Решение № 140621912, 14.10.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/926/26

Провадження № 2/692/787/26

14.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

14 жовтня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю: секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення сімейних відносин малолітні діти залишились проживати з позивачем. Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 28.01.2021 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07.12.2020 і до досягнення дітьми повноліття. Вказує, що після ухвалення рішення суду від 28.01.2021 істотно змінились соціально-економічні умови та фактичні витрати на забезпечення потреб дітей. Вказує, що самостійно забезпечує потреби дітей, діти перебувають у шкільному віці, що потребує постійних витрат на забезпечення навчального процесу, придбання шкільного приладдя, одягу, взуття, засобів для розвитку та дозвілля і встановлений раніше розмір аліментів не забезпечує належного рівня їх утримання. Вказує на збільшення вартості продуктів та товарів, необхідних для розвитку дітей. Зазначає, що фактичні витрати на утримання дітей суттєво збільшились, тоді як розмір аліментів відповідає їх мінімальним потребам. Вказує, що відповідач допустив заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на березень 2026 становить 135774,58грн. Зазначає, що відповідач є особою працездатного віку, не має встановленої інвалідності, відомостей про неможливість брати участь у матеріальному забезпеченні дітей не існує. Вказує на принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дітей, вважає, що зміна способу стягнення аліментів із визначеного рішенням суду мінімального гарантованого розміру на стягнення у часті від заробітку відповідача буде відповідати інтересам дітей та забезпечить належне виконання відповідачем обов`язку щодо їх утримання.

Тому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 28.01.2021, за яким з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Ухвалою суду від 11.06.2026 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.08.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пух С.Л. не прибули, від представник надійшла заява про розгляд справи без її та позивача у часті, у якій та позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомих причин, про дату та час судового засідання був повідомлений належними чином шляхом направлення поштових повідомлень, відзив на позовну заяву не подав, заяв та клопотань не надсилав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Повідомлення про причину неявки в засідання від відповідача до суду не надійшло, відзивів на позов не подано, тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 31.07.2018 Драбівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області складено відповідний актовий запис № 27 від 04.11.2014 та його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.02.2017виконавчим комітетом Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно даних витягів з Реєстру територіальної громади № 2023/000198991 від 09.01.2023, № 2023/000199074 від 09.01.2023, № 2023/0001999252 від 09.01.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 28.01.2021 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі: по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07.12.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Драбівського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області КМУ МЮУ, він виконаний у виконавчому провадженні № 64341230, за період з грудня 2020 року по березень 2026 року. Боржник: ОСОБА_2 . Сукупний розмір заборгованості станом на березень 2026 визначено у розмірі 135774,58грн. Розрахунок містить єдину інформацію про сплату/стягнення виконавцем коштів: травень 2025 у розмірі 43598,42грн., у всіх інших періодах - 0,00грн.

Згідно довідки виконавчого комітету Шрамківської сільської ради № 80 від 06.02.2026, діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на утриманні матері ОСОБА_1 та проживають разом з нею по АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином обставина встановлення обов`язку відповідача по сплаті аліментів на утримання своїх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доказуванню не підлягає.

Статтями 8,11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов`язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров`я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.

Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.

Положеннями ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При цьому суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 181 СК України не передбачає обов`язку позивача доводити необхідність такої зміни, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини належить стягувачці, якою і є позивачка.

Положеннями ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Окрім того, при розгляді позовів про зміну розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

У положеннях ст. 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до норм ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України віл 27.02.1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 27 вищезазначеної Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-1V суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, а в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-IV).

У рішенні «Хант проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Отже, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Цей обов`язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей з твердої грошової суми на частку заробітку (доходу) платника аліментів підлягає до задоволення, оскільки саме одержувач аліментів наділений правом вибору способу стягнення аліментів. Суд вважає, що розмір аліментів, що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20грн., від якого була звільнена позивач при подачі позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись та ст.ст. 181, 182, 183, 184, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 76-84,206, 263- 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, на аліменти у частці від доходу відповідача в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20грн. який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Виконавчий лист, виданий Драбівським районним судом Черкаської області в справі № 692/1239/20, відкликати із Драбівського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Л.О. Левченко