Решение № 140622422, 15.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 р. №520/19253/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3,м. Слов`янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення та обчислення розміру моєї пенсії за віком з 10 квітня 2026 року без зарахування періодів роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та обчислення розміру моєї пенсії з 10 квітня 2026 року зарахувавши періоди роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення із виплатою недоотриманих з 10 квітня 2026 року сум.

В обґрунтування позову вказано, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення та обчислення розміру моєї пенсії за віком з 10 квітня 2026 року без зарахування періодів роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправними.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №2) з 10 квітня 2026 року, що підтверджено рішенням від 19 травня 2026 року №056550007180.

Пенсія позивачу була призначена із розрахунку страхового стажу 29 років 07 місяців 29 днів, що також підтверджено рішенням від 19 травня 2026 року №056550007180.

У позовній заяві позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду у Донецькій області не зараховано періоди роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у подвійному розмірі, як передбачено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону №1058-IV врегульовано періоди, з яких складається страховий стаж.

Згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Судом встановлено, що з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року позивач працювала медичною сестрою відділення кістково-гнійної інфекції та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року позивач працювала медичною сестрою інфекційного відділення для дорослих. Факт роботи у даному закладі у вказаний період підтверджується записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 .

Крім того, даний факт не заперечувався відповідачем.

Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу позивачки період її роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі у зв`язку з тим, що з 01 січня 2004 страховий стаж враховується в одинарному розмірі та у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки.

Однак, суд враховує, що вимогами пункту 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Крім того, редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі №214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII періоди роботи позивачів в закладах, визначених у статті 60 Закону №1788-XII, після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-XII вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

Посилання представника відповідача на те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років є безпідставним, оскільки вимогами абзацу 4 частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до стажу позивачки у подвійному розмірі період роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я (період підтверджений копією трудової книжки НОМЕР_2 від 10.04.1993 та довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 березня 2025 року № 01-3/14).

Враховуючи викладене, суд вважає належним та допустимим способом захисту прав позивача визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення та обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 за віком з 10 квітня 2026 року без зарахування періодів роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 10 квітня 2026 року зарахувавши періоди роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення із виплатою недоотриманих сум з 10 квітня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3,м. Слов`янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення та обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 за віком з 10 квітня 2026 року без зарахування періодів роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 10 квітня 2026 року зарахувавши періоди роботи з 14 червня 2012 року по 30 липня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2025 року у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення із виплатою недоотриманих сум з 10 квітня 2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3,м. Слов`янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, код ЄДРПОУ 13486010) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Пасечнік О.В.