Решение № 140619521, 12.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4927/26

Провадження № 2/552/3158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 року Київський районний суд міста Полтави у складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.,

При секретарі- Сакун А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення невиплаченої компенсації при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

11.06.2026 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення невиплаченої компенсації при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Позов обґрунтовуючи тим, що 12.02.2026 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення у справі № 243/10569/25 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідно до зазначеного рішення, відповідача - Квартирно експлуатаційний відділ м. Луганськ , в частині негайно виконання рішення суду, було зобов`язано поновити позивача - ОСОБА_1 , на роботі та сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Датою поновлення на роботі визначено 03.09.2025 року. Наказом начальника КЕВ м. Луганськ № 32 від 13 лютого 2026 року її було поновлено на посаді економіста з праці фінансово- економічного відділення КЕВ м.Луганськ з 03.09.2025 року. Наказом начальника КЕВ м. Луганськ № 54 від 16 березня 2026 року позивача було звільнено з займаної посади, як було визначено в наказі « за прогул без поважних причин ( відсутність на робочому місті в період з 16.02.2026 року по 12.03.2026 року) на підставі п.1 частини 4 ст.40 Кодексу Законів про працю України». З змістом зазначеного наказу роботодавець ознайомив її 16.03.2026 року. Однак, в порушення зазначених вимог закону, в день звільнення з нею не було проведено повного розрахунку. Просила суд стягнути з відповідача КЕВ міста Луганськ на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 3322,56 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.03.2026 року по день ухвалення судового рішення ( не більше шести місяців ) , виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 1636,73 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25.06.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

29.09.2026 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просила суд врахувати обставини щодо неповного виконання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.02.2026 року у справі №243/10569/25 в частині виплати середнього заробітку за один місяць. Врахувати, що виплата відповідачем у сумі 31 097,87 грн. здійснена на підставі самостійного розрахунку відповідача та не була конкретною сумою, визначеною судом у резолютивній частині рішення. Визнати обґрунтованим розрахунок позивача щодо невиплаченої частини середнього заробітку за один місяць у розмірі 6546,92 грн , виходячи із середньоденного заробітку 1 636,73 грн та періоду, що відповідає одному місяцю з 03.09.2025 року по 03.10.2025 року. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь ОСОБА_1 невиплачену компенсацію за три дні невикористаної відпустки у розмірі 3 322,56 грн. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь ОСОБА_1 невиплачену частину середнього заробітку за один місяць у розмірі 6546,92 грн. Стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки ( не більше шести місяців) належного розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП України, з урахуванням уточненого розміру належних позивачу сум, фактично здійснених відповідачем виплат та встановлених судом обставин.

В судовому засідання представник позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням від 12.02.2026 року Слов`янського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ № 190 від 03 вересня 2025 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади економіста з праці фінансово-економічного відділення Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ.

Зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ поновити ОСОБА_1 на посаді економіста з праці фінансово-економічного відділення Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ з 03 вересня 2025 року.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 вересня 2025 року по 12 лютого 2026 року включно в розмірі 191497 гривень 41 копійка, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь держави судовий збір у розмірі 3126 гривень 17 копійок.

Наказом начальника КЕВ м. Луганськ № 32 від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді економіста з праці фінансово- економічного відділення КЕВ м.Луганськ з 03.09.2025 року.

Наказом начальника КЕВ м. Луганськ № 54 від 16 березня 2026 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади, як було визначено в наказі « за прогул без поважних причин ( відсутність на робочому місті в період з 16.02.2026 року по 12.03.2026 року) на підставі п.1 частини 4 ст.40 Кодексу Законів про працю України ».

З змістом зазначеного наказу роботодавець ознайомив позивача 16.03.2026 року.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першої статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що відповідачем станом на день розгляду справи заборгованість по заробітній платі повністю не була виплачена. А тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню невиплачена частина середнього заробітку у розмірі 6546,92 грн. за один місяць.

При цьому, роботодавець при звільнені не виплатив позивачу компенсацію за три дні невикористаної відпустки у сумі 3322,56 гривень, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо решти позовних вимог необхідно відмовити, оскільки в провадженні судді Київського районного суду м. Полтави Соловйової О.О. перебуває цивільна справа №243/3472/26 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про визнання незаконним наказу про звільнення, і рішення по даній справі не постановлено,тому задовольнити вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки (не більше шести місяців) у суду не має можливості.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За позовними вимогами про стягнення заробітної плати позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 3-13, 258, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення невиплаченої компенсації при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь ОСОБА_1 невиплачену компенсацію за три дні невикористаної відпустки у розмірі 3 322,56 грн.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь ОСОБА_1 невиплачену частину середнього заробітку за один місяць у розмірі 6546,92 грн.

Стягнути із Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь держави судовий збір у сумі 2662,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 20, код ЄДРПОУ 07652214.

Повний текст рішення виготовлено 13.10.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.