М.М. у справі щодо стягнення боргу за Кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.

Водночас суд, дослідивши матеріали заяви про розподіл судових витрат, встановив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10000 грн, є неспівмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 3000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (лише підготовка адвокатом Столітнім М.М. позовної заяви та клопотання про витребування доказів без представництва інтересів у судових засіданнях), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується прохання позивача, що викладене в п.3 прохальної частини позовної заяви від 23.08.2026, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №9090 від 14.08.2026 (а.с.14).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 45 105 грн, що складає 99,58% від ціни позову (45 105 грн / 45 295 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 651,22 грн, тобто 99,58% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 грн х 0,9958).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 45 105 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 24 320 грн - заборгованість за відсотками, що нараховані первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», 9785 грн заборгованість за відсотками, що нараховані позивачем як новим кредитором за 103 календарні дні. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 651,22 грн судового збору, що визначені пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам, та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 527, 530, 599, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5614822 від 16 червня 2025 року в розмірі 45 105 (сорок п`ять тисяч сто п`ять) гривень, з яких: 10 000 (десять тисяч) гривень заборгованість за основним боргом (сумою кредиту), 24 320 (двадцять чотири тисячі триста двадцять) гривень заборгованість за відсотками нарахованими первинним кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», за період з 16.06.2025 до 26.02.2026, 9785 (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) гривень відсотки нараховані новим кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», за період з 28.02.2026 до 10.06.2026, та 1000 (одна тисяча) гривень комісія за надання кредиту.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2651 (дві тисячі шістсот п`ятдесят одна) гривня 22 (двадцять дві) копійки та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 5651 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривня 22 (двадцять дві) копійки.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 14 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко