№ 140621339, 13.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.10.2026Справа № 554/11593/26Провадження № 3/554/1323/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13» жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП (38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, громадянки України, працюючої головним державним інспектором Управління інформаційних технологій ГУ ДПС в Полтавській області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2026 року о 07 годині 50 хвилин, в м.Полтава по вул. Юліана Матвійчука, буд.30, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху та здійснила зіткнення із ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушила вимоги п.10.1 ПДР України. Внаслідок зіткнення ТЗ отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала, надала письмові заперечення на протокол, згідно яких вона проводила маневр з паркування з дотриманням Правил дорожнього руху України. На момент зіткнення її автомобіль перебував в нерухомому стані, так як вона зупинила його і почала вивертати кермо, щоб почати рух заднім ходом для паркування. ДТП сталося внаслідок того, що інший учасник пригоди - водій автомобіля Toyota Camry, д/н НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , не виконав п. 10.11, який зобов?язує у разі, коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена ПДР, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку, а також порушив п. 12.3 ПДР України, оскільки при виникненні небезпеки для руху, яку водій ОСОБА_2 об`єктивно спроможний був виявити, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, однак цього не зробив. Крім того, складена працівниками поліції схема ДТП не відображає реальної картини події та має неточності. При складанні протоколу не прийнято до уваги наявність очевидця події ОСОБА_3 , який знаходився на місці ДТП і може підтвердити її невинуватість. При складанні адміністративного протоколу працівник поліції спирався лише на пояснення учасників ДТП та власну беззаперечно необґрунтовану суб?єктивну думку про причини транспортної пригоди, хоча сам не був присутній на місці події під час її скоєння. У справі відсутні будь-які матеріали (документи, покази свідків чи технічних засобів, відеореєстраторів, камер вуличного спостереження), які доводять її винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення. Просить закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так як матеріалами справи не доведено обставини, що вона порушила п. 10.1. ПДР України.

Допитаний в судовому засіданні водій ОСОБА_2 пояснив, що вранці він їхав в м.Полтава по вул. Юліана Матвійчука, буд.30. Після повороту за куток будинку, рухався прямо. Швидкість була мінімальною. З правого боку на парковці були припарковані автомобілі, один з них Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 почав рух і вдарив в праву сторону його автомобіля. Пошкодження прийшлись в передню і задню праві дверцята та арку заднього крила. Водійка вийшла з авто, подивилась, потім сіла в автомобіль, здала назад і припаркувалась.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що працює разом з ОСОБА_1 в ГУ ДПС в Полтавській області. Проходив повз буд. №30 по вул. Ю.Матвійчука в м.Полтава та бачив як ОСОБА_1 паркувалась, вивернула кермо і здійснила рух назад, а автомобіль Toyota camry на швидкості вилетів із-за кутка будинку та здійснив наїзд на автомобіль ОСОБА_1 . Він був на місці ДТП, казав інспектору, щоб в нього відібрали пояснення, однак інспектор проігнорував це.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , покази ОСОБА_2 , покази свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, настає, якщо учасниками дорожнього руху були порушені правила дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об?єктів. Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

В п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.205 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3 ПДР).

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4 ПДР).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Вирішуючи питання про наявність в діях водія ОСОБА_1 порушень п. 10.1 ПДР України, що мало наслідком спричинення дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить з наступного:

Згідно п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

На підтвердження вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, особою, яка склала відповідний протокол, до справи додано: картку обліку адміністративних правопорушень відносно водія; схему місця ДТП, надані до протоколу письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Також до письмових заперечень на протокол ОСОБА_1 додано фото з місця ДТП.

Зі схеми місця ДТП від 28.07.2026 року, яка є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення та без зауважень підписана учасниками даної події вбачається, що остання відображає напрямок руху ТЗ, місце зіткнення, місце розташування ТЗ. Також вбачається, що ТЗ Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 має пошкодження передньої лівої частини, а ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 бокової правої частини.

В судовому засіданні надані покази ОСОБА_2 повністю узгоджуються з його письмовими показами, наданими на місці ДТП, зокрема, що він після повороту, рухався прямо. З правого боку на парковці були припарковані автомобілі, один з них Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 почав рух і вдарив його автомобіль в праву передню та задню дверцята та заднє крило. Після цього він зупинив авто, а водійка Opel Vectra здала назад до парковочного місця.

Пояснення водія ОСОБА_2 також повністю узгоджуються зі схемою місця ДТП від 28.07.2026, підтверджують напрямок руху ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 під його керуванням, який показаний стрілкою на схемі цифрою 4 та місце зіткнення, позначеним цифрою 3 саме на смузі для руху його ТЗ.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , які долучені до протоколу, навпаки спростовують її пояснення надані в судовому засіданні. Зокрема на місці ДТП остання зазначила, що здійснювала маневр під час паркування автомобіля, а вже в судовому засіданні зазначила, що її автомобіль перебував в нерухомому стані.

Крім того, доводи ОСОБА_1 спростовується наявними пошкодженнями ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 , які зазначені в схемі місця ДТП та вбачаються на фото автомобіля Toyota camry, д/н НОМЕР_3 з місця ДТП, оскільки, у разі перебування ТЗ Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 в нерухомому стані та повороту направо ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 , як зазначає ОСОБА_1 (із-за кута будинку) пошкодження ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 мали б місце лише передньої правої частини транспортного засобу, а в даному випадку ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 має пошкодження всієї правої бокової частини (права передня пасажирська та права задня пасажирська дверка та заднє крило). При цьому ці пошкодження у виді повздовжнього динамічного «прочісу» та вдавленості саме на правому боці автомобіля Toyota camry, д/н НОМЕР_3 .

Також, аналізуючи фото з місця ДТП, які долучені до письмових заперечень ОСОБА_1 , можна дійти висновку, що ТЗ Toyota camry, д/н НОМЕР_3 вже рухався прямо, а не повертав направо, виїжджаючи із за кута будинку, як вказує ОСОБА_1 .

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_3 про те, що автомобіль Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 під час зіткнення перебував у нерухомому стані. Вказані доводи повністю спростовуються характером та локалізацією пошкоджень автомобіля Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 . Наявність повздовжнього динамічного «прочісу» та вдавленості саме на правому боці автомобіля Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 , беззаперечно свідчить про те, що цей транспортний засіб рухався прямолінійно вздовж проїзду, коли автомобіль Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 , здійснював маневрування (зміни просторового положення кузова). В інакшому б випадку, якби автомобіль Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 , стояв нерухомо, утворення динамічних повздовжніх слідових «прочісів» на бічній поверхні рухомого автомобіля Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 , було б технічно неможливим без первинного фронтального контакту передньої частини кузова Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 , яка за матеріалами справи є неушкодженою.

Покази свідка ОСОБА_3 суд відхиляє, оскільки вони суперечать матеріальним слідам ДТП.

Аналізуючи доводи ОСОБА_1 щодо порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.11 ПДР України (перешкода праворуч), суд зазначає, що пункт 10.11 ПДР України регулює черговість проїзду виключно за умови одночасного взаємного руху двох транспортних засобів, чиї траєкторії перетинаються. На зафіксованій схемі ДТП чітко вбачається, що водій ОСОБА_2 вже завершив поворот праворуч і рухався прямолінійно у межах наявного проїзду. Водій ОСОБА_1 в цей час виконувала маневр паркування, а тому, згідно із спеціальними нормами пунктів 10.1 та 10.9 ПДР України, мала безумовний обов?язок надати безперешкодну можливість завершити рух автомобілю, що вже проїжджав повз, і не розпочинати рух або зміну його напрямку до повного гарантування безпеки. За таких обставин п. 10.11 ПДР застосуванню не підлягає.

Посилання ОСОБА_1 на порушення водієм Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 вимог п. 12.3 ПДР України (невжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки) суд також вважає безпідставними. Обов?язок гальмування згідно з п. 12.3 ПДР України виникає лише у разі виявлення небезпеки попереду за курсом руху. Локалізація пошкоджень на правому боці кузова Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 доводить, що небезпека у вигляді зміщення автомобіля Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 відбулася раптово і збоку, коли автомобілі вже перебували на одній лінії проїзду. За таких умов водій ОСОБА_2 не мав об?єктивної технічної можливості виявити небезпеку та попередити зіткнення шляхом гальмування.

Технічні дані схеми ДТП та зафіксоване патрульними поліцейськими місце зіткнення, підтверджують, що удар відбувся у смузі руху автомобіля Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 .

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_1 , керуючи ТЗ «Opel Vectra, д/н НОМЕР_2 , не переконалася в безпеці свого маневру перед зміною напрямку руху кузова та здійснила зіткнення з Т3 Toyota camry, д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що вина ОСОБА_1 в порушенні вимог п.10.1 ПДР України стало наслідком дорожньо-транспортної пригоди, а отже наявний прямий причинний зв?язок між порушенням правил дорожнього руху ОСОБА_1 та настанням відповідних наслідків у виді механічних пошкоджень автомобілів та завданням матеріальних збитків.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно ст. 33 КУпАП при накладанні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини у справі, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді штрафу.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2026 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовій збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 124, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п?ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»; номер рахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; код класифікації доходів бюджету: 21081300). Стягувач - УПП в Полтавській області ДПП (Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106). Стягувач ТУ ДСА України у Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ - 26304855).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА