Постановление суда № 140619287, 13.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31841/26

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хлімоненкової М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, про визнання протиправною та скасування довідки, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

12.10.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.09.2026 № 647/26 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу юридичного забезпечення регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), в частині:

- Розділу 3.2 (Ш Описова частина) Довідки щодо доводів та висновків про те, що суб`єкт декларування зазначив у декларації актив, вартість якого на дату набуття права не відповідає ринковій вартості таких або аналогічних транспортних засобів;

- пп. 3.1 п.3 Розділу 3.1 (Ш Описова частина) Довідки;

- п.6 Розділу 3.1 (Ш Описова частина) Довідки щодо доводів та висновків про те, що суб`єкт декларування при поданні декларації зазначив відомості, які відрізняться від достовірних на суму 743 531,66 грн., та щодо встановлення ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що суб`єкт декларування при поданні декларації зазначив неправильну дату набуття права власності;

- п. 4.1 Розділу IV Довідки щодо висновку про те, що суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості (пп. 3.1 п.3 Розділу 3.1 (Ш Описова частина) Довідки, неточні відомості (п.1,5 Розділу 3.1(Ш Описова частина)), про відмінність недостовірних відомостей від достовірних на суму 743 531,66 грн, та щодо встановлення ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- п.4.2 Розділу IV Довідки щодо висновку про те, що точність оцінки задекларованих активів не відповідає даним, отриманим з наявних джерел;

- п.4.8-4.9 Розділу IV Довідки щодо висновку про повідомлення керівника суб`єкта декларування про результати проведеної повної перевірки та оприлюднення Довідки на офіційному веб-сайті НАЗК.

2. Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції (адреса: 01103, місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28, код ЄДРПОУ 40381452) видалити з загального доступу оприлюднену на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції у розділі «ПОВНІ ПЕРЕВІРКИ» за посиланням https://nazk.gov.ua/uk/category/povni-perevirky/ Довідку від 25.09.2026 № 647/26 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу юридичного забезпечення регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС).

Ухвалою суду від 13.10.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Вирішив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд:

1. Вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.09.2026 № 647/26 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням у цій справі.

2. Заборонити Національному агентству з питань запобігання корупції та його посадовим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реалізацією Довідки від 25.09.2026 № 647/26 та її висновків, зокрема, повідомляти про її результати керівника суб`єкта декларування та інші органи, складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172? КУпАП на підставі Довідки, направляти Довідку чи матеріали перевірки іншим органам, до набрання законної сили рішенням у цій справі.

3. Зобов`язати НАЗК тимчасово припинити доступ до Довідки на офіційному вебсайті НАЗК у розділі «ПОВНІ ПЕРЕВІРКИ» за посиланням https://nazk.gov.ua/uk/category/povni-perevirky/ до набрання законної сили рішенням у справі.

Обгрунтовуючи подані заяву позивач зазначає, що в оскаржуваній довідці відповідач дійшов висновку, що Позивач вказала у декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 743 531,66 2 грн, та неточні відомості, що в її діях є ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172? КУпАП. Основою передчасних висновків відповідача є його твердження про те, що договір міни транспортних засобів від 10.02.2024, укладений чоловіком Позивача, нібито є удаваним, а справжня вартість отриманого автомобіля становить 1 349 000,00 грн замість договірних 600 000,00 грн., яку нібито чоловік Позивача сплатив продавцю. Крім того, на думку позивача, відповідач безпідставно виснував, що подружжя позивача не мало можливості заощадити 1 400 000,00 грн на кінець звітного періоду, які були задекларовані у розд. 12 Декларації. Водночас, докази, надані Позивачем під час перевірки, які свідомо проігноровані відповідачем, спростовують вказані доводи і свідчать, що довідка про результати повної перевірки вказаної декларації в оскаржених частинах не ґрунтується на достовірних, повних і належним чином перевірених відомостях, не враховує надані пояснення та документи позивача, ґрунтується на припущення відповідача, не містить доказів «удаваності» правочину, не спростовує пояснень сторін договору міни та позивача, суперечить принципам об`єктивності, верховенства права та пропорційності, встановленим статтею 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню у відповідних частинах.

Крім того, позивач вказує, що правомірність Довідки в частині розділу 12 Декларації залежить виключно від необґрунтованості переоцінки автомобіля, припущень та сумнівів відповідача про доходи сім`ї за 2020-2024 роки, що відповідач не довів належними та достовірними доказами.

Позивач вважає, що ознаки протиправності Довідки є очевидними вже з її змісту, без дослідження додаткових доказів, а саме: розбіжність 727 269,09 грн зумовлена підміною договірної вартості автомобіля Toyota Land Cruiser Prado (600 000,00 грн) у договорі міни від 10.02.2024, укладеного чоловіком Позивача, сумою 1 349 000,00 грн з іншого договору; різниця між розрахунками (749 000,00 грн) перевищує саму розбіжність, тож без цієї підміни розбіжності немає; висновок про «удаваний правочин» зроблено за межами повноважень НАЗК, без жодного доказу існування іншого, прихованого правочину; Довідка не враховує правової природи позики, умов її повернення та декларування, що спричинило необґрунтоване та свідоме зменшення Відповідачем розміру заощаджених коштів родини на 560 000,00 грн. станом на 31.12.2024 (детальні розрахунки наведено в п. 2.3 позову); в порушення приписів п.п.4 п.4, п.5 розділу V, п. 16 Порядку N 26/21 Відповідач не здійснив розгляд і не врахував пояснення та копії підтвердних документів Позивача; Довідка внутрішньо суперечлива.

Окрім того, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист її прав, зокрема: оприлюднення Довідки на вебсайті НАЗК зашкодить діловій репутації позивача; повідомлення керівника суб`єкта декларування може стати підставою для службових, дисциплінарних чи кадрових процедур щодо позивача ще до розгляду справи судом; складення та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172? КУпАП на підставі висновків Довідки. створить паралельне провадження, у якому позивач змушена буде захищатися від висновків, правомірність яких є предметом цього спору; обов`язок подати виправлену декларацію означало б фактичне визнання позивачем її правомірності та могло б позбавити спір предмета, у той час як позивач вважає висновки Довідки необґрунтованими.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши докази, в обсязі, необхідному для розгляду цієї заяви, суд виходить з наступного.

За приписами ч.1ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу вимог ч.1ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З системного аналізу приведених вище норм слідує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем (заявником) та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їхнього застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заява про забезпечення позову має бути достатнім чином обґрунтована, щоб суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених прав.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що Національним агентством з питань запобігання корупції було проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2024 рік, за результатами якої складено Довідку №647/26 від 25.09.2026, яка містить висновки про декларування позивачем неточних та недостовірних даних, наявність в діях суб`єкта декларування ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач перш за все посилається на наявність очевидних ознак протиправності Довідки.

Проте, обгрунтовуючи таку підставу для забезпечення позову позивач наводить аргументи які зводяться до протиправності висновків Довідки, їх передчасності, не підтвердженості достовірними, повними та належними доказами, не врахування відповідачем наданих позивачем пояснень та документів.

Втім підтвердження або спростування таких аргументів потребує детального вивчення змісту Довідки, документів на підставі яких грунтуються її висновки, а отже фактично вирішення спору по суті, що не відповідає призначенню та меті інституту забезпечення позову.

Також обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача.

Так, предметом оскарження є довідка НАЗК, дослідивши зміст якої, в обсягах необхідних для вирішення даної заяви, суд встановив, що висновками такої довідки передбачено вжиття заходів уповноваженою особою НАЗК для створення в Реєстрі можливості подання суб`єктом декларування декларації з достовірними відомостями, повідомлення керівника суб`єкта декларування про результати проведеної повної перевірки та оприлюднення Довідки на офіційному вебсайті Національного агентства.

Позивач стверджує, що покладення на неї обов`язку ще до перевірки її законності в судовому порядку подати виправлену декларацію, фактично зобов`язує її виконати оскаржуваний індивідуально правовий акт.

Втім, суд зауважує, що довідкою не покладено на заявника саме обов`язку подання виправленої декларації, нею вирішено забезпечення можливості подання такої, у разі якщо заявник бажає скористатись таким правом та вважає висновки НАЗК обгрунтованими, що на думку суду не створює перешкод для її оскарження. При цьому оскарження свідчить про незгоду з рішенням суб`єкта власних повноважень.

Щодо обгрунтування заяви в частині вжиття такого заходу забезпечення позову як тимчасового, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, припинення публічного доступу до Довідки №647/26 від 21.08.2026, розміщеної на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, суд зауважує, що згідно з п.10 розділу VI Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 29 січня 2021 року № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 р. № 256/23), на офіційному вебсайті Національного агентства оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження.

Обгрунтовуючи такий захід забезпечення позову позивав посилається на те, що інформація про «недостовірні відомості» та «ознаки правопорушення» у публічному просторі швидко поширюється та копіюється, зокрема засобами масової інформації. Наступне скасування Довідки судом не усуне шкоду діловій репутації позивача, не поверне ситуацію до стану, що існував до оприлюднення.

Судом встановлено, що факт оприлюднення довідки уже відбувся, факт її винесення став загальновідомим. Із матеріалів заяви про забезпечення позову не вбачається підстав для висновку про подальше порушення прав позивача у разі невжиття заходу забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження публічного доступу.

Суд повторно зауважує, що заходи забезпечення позову вживаються судому у разі наявності обгрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може, зокрема, істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому відновлення ділової чи професійної репутації заявника чи прав інших осіб не є предметом позову, з яким позивач звернувся до суду. Відтак, в цій частині захід забезпечення позову, який заявник просить вжити суд, є неспівмірним із предметом позову.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існують обставини, які ставлять під загрозу ефективне відновлення прав, саме на захист яких подано позов, або що існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, яких воно стосується. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд зауважує, що можливе настання негативних наслідків не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Судом для вжиття заходів забезпечення позову повинно бути встановлено на підставі беззаперечних доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, а не попередити усі негативні наслідки прийняття оскаржуваного рішення. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Втім таких обставин, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено.

Щодо обгрунтування заяви про забезпечення позову в частині вжиття таких заходів забезпечення позову як заборонити Національному агентству з питань запобігання корупції та його посадовим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реалізацією Довідки від 25.09.2026 № 647/26 та її висновків, зокрема, повідомляти про її результати керівника суб`єкта декларування та інші органи, складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172? КУпАП на підставі Довідки, направляти Довідку чи матеріали перевірки іншим органам, до набрання законної сили рішенням у цій справі, - суд зазначає, що обгрунтування заявника в цій частині зводяться до припущень що відомості довідки можуть бути передані іншим уповноваженим державним органам, у тому числі правоохоронним, та стати підставою для вчинення ними відповідних процесуальних дій, прийняття інших рішень, а також інформація може стати предметом оцінки з боку роботодавця та зумовити вчинення ним кадрових, дисциплінарних чи інших дій у межах його компетенції.

Суд зауважує, що мотиви заяви про у вказаній частині грунтуються на припущення про можливе вчинення правоохоронними органами та роботодавцем дій та прийняття рішень. Також суд враховує, що заборона передання матеріали та іншу інформацію, сформовані за результатами повної перевірки, заборона складення протоколу про адміністративне правопорушення можуть мати ознаки втручання в діяльність НАЗК та інших органів (в тому числі правоохоронних) поза межами предмету та підстав спору.

Загалом, за результатами розгляду заяви, суд дійшов висновку, що заявник не довела та документально не підтвердила наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а саме наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення та існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, за захистом яких вона звернулася до суду, що унеможливило б захист прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Позивачем не наведено достатньо вагомих та переконливих аргументів, що без вжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення, відновлення прав позивача потребуватиме додаткових процедур або значних фінансових витрат.

Зміст заяви про забезпечення позову також не дає підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача, оскільки спірне рішення (довідка НАЗК) уважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

На думку суду, той спосіб захисту прав, який позивач обрав для захисту порушених прав (визнання протиправним та скасування Довідки НАЗК) здатен забезпечити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулася ддо суду без вжиття заходів забезпечення суду у вигляді зупинення дії такої Довідки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись с 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА