Решение № 140620727, 15.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1263/26

Провадження № 2-а/513/12/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі

головуючої судді Рязанової К.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В.,

позивача Пужакова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04 вересня 2026 року серії ЕНА №7826173,

у с т а н о в и в:

06 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача Пужакова В.А. надійшов адміністративний позов про про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04 вересня 2026 року серії ЕНА №7826173.

У поданому адміністративному позові ОСОБА_1 , просить суд скасувати постанову від 04 вересня 2026 року серії ЕНА №7826173 про накладення адміністративного стягнення, винесену Інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Білобровим Даніїлом Володимировичем, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення; Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код за ЄДРПОУ 40108646, Адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Білобровим Даніїлом Володимировичем неправомірно винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2026 року серії ЕНА №7826173 за ч. 1 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Оригінал постанови знаходиться у відповідача, позивачу вручено другий примірник, копія якого додається до позову. В графі 5 оскаржуваної постанови зазначено, що начебто він « … керував вантажним транспортним засобом з напівпричепом НОМЕР_1 , на якому встановлені шини різної моделі, чим порушив ДСТУ 3649:2010 та п. 31.4.5.б ПДР - керування транспортними засобами, у яких шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, розшарування каркаса». Тобто інспектор зазначив у постанові одне порушення - встановлення на напівпричепі шин різних моделей, однак послався на п. 31.4.5 «б» ПДР, який передбачає зовсім інше порушення - наявність місцевих пошкоджень шин, що оголюють корд, або розшарування каркаса.

При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями скоєно адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП «Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів», яке передбачає накладення штрафу в розмірі 340 грн.

Проте в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки поставлена йому у вину обставина - встановлення на НАПІВПРИЧЕПІ шин різних моделей - сама по собі Правилами дорожнього руху не заборонена. Підпункт «г» п. 31.4.5 ПДР пов`язує заборону шин різних моделей з різними малюнками протектора саме з ЛЕГКОВИМИ АВТОМОБІЛЯМИ, тоді як напівпричіп відповідно до п. 1.10 ПДР є окремим видом транспортного засобу та до легкових автомобілів не належить. Жодної з технічних невідповідностей, передбачених п. 31.4.5 ПДР для напівпричепа, інспектором не встановлено та у постанові не зазначено. Більше того, інспектор послався на пп. «б» п. 31.4.5 ПДР, який взагалі регулює інше порушення - місцеві пошкодження шин, що оголюють корд, або розшарування каркаса, яких у постанові також не зафіксовано. Отже, його притягнуто до відповідальності за діяння, яке в описаних у постанові обставинах ПДР не визначене як заборонена технічна несправність, а тому відсутня об`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 15 вересня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04 вересня 2026 року серії ЕНА №7826173. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання з повідомленням учасників справи на 28 вересня 2026 року о 15 годині 45 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області.

16 вересня 2026 року, через систему «Електронний суд» від представника Департамента патрульної поліції Сердюка А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву громадянина Пужакова Василя Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7826173 від 04 вересня 2026 року без задоволення.

Відзив обґрунтований тим, що ознайомившись зі змістом та вимогами адміністративного позову, представник відповідача категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, виходячи з наступного. В ході виконання службових обов`язків у складі екіпажу патрульної поліції 04 вересня 2026 року об 11 год. 25 хв. інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Білобродовим Даніїлом Володимировичем, за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Дачне (дорога М-05 «Київ-Одеса», 452 км.), виявлено вантажний транспортний засіб марки «VOLVO FH 12/420», номерний знак НОМЕР_2 , із напівпричепом, номерний знак НОМЕР_1 , на якому були встановлені на одній осі шини різної моделі, під керування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив п. 31.4.5.б) ПДР України та ДСТУ 3649:2010, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП підтверджується відеозаписам з портативного відеореєстратора патрульного поліцейського (далі за текстом ПВР) прилад № 471804 та № 471434.

Таким чином, відеозаписи з портативного відеореєстратора (скорочено ПВР) інспектора поліції Білобродова Д.В. є доказом вчинення або не вчинення адміністративного правопорушення та відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та ст.ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України. Окрім того, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, що виражалось у керуванні вантажним транспортним засобом із напівпричепом на якому були встановлені на одній осі шини різної моделі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав із підстав викладених у ньому, також зазначив, що запасна шина була іншої марки, однак типи шин і малюнок на них були однакові, також зазначив, що впровину був поставлений зовсім іншій пункт ПДР.

Представник Департамента патрульної поліції, повідомлений належним чином шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, та на електронну пошту у судове засідання не з`явився, тому суд вважає, що відповідно до ст.268 КАС України, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Суд заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

04 вересня 2026 року інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Білобровим Даніїлом Володимировичем, прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7826173 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до вищевказаної постанови серії ЕНА №7826173, 04 вересня 2026 року 11:25:49, траса Київ-Одеса 452 км, водій керував вантажним транспортним засобом з напівпричепом НОМЕР_1 , на якому встановлені шини різної моделі, чим порушив ДСТУ 3649:2010, чим порушив п.31.4.5.6 ПДР, відповідальність передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП.

Позивач вважає вищевказану постанову необґрунтованою, оскільки у його діях відсутня вина у вчиненні адміністративного правопорушення, та відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки поставлена йому у вину обставина - встановлення на напівпричепі шин різних моделей - сама по собі Правилами дорожнього руху не заборонена. Підпункт «г» п. 31.4.5 ПДР пов`язує заборону шин різних моделей з різними малюнками протектора саме з легковими автомобілями, тоді як напівпричіп відповідно до п. 1.10 ПДР є окремим видом транспортного засобу та до легкових автомобілів не належить. Жодної з технічних невідповідностей, передбачених п. 31.4.5 ПДР для напівпричепа, інспектором не встановлено та у постанові не зазначено. Більше того, інспектор послався на пп. «б» п. 31.4.5 ПДР, який взагалі регулює інше порушення - місцеві пошкодження шин, що оголюють корд, або розшарування каркаса, яких у постанові також не зафіксовано.

У відповідності до частини 2 ст. 289 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскаржувана постанова отримана позивачем 04 вересня 2026 року, та в подальшому позивач 06 вересня 2026 звернувся до Саратського районного суду Одеської області, в межах строку визначеного ч.2 ст.289 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Ч. 1 ст.121 КУпАП передбачає керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П. 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

П. 31.4.5 ПДР «Колеса і шини» забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора для вантажних автомобілів; ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) діагональні.

П. 1.10 ПДР визначено, що причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

Легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Вантажний автомобіль - вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Таким чином, причіп, вантажний автомобіль та легковий автомобіль у розумінні ПДР є різними транспортними засобами.

При цьому згідно з пп. 34.1.5.г ПДР різний тип малюнку протектора на шинах однієї вісі є порушенням лише для вантажного автомобіля, різний малюнок протектора та шини різних моделей - для легкового автомобіля. Щодо причепу, як транспортного засобу, встановлені загальні для всіх транспортних засобів правила про заборону встановлення на одну вісь транспортного засобу діагональних шин разом з радіальними, ошипованих і неошипованих, морозостійких і неморозостійких, шин різних розмірів чи конструкцій. Про малюнок протектора для причепів у цій нормі не йдеться.

Отже вимоги до причепа, як транспортного засобу чітко визначені п. 31.4.5.г ПДР, а саме забороняється встановлення на одну вісь транспортного засобу діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій для всіх транспортних засобів, а також заборонено шини з ріними типами малюнків протектора для вантажних автомомбілів.

Відповідно до вищевказаної постанови серії ЕНА №7826173, 04 вересня 2026 року 11:25:49, траса Київ-Одеса 452 км, водій керував вантажним транспортним засобом з напівпричепом НОМЕР_1 , на якому встановлені шини різної моделі, чим порушив ДСТУ 3649:2010, чим порушив п.31.4.5 б ПДР, відповідальність передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП.

Як вбачається із дослідженого відеозапису інспектор поліції зазначає що запасна шина моделі Royal Black, на що позивач зазначає, що малюнок протектора однаковий, але інспектор поліції констатує порушення, оскільки запасна шина та шини на транспортному засобі (причіп) різних моделей (марок).

Доказів того, що позивач керував вантажним транспортним засобом з напівпричепом НОМЕР_1 , на якому встановлені шини із різним типом малюнка протектора шин, матеріали справи не містять. До матеріалів справи не долучено ні акту, ні протоколу огляду транспортного засобу, на дослідженому відеозаписі тільки чутно про те, що інспектор зазначає про різні моделі, однак будь-яке зображення шин відсутнє в матеріалах справи.

Крім того, позивачу в провину ставиться пункт 31.4.5 б, однак відомості про наявність будь яких пошкоджень, оголений корд, каркас матеріали справи також не містять.

За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи (ч. 3 ст. 77 КАС України).

Суд нагадує, що адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень, яка полягає в тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова є такою, що винесена без достатнього встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, а тому є протиправною у розумінні ст.ст.2, 9, 77 КАС України.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, з-поміж іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З ч.5 цієї статті визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Абзацом сьомим підпункту 1, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті судовий збір за ставкою 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України №10-р(ІІ)/2026 від 9 вересня 2026 року, який визначив таким, що відповідає Конституції України абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674- VI зі змінами.

Разом з тим, п. 8.3. цього рішення Конституційного Суду України №10-р(ІІ)/2026 від 09 вересня 2026 року визначеного, що Конституційний Суд України не вбачає підстав вважати, що законодавець мав намір поширити вимогу щодо сплати судового збору на інші випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім випадку, передбаченого в пункті 5 частини другої статті 4 Закону.

Із конституційно узгодженого (конформного) тлумачення абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в системному зв`язку із приписами частини другої статті 55 Конституції України, а також із юридичними позиціями Конституційного Суду України, викладеними вище, випливає, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення цими приписами Закону не передбачена.

Отже, враховуючи положення ст. 152 Конституції України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи оцінку Конституційного Суду України положень Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, та позицію позивача про повернення позивачу сплаченого судового збору, викладену в його письмовому клопотанні, суд доходить до висновку про наявність підстав щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 665,60 грн., який є документально підтвердженим, відповідно до квитанції YBLK2Z2MLL1E від 06 вересня 2026 року.

Керуючись ст.ст.55, 62 Конституції України, ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04 вересня 2026 року серії ЕНА №7826173- задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04 вересня 2026 року серії ЕНА №7826173 про накладення адміністративного стягнення, винесену Інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Білобровим Даніїлом Володимировичем, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 665,60 грн., внесений відповідно до квитанції YBLK2Z2MLL1E від 06 вересня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Департамент патрульної поліції, адреса: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя К. Ю. Рязанова