Решение № 140620906, 01.10.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/712/26

2/532/723/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

24.03.2026 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що між сторонами 18.08.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 18.08.2025-100001185, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у розмірі 15000 гривень строком на 168 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 45450 гривень. Таким чином представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 45450 гривень та судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.03.2026 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

23.04.2026 до суду від представника відповідача Першина С. М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого прохав відмовити у задоволенні позовних вимог. Кредитний договір між сторонами не було укладено. Зазначив про відсутність доказів на перерахування кредитних коштів відповідачу, у тому числі первинних бухгалтерських документів (а. с. 60-61).

29.04.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого між сторонами було укладено кредитний договір. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується листом ТОВ «УПР». Прохав позовні вимоги задовольнити (а. с. 66-76).

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися. У поданих по суті справи заявах прохала розглядати справу без їхньої участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов наступного.

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 18.08.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 18.08.2025-100001185 (а. с. 25-32).

Договір укладено шляхом пропозиції позивача укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) відповідачем та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е985.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином суд вважає, що між сторонами було укладено кредитний договір відповідно до положень ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі №524/5556/19.

На підтвердження факту перерахування коштів відповідачу суду надано довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1703 від 17.03.2026, відповідно до якої 18.08.2025 на суму 15000 гривень перераховано на банківську картку № НОМЕР_1 за договором кредиту № 18.08.2025-100001185 (а. с. 39).

Ухвалою суду від 07.09.2026 по справі задоволено клопотання представника позивача задоволено частково, від АТ «Креді Агріколь Банк» витребувано інформацію чи емітувалась банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 , за період з 18.08.2025 та протягом наступних 5 днів.

Згідно відповіді АТ «Креді Агріколь Банк» №15610/2234 від 23.09.2026 ОСОБА_1 не є клієнтом банку, а тому надати інформацію не є можливим (а. с. 110).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1, 8, ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 333/5483/20 (провадження № 61-19321св21) доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Надана стороною позивача довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1703 від 17.03.2026 про перерахування коштів спростовується відповіддю АТ «Креді Агріколь Банк» №15610/2234 від 23.09.2026. При цьому вказана довідка не є первинним документом, який підтверджує заборгованість.

Оскільки стороною позивача не надано доказів на підтвердження перерахування відповідачу грошових коштів за укладеним кредитним договором, у задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя