Решение № 140622578, 15.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 жовтня 2026 р. справа № 520/26446/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Шевченківського районного суду м. Харкова (просп. Перемоги, буд. 52В, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 02894036) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського районного суду м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного суду м. Харкова за запитом ОСОБА_1 від 15 серпня 2026 року, що полягає в ненаданні відповіді на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, чим в черговий раз порушені мої права;

- зобов`язати Шевченківський районний суд міста Харкова надати відповідь за запитом ОСОБА_1 від 15 серпня 2026 року, а саме: надати інформацію, долучивши копію відповідного супровідного листа, вихідного документу про надсилання стягувачу, тобто ОСОБА_1 , до його електронного кабінету, а в разі його відсутності рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом виконавчого листа за постановою Харківського апеляційного суду від 29 липня 2026 року у справі №638/517/26.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до суду у зв`язку з ненаданням Шевченківським районним судом міста Харкова відповіді на запит від 15.08.2026 щодо надання інформації про надсилання виконавчого листа у справі №638/517/26. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки відповідач не надав відповідь на запит у встановлений законом п`ятиденний строк, чим порушив його право на доступ до публічної інформації. У зв`язку з цим позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати надати відповідь на запит.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що запит позивача від 15.08.2026 розглянуто в порядку та строки, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації». Відповідач вказує, що відповідь від 24.08.2026 щодо надсилання виконавчого листа у справі №638/517/26 була надіслана позивачу 25.08.2026, а додаткову відповідь із зазначенням дати, вихідного номера та трек-номера поштового відправлення надіслано 25.08.2026. У зв`язку з цим відповідач вважає, що діяв правомірно та не порушив права позивача на доступ до публічної інформації.

Інші заяви по суті справи від учасників не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивач 15.08.2026 звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова з запитом про надання інформації щодо надсилання йому виконавчого листа за постановою Харківського апеляційного суду від 29.07.2026 у справі № 638/517/26.

Позивач зазначає, що станом на 15.08.2026 у підсистемі «Електронний суд» була відсутня інформація про надсилання йому виконавчого листа. У зв`язку з цим він звернувся до відповідача із запитом про надання відповідної інформації та копії супровідного листа.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було надано відповіді на його запит від 15.08.2026 у встановлений законом п`ятиденний робочий строк, чим, на його думку, порушено право на доступ до публічної інформації.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що ненадання відповіді у визначений законом строк стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року №2657-XII "Про інформацію" (далі за текстом - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі за текстом - Закон № 2939-VI).

За визначенням наведеним у статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 2657-XII будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Досліджуючи обставини справи суд зазначає, що право позивача на доступ до публічної інформації полягає в можливості отримати від розпорядника інформації відомості, які перебувають у його володінні, у порядку та строки, визначені законом.

Як установлено судом, запит ОСОБА_1 від 15.08.2026 був зареєстрований Шевченківським районним судом міста Харкова 17.08.2026 та розглянутий у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

За результатами його розгляду позивачу було надіслано відповідь від 24.08.2026 №03-06/235/26-Вих, а також додаткову відповідь від 25.08.2026 № 03-06/ЕП-3338/26-Вих, якою надано запитувані відомості про надсилання виконавчого листа у справі № 638/517/26 та копію відповідного супровідного листа.

Позивачем зазначених обставин не спростовано.

Отже, відповідачем вчинено дії, спрямовані на реалізацію права позивача на доступ до запитуваної інформації, а сам запит розглянуто з наданням відповіді по суті порушених у ньому питань.

Суд ураховує, що предметом розгляду цієї справи є правомірність поведінки відповідача під час розгляду запиту на інформацію, а не питання щодо порядку видачі чи надсилання виконавчого листа як процесуального документа. Відтак, обставини, пов`язані з виконанням постанови Харківського апеляційного суду від 29.07.2026 у справі №638/517/26, можуть бути предметом окремої правової оцінки, однак самі собою не свідчать про порушення відповідачем законодавства про доступ до публічної інформації.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у випадку невчинення ним дій, які він зобов`язаний був учинити на підставі закону, за наявності об`єктивної можливості їх здійснення.

Водночас, для визнання бездіяльності протиправною необхідно встановити конкретний обов`язок відповідача, факт його невиконання та порушення внаслідок цього прав, свобод чи законних інтересів позивача.

У цій справі матеріалами справи підтверджується, що відповідач розглянув запит позивача та надав інформацію щодо порушених у ньому питань. Доказів того, що відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації або залишив запит без розгляду, матеріали справи не містять.

Крім того, надання позивачу додаткової відповіді із зазначенням дати, вихідного номера та трек-номера поштового відправлення, а також копії супровідного листа свідчить про надання інформації, яку позивач просив отримати у своєму запиті.

За таких обставин, суд доходить висновку, що доводи позивача про наявність протиправної бездіяльності відповідача не знайшли належного підтвердження в матеріалах справи.

Сам факт звернення позивача до суду через відсутність на певний момент інформації в підсистемі «Електронний суд» не є безумовною підставою для визнання бездіяльності відповідача протиправною, оскільки предметом цього спору є саме розгляд запиту на публічну інформацію та надання відповіді на нього.

Суд ураховує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. У межах цієї справи відповідач навів обставини розгляду запиту та надав пояснення щодо надсилання відповідей, які підлягають оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Шевченківського районного суду міста Харкова за запитом від 15.08.2026, а тому позовні вимоги в частині визнання бездіяльності протиправною задоволенню не підлягають.

Оскільки вимога про зобов`язання відповідача надати відповідь на запит є похідною від вимоги про визнання бездіяльності протиправною, а запитувану інформацію позивачу фактично надано, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Шевченківського районного суду м. Харкова (просп. Перемоги, буд. 52В, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 02894036) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 15 жовтня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ