Решение № 140621371, 14.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.10.2026Справа № 554/13860/26Провадження № 2-а/554/149/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі Титаренко Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, у якому просив скасувати постанову Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.09.2026 р. № 7797 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову вказав, що 04 вересня 2026 року заступник начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Ірина Година винесла постанову № 7797, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 163-15 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500 грн. Позивач постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона ґрунтується не на сукупності належних і достовірних доказів, а на припущеннях та документах, складених самими працівниками ДПС із суттєвими суперечностями й незаповненими обов`язковими графами. Відповідач не довів факту звернення конкретного платника з вимогою здійснити безготівковий розрахунок, способу оплати, який йому пропонувався, та конкретної особи, яка нібито відмовила у такому розрахунку. Не доведено, що на об`єкті взагалі були відсутні всі передбачені законом способи безготівкової оплати. Не встановлено і його особистої винної дії або бездіяльності. ОСОБА_1 вказує, що під час контрольного заходу 28.07.2026 він на автостоянці не перебував, із платником та інспекторами не спілкувався, оплату не приймав і жодної відмови не висловлював. Позивач вважає, що відповідач не довів правового статусу, повноважень і зв`язку ОСОБА_2 із ПП «КАРСАД», а також не надав доказів того, що він діяв за його дорученням або виконував вказівки позивача. Кваліфікуюча ознака повторності також об`єктивно відсутня. Подію, покладену в основу постанови № 7797, датовано 28.07.2026, тоді як постанову № 6490, на яку ДПС посилається як на попереднє адміністративне стягнення, винесено лише 04.08.2026. Рішення, якого не існувало на момент події, не могло сформувати повторність і не може ретроспективно погіршувати правове становище особи. Відповідач не розкрив належним чином первинної фактичної підстави для видання наказу № 2469-п і не надав документів, які дозволили б перевірити, чи не була повторно використана помилкова або неперевірена інформація, пов`язана з

попередньою перевіркою за адресою вул. Київське шосе, 70-А. Крім того, письмові заперечення ПП «КАРСАД» було подано 24.08.2026, їх розгляд призначено на 01.09.2026, постанову № 7797 винесено 04.09.2026, а письмову відповідь на заперечення відповідач датував лише 07.09.2026. Це не підтверджує повного, об`єктивного та неупередженого розгляду заперечень до прийняття оскаржуваної постанови. Позивач вважає, що усі неусунуті сумніви щодо події правопорушення, його вини, повторності, достовірності документів і дотримання права на захист повинні тлумачитися на користь особи, яку притягають до адміністративної відповідальності. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав установленого частиною другою статті 77 КАС України обов`язку довести правомірність свого рішення. За таких обставин, постанова Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.09.2026 № 7797 є необґрунтованою та протиправною, а тому відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, які останнім усунуто в строк вказаний в ухвалі суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.65).

Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області - Телятник Г.А. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

08 жовтня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що ГУ ДПС у Полтавській області керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, згідно наказу від 28.07.2026 № 2469-П «Про проведення фактичної перевірки» у період з 28.07.2026 по 05.08.2026 включно було проведено фактичну перевірку автостоянки за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Пругла, 6, платника податків Приватного підприємства «КАРСАД». В ході проведення перевірки надано запит про надання документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо від 28.07.2026 № Б/Н. Згідно зазначеного запиту станом на 05.08.2026 о 17:00 не надано банківські виписки про рух коштів на рахунках, інформацію щодо працевлаштування працівника, документи, щодо права користування господарським об`єктом, про що було складено акт, який засвідчує факт ненадання у визначений в запиті строк (ненадання у повному обсязі) документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо від 05.08.2026 № 949/16-31/07-05/21056950. За результатами фактичної перевірки ОСОБА_2 (особа, яка проводила розрахунки) відмовився від підписання та отримання акту фактичної перевірки, про що було складено акт про відмову від підписання акту (довідки) фактичної перевірки від 05.08.2026 № 948/16-31/07-05/21056950. За результатами фактичної перевірки складено акт, який у відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України зареєстрований у ГУ ДПС у Полтавській області (не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки) за № 12134/16/31/РРО/2Ю56950 та надіслано поштою ПП «КАРСАД» наступного дня після реєстрації 07.08.2026 року. Фактичною перевіркою встановлено, зокрема, недотримання ПП «КАРСАД» вимог пункту 1 Постанови № 894, а саме: не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за надані послуги на автостоянці.

Листом ГУ ДПС у Полтавській області від 12.08.2026 № 27146/6/16-31-07-05- 09 ПП «КАРСАД» направлено повідомлення про запрошення на 10:00 24.08.2026 для складання протоколу про адміністративне правопорушення (докази надсилання додаються), які отримано 18.08.2026 року. Директор ПП «КАРСАД» Артем`єв І.М. не з`явився до ГУ ДПС у Полтавській області для складання протоколу про адміністративне правопорушення, про що було складено акт відмови від підписання (ознайомлення) протоколу про адмінправопорушення № 1028/16-31-07-05-02 від 24.08.2026 у зв`язку з неявкою. За порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, на посадову особу підприємства - директора Артем`єва Ігоря Михайловича було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 163-15 КУпАП, протокол № 7797 від 24.08.2026, який направлено ПП «КАРСАД» листом від 25.08.2026 № 28550/6/16-31-07-05-09, та отримані відповідно квитанції 01.09.2026 року. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою ГУ ДПС у Полтавській області винесено постанову від 04.09.2026 № 7797 за частиною II статті 163-15 КУпАП про накладення адміністративного стягнення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 8500,00 грн. Вказана постанова була направлена на податкову адресу ПП «КАРСАД» листом від 07.09.2026 № 29773/6/16-31-07-05-09. На підставі вищевикладеного, ГУ ДПС у Полтавській області вважає, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, тобто правомірно, а тому адміністративний позов є безпідставним, необґрунтованим нормами матеріального права та не підтверджений належними доказами, тобто таким, що задоволенню не підлягає (а.с.86-87).

Ухвалою суду від 14 жовтня 2026 року відповідь на відзив подану позивачем повернуто без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.07.2026 р. ГУ ДПС у Полтавській області складено направлення на перевірку № 4238 з проведення з 28.07.2026 р. фактичної перевірки АА «Карсад» , автостоянка за адресою м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського),6, тривалістю десять діб. Мета перевірки контроль щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (а.с.99).

28.07.2026 р. працівниками ГУ ДПС у Полтавській області Куницьким Р.М., Суховською В.В. складено Акт про відмову від підпису у направленнях на перевірку платником податків та/або посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, які фактично проводять розрахункові операції), з якого вбачається, що з 28.07.2026 р. працівниками ГУ ДПС у Полтавській області проводиться фактична перевірка автостоянки ПП «Карсад» за адресою м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського), 6 , ОСОБА_2 відмовився від підписання направлення на перевірку (а.с.98 зворот).

З копії Акту фактичної перевірки № 12134/16/31 РРО/210556950 від 05.08.2026 р. вбачається, що 28.07.2026 р. проведено перевірку господарської одиниці Автостоянка за адресою м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського), 6 Приватне підприємство «Карсад» , працівник, посадова особа ОСОБА_2 , перевіркою встановлено, що СГ не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 1200 грн., в.т.ч. на суму 200 грн. при проведенні контрольної розрахункової операції. На місці проведення розрахунків знаходяться кошти в сумі 1200 грн., які згідно з описом грошових коштів є виручкою за надані послуги та не проведені через РРО. Платником податків не забезпечено надання посадовим (службовим) контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме до перевірки не надано банківські виписки про рух коштів на рахунках, інформацію щодо працевлаштування працівника, документи, щодо права користування господарським об`єктом. Не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків ( у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані товари (надані послуги) , на момент перевірки банківський термінал чи інший застосунок для розрахунку електронним платіжним засобом (банківською карткою) відсутній. В ході фактичної перевірки станом на 28.07.2026 р. об 16 год. 55 хв. встановлено факт допуску до роботи особи, що проводила розрахунки ОСОБА_2 , без оформлення трудових відносин відповідно до діючого законодавства та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому КМУ. Встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, господарського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95ВР (із змінами), п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 1 Постановми КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) (а.с.94-95).

З Акту про відмову від підписання акту (довідки) фактичної перевірки від 05.08.2026 р. бланк 00913 від 05.08.2026 р. вбачається, що за результатами фактичної перевірки Автостоянка за адресою м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського), 6, особа, що проводить розрахунки ОСОБА_2 відмовився від підписання та отримання акту (довідки) фактичної перевірки від 05.08.2026 , бланк № 00914 (а.с.98)

12.08.2026 р. ГУ ДПС у Полтавській області директору ПП «Карсад» направлено корінець повідомлення № 27146 від 12.08.2026 р. про запрошення на 10.00 год. 24.08.2026 р. до Головного управління ДПС у Полтавській області для складання протоколів про адміністративні правопорушення згідно ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 163-15 КУпАП на підставі акта фактичної перевірки бланк № 009413 від 05.08.2026 р. , яке отримано адресатом 18.08.2026 р. (а.с.108-109).

24.08.2026 р. ГУ ДПС у Полтавській області отримано заперечення ПП «Карсад» на акт фактичної перевірки від 05.08.2026 р. № 009413 , що підтверджується копією штампу (а.с.34-44).

24 серпня 2026 року головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Суховською В.В. складено протокол № 7797 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що за результатами проведення фактичної перевірки автостоянки за адресою м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського), 6, де здійснює діяльність Приватне підприємство «Карсад» код ЄДРПОУ 21056950, юридична адреса: Полтавський р-н., с. Щербані, вул. Світла, 1А, згідно акту фактичної перевірки від 05.08.2026 бланк № 009413, ОСОБА_1 , директор ПП «Карсад» , код за ЄДРПОУ 21056950 вчинив правопорушення порядку проведення розрахунків, а саме не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товарами (надані послуги) на автостоянці за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вуд. Дмитра Пругла (Станіславського),6, чим порушив пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 р. № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків» (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристоїв) за продані ними товари (надані послуги). Дата, час і місце вчинення порушення 28.07.2026 о 16 год. 55 хв. автостоянка Полтавська обл., м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського),6, відповідальність передбачена ч. 2 ст. 163-15 КУпАП (а.с.14).

24.08.2026 р. головним державним інспектором ГУ ДПС у Полтавській області Суховською В.В. та головним державним інспектором ГУ ДПС у Полтавській області Табунщик Д.В. складено Акт № 1027/16-31-07-05-02 відмови від підписання та ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення № 7796 від 24 серпня 2026 р. платником податків та/або посадова (службова) особа платника податків (його представник або осода, що проводить розрахункові операції) ОСОБА_1 (р.н.о.к.п. НОМЕР_1 ) директор ПП «Карсад», автостоянка за адресою : м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського),6 відмовився від підписання (ознайомлення) з протоколом про адміністративне правопорушення у зв`язку з неявкою (а.с.107 зворот).

25.08.2026 р. ГУ ДПС у Полтавській області ПП «Карсад» направлено другі примірники протоколів про адміністративнеі правопорушення та акти відмови від підписання протоколів про адміністративні правопорушення від 24.08.2026 р., які отримано адресатом 01.09.2026 р. (а.с.104).

З копії постанови від 04 вересня 2026 року № 7797 про накладення адміністративного стягнення вбачається, що розглянуто протокол від 24 серпня 2026 року № 7797 і додані до нього матеріали фактичної перевірки, які зареєстровані в Головному управлінні ДПС у Полтавській області за № 12134/16/21/РРО/21056950 від 05.08.2026 р. щодо ОСОБА_1 , який працює директором ПП «Карсад», встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) на автостоянці за адресою Полтавська обл.., м. Полтава, вуд. Дмитра Пругла (Станіславського),6, чим порушив пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 р. № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків» (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристоїв) за продані ними товари (надані послуги). На підставі Податкового кодексу України та статей ч. ІІ ст. 163-15, 234-2, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 8500 грн. (а.с.12).

07.09.2026 р. ГУ ДПС у Полтавській області надано відповідь на заперечення ПП «Карсад» від 24.08.2026 р., з яких вбачається, що ГУ ДПС у Полтавській області , враховуючи всі аргументи та зауваження, які були наведені ПП «Карсад» в запереченні до акту перевірки та при його розгляді, висновки акта перевірки від 05.08.2026 № 12134/16/31/РРО/210569950 залишено без змін, а заперечення від 24.08.2026 (вх.. ГУ від 24.08.2026 № 57389/6/16-31) без задоволення (а.с.61-63).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статтей 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.2 ст. 163-15 КУпАП дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: пов`язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163-15).

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як слідує з матеріалів справи, підставою притягнення ОСОБА_3 до відповідальності, згідно з постанови № 7797 від 04.09.2026 р., є порушення ним Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894, якою встановлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно з 1 січня 2023 року - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту).

У протоколі № 7797 від 24.08.2026 р. про адміністративне правопорушення вказується, що протиправна поведінка ОСОБА_4 полягає у незабезпеченні можливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) на автостоянці.

Суд зазначає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Стаття 163-15 КУпАП визначає відповідальність за недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894, яка проявляється у формі не забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), внаслідок чого такий суб`єкт господарювання може бути притягнений до відповідальності за статтею 163-15 КУпАП.

Водночас обов`язковість встановлення саме банківського терміналу вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 29.07.2022 не містять, а передбачають лише забезпечення можливості здійснення суб`єктами господарювання безготівкових розрахунків будь-яким способом, в тому числі і з використанням терміналу.

Такого ж висновку дійшло Міністерство економіки України в листі від 12.11.2024, в якому зазначило, що Постановою № 894 не встановлюється обов`язковість забезпечення торговцем способу безготівкових розрахунків виключно з використанням платіжного терміналу. Закон не обмежує торговців у способах забезпечення безготівкових розрахунків, надає торговцю можливість забезпечити здійснення безготівкових розрахунків шляхом використання платіжних застосунків, надання споживачеві реквізитів свого рахунку/платіжного інструменту (зокрема, електронного платіжного засобу), що дасть змогу споживачу здійснити оплату за товари (надані послуги) на рахунок торговця. Закон надає торговцю можливість обрати спосіб, який буде найбільш зручний, та не вимагатиме значних витрат на впровадження безготівкових розрахунків (на оренду і обслуговування платіжного пристрою, сплату комісії за еквайрінг тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Доказів неможливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за адресою здійснення фактичної перевірки відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами (зокрема показами свідків, відео чи фото знімками) , а судом, відповідно, не встановлено факт відсутності на господарській одиниці за адресами: м. Полтава, вул. Дмитра Пругла (Станіславського), 6, де знаходяться автостоянки ПП «Карсад-», директором яких є ОСОБА_4 , банківських терміналів.

На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в пункті 39 постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі № 296/7166/16-а зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Окрім того, диспозиція статті 163-15 КУпАП визначає відповідальність за не виконання обов`язку з прийняття спеціальних платіжних засобів згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894, який проявляється у формі відмови покупцю в прийнятті відповідного спеціального (електронного) платіжного засобу, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, внаслідок чого такий суб`єкт господарювання може бути притягнений до відповідальності за ч.2 ст. 163-15 КУпАП.

Тобто, визначене у статті 163-15 КУпАП правопорушення передбачає вчинення дії у формі відмови покупцю в прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, що свідчитиме про незабезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Таким чином для кваліфікації діяння за статтею 163-15 КУпАП встановлення особи, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів, є обов`язковим, оскільки у разі відсутності такої особи, відповідно, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.

Як установлено судом, матеріали фактичної перевірки не містять відомостей щодо осіб, яким було відмовлено у прийнятті відповідного спеціального (електронного) платіжного засобу, а тому суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_4 .

Щодо відсутності в діях ОСОБА_4 повторності суд зауважує, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, однією з основних засад адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Сутність принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи полягає, серед іншого, у виявленні та дослідженні доказів судом за власною ініціативою. Суд під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства повинен активно використовувати процесуальні повноваження, у тому числі й щодо виявлення, витребування і дослідження доказів за власною ініціативою.

За змістом ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У спірній постанові, усупереч вимогам ст. 283 КУпАП, не зазначено відомостей щодо вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, оскільки у графі «суть правопорушення» відповідачем не встановлено, що позивача протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, що передбачено диспозицією саме ч. 2 ст. 163-15 КУпАП. Тобто не встановлена та не описана така кваліфікуюча ознака, як повторність вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, в оскаржуваній постанові від 04.09. 2026 р. № 7797 за результатами розгляду Протоколу № 7797 відповідач не конкретизував суть адміністративного правопорушення, у контексті наявності кваліфікуючих ознак, які передбачені ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, та наявність у діях ОСОБА_4 відповідного складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності.

Натомість постанова № 7797 від 04.09.2026 р. взагалі не містить посилання на чітко визначену статтю КУпАП, за якою ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням вимог до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 283 КУпАП.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. При цьому постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З наведених вище вимог щодо протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що такі обов`язково повинні містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку прийняття такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом, рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.

Зазначене вище дозволяє дійти висновку, що відповідачем не лише не розкрито суті вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання повинно бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об`єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до належного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, а й порушено вимоги ст. 283 КУпАП.

Відтак, якщо у постанові не вказано, за якою саме статтею КУпАП ОСОБА_5 притягнуто до відповідальності, зазначене взагалі унеможливлює визначити чітку кваліфікацію правопорушення, що свідчить про протиправність постанови № 7797 від 04.09.2026 р. та є підставою для її скасування.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена ч. 2 ст. 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто саме відповідач зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваних постанов.

У даному випадку відповідачем не додано жодних доказів до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушень з боку ОСОБА_4 .

Сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, не дає підстав уважати, що рішення відповідача є правомірними, та вказує на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Відповідно до пункту першого ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Пункт 3 ч.3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вказане означає, що оскаржувана постанова підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1ст.247 КУпАП- за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-15 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір у сумі 532 грн. 48 коп. (а.с.9) підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача .

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 78, 90, 139, 241-246, 286 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 33, 163-15, 245, 247, 251, 254, 280 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.09.2026 р. № 7797 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532 грн. 48 коп. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКППО НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління ДПС у Полтавській області , адреса місцезнаходження: м. Полтава, вул. Європейська,4, код ЄДРПОУ 44057192.

Суддя Л.І.Савченко