Решение № 140618790, 12.10.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/653/26

Провадження № 2/373/1022/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Хасанової В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Мерзленко А.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі директора Полякова О.В. у березні 2026 року звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021 у загальному розмірі 35392,35 грн. Також просить стягнути із відповідачки на користь позивача судові витрати по справі: 2662,40 грн судового збору; 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те , що 11.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачка уклали кредитний договір № 375734834 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Відповідно до умов договору, кредитодавець надав позичальниці кредит у розмірі 4000,00 грн, який в подальшому відповідачка збільшила, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 10000,00 грн. Кредит надано на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ». У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у загальному розмірі 10000,00 грн на банківську картку відповідачки, номер якої вона зазначила у заявці при укладенні договору, що підтверджується платіжними дорученнями.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому строки дії договору факторингу були продовжені додатковими угодами: 28.11.2019 додатковою угодою № 19; 31.12.2020 додатковою угодою № 26.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Право вимоги по кредитному договору було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» позивачу на підставі Реєстрів прав вимог з дати їх підписання, тобто після укладення кредитного договору.

Розрахунки заборгованості підготовлені первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс». ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань заборгованості за кредитним договором.

У період перебування вимоги у ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та у позивача відповідачкою погашення заборгованості не здійснювалось. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача також не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, представник позивача вважає, що загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 35392,35 грн, яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 10000,00 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 25392,35 грн.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернувся до суду із клопотанням про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів, що містять банківську таємницю, та підтверджують факт перерахування коштів відповідачці за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження в судове засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки з отриманої судом інформації неможливо було встановити зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки. Цією ж ухвалою клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що є банківською таємницею щодо зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки та належності їй даної картки.

11.06.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали про витребування доказів на адресу суду надійшли витребувані докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Позовна заява містить прохання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась. Направила до суду заяву про розгляд справи без її участі на підставі наявних у справі доказів. Просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом, а також інших платежів на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з моменту мобілізації її чоловіка.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11.08.2021 ОСОБА_1 шляхом реєстрації через особистий електронний кабінет, що створений в ІТС на офіційному веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій містяться: відомості про особу (персональні дані) позичальника, суму кредиту 4000,00 грн, строк кредиту - 30 днів; номер банківської картки для перерахування коштів НОМЕР_1 .

До позовної заяви долучено та судом взято до уваги документи, які визначають порядок та спосіб укладання кредитного договору в електронній формі, а саме: Алгоритм дій фінансової установи - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг із зазначенням всіх етапів укладення договору; Алгоритм дій споживача в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (редакція від 17.09.2019).

Реєстрація ОСОБА_1 в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та її активність щодо укладання кредитного договору підтверджується довідкою щодо дій позичальника в ІТС Товариства, з якою укладено договір № 375734834 від 11.08.2021. Акцепт оферти позичальником здійснено 11.08.2021 09:04:45 підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: MNV72Z2H, який 11.08.2021 08:48:15 відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 . Також довідка містить відомості щодо укладення додаткових угод до договору щодо збільшення суми кредиту: 11.08.2021 суму кредиту збільшено на 400,00 грн; 12.08.2021 - 2500,00 грн, 250,00 грн, 300,00 грн; 13.08.2021 - 350,00 грн, 200,00 грн; 14.08.2021 - 500,00 грн, 250,00 грн, 300,00 грн, 300,00 грн, 350,00 грн; 15.08.2021 - 300,00 грн. Згідно зазначеної довідки позичальник ОСОБА_1 після укладання договору не вчинила жодних дій, спрямованих на продовження строку кредитування

Відповідно до умов договору кредитної лінії № 375734834 від 11.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 10000,00 грн. Перший транш за договором становить 4000,00 грн. Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду може збільшити суму кредиту в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті (п. 1.1, 1.3, 1.4 Договору).

Кредитна лінія надається строком на тридцять днів від дати отримання кредиту «Дисконтний період» до 10.09.2021 (п. 1.7 Договору).

За змістом п. 1.8 строк дисконтного періоду користування кредитом може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця буде активовано функцію продовження строку дисконтного періоду кредитування. Кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена.

Сторони договору (п. 1.9.1) погодили, що нарахування процентів за користування кредитом протягом дисконтного періоду здійснюється щоденно за процентною ставкою в розмірі 511,00 % річних, що становить 1,40 % в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).

За умови продовження строку дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення дисконтного періоду (11.09.2021) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за процентною ставкою в розмірі 604,99 % річних, що становить 1,66 % в день від суми кредиту за час користування ним (індивідуальна процентна ставка), що врегульовано п. 1.9.2 Договору.

Також умовами договору (п. 1.9.3) встановлено базову процентну ставку у розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку передбаченому п. 1.8 Договору. В такому разі умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою скасовуються з дати надання кредиту і застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою.

На умовах викладених в п. 1.12 Договору, до відносин між сторонами після закінчення дисконтного періоду користування позичальником сумою наданого кредиту має наслідком продовження строку дії кредитної лінії при ненадходженні платежу по оплаті основної суми кредиту на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п. 1.12.1). В такому разі застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 839,50 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що врегульовано п. 1.12.2 Договору.

Аналогічні відомості містить Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 375734834 від 11.08.2021.

Відповідно до платіжних доручень № 962df677-0f4d-4756-8f1f-e0dea4bd3774 від 11.08.2021 на суму 4000,00 грн, № b2b2b9a2-6e3f-4da6-905b-fb908548d58b від 11.08.2021 на суму 400,00 грн, № 91a06d15-12ac-479e-aec6-824e50616a51 від 12.08.2021 на суму 2500,00 грн, № 1076c276-a270-4ab2-a53b-dbd61d1309fe від 12.08.2021 на суму 250,00 грн, № 0fb11c56-01f1-49cd-9a12-b3547dfc69e4 від 12.08.2021 на суму 300,00 грн, № 64af1746-cbbb-4d07-aaaf-b2be81f042ef від 13.08.2021 на суму 350,00 грн, № 70aa9783-5f47-4556-b11d-5131615dea72 від 13.08.2021 на суму 200,00 грн, № c4c30695-acec-4797-8c54-b31d321fb847 від 14.08.2021 на суму 500,00 грн, № c981f003-6d55-4463-b801-bfa2f5ce598c від 14.08.2021 на суму 250,00 грн, № ca86ce41-9543-4b66-a58f-49085caaf380 від 14.08.2021 на суму 300,00 грн, № 2983378d-13b6-489a-a186-4f7183045fc2 від 14.08.2021 на суму 300,00 грн, № 53a3d993-5963-47a4-bbd9-935ef34ff2ee від 14.08.2021 на суму 350,00 грн, № 4d247f89-b7de-491b-86af-c2ec5e380061 від 15.08.2021 на суму 300,00 грн первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахував відповідачці, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у загальному розмірі 10000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , номер якої вона зазначила у заявці при укладенні кредитного договору. Перерахування кредитних коштів відповідачці також підтверджено довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.06.2025 про ініціювання зазначеної платіжної операції.

Інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 27.05.2026, що надана на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджено належність ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_3 ; зазначено фінансовий номер телефону НОМЕР_2 . Випискою по рахунку підтверджено факт зарахування на зазначений картковий рахунок ОСОБА_1 11.08.2021 грошових коштів у розмірі 4400,00 грн, 12.08.2021 - 3050,00 грн, 13.08.2021 - 550,00 грн, 14.08.2021 - 1700,00 грн, 15.08.2021 - 300,00 грн.

До матеріалів справи додано договір факторингу № 28/1118-01 укладений 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», строки дії якого в подальшому були продовжені додатковими угодами: 28.11.2019 додатковою угодою № 19; 31.12.2020 додатковою угодою № 26.

Згідно Реєстру прав вимоги № 155 від 12.10.2021 у відповідності та на виконання, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» рамкового Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 з врахуванням змін та доповнень, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило, а ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 375734834 від 11.08.2021 на загальну суму боргу 22282,35 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за кредитом; 12282,35 грн - відсотки.

В розрахунку заборгованості за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021, складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 12.10.2021 (дата відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс»), відображено, що відповідачці ОСОБА_1 було нараховано щоденні проценти за користування кредитними коштами за період з 11.08.2021 по 12.10.2021 включно. В розрахунку заборгованості відображено, що відповідачкою в рахунок погашення заборгованості за кредитом не було сплачено жодного платежу. У підсумковому значенні розрахунку первісний кредитор станом на 12.10.2021 визначив заборгованість у загальному розмірі 22282,35 грн, до якої включено 10000,00 грн - заборгованості за кредитом; 12282,35 грн - відсотки, що нараховані протягом дисконтного періоду з 11.08.2021 по 10.09.2021 за базовою процентною ставкою у розмірі 1,70 % в день (п. 1.9.3 Договору) та за період з 11.09.2021 по 12.10.2021 за процентною ставкою 2,30 % в день (п. 1.12 Договору).

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01.

Згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 у відповідності та на виконання, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, ТОВ «Таліон Плюс» відступило, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 375734834 від 11.08.2021 на загальну суму боргу 35392,35 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за кредитом; 25392,35 грн - відсотки.

В розрахунку заборгованості за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021, складеним ТОВ «Таліон Плюс» станом на 30.10.2023 (дата відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»), відображено, що відповідачці ОСОБА_1 було донараховано щоденні проценти за користування кредитними коштами за період з 13.10.2021 по 08.12.2021 включно за процентною ставкою 2,30 % в день відповідно до п. 1.12 Договору. В розрахунку заборгованості відображено, що відповідачкою в рахунок погашення заборгованості за кредитом не було сплачено жодного платежу. У підсумковому значенні розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» станом на 30.10.2021 визначив заборгованість у загальному розмірі 35392,35 грн, до якої включено 10000,00 грн - заборгованості за кредитом; 25392,35 грн - відсотки.

Відповідно до договору факторингу № 11/07/25-Е укладеного 11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 375734834 від 11.08.2021 на загальну суму боргу 35392,35 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за кредитом; 25392,35 грн - відсотки.

Суд приймає до уваги подані представником позивача докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших, електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до законну має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК).

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів, порядку їх сплати становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З урахуванням зазначених фактичних обставин, законодавчих норм, відсутності будь-яких заперечень відповідачки щодо факту укладення вказаного договору та надання кредитних коштів в безготівковій формі шляхом переказу коштів на картку позичальника, номер якої вона зазначила при укладенні кредитного договору, що також підтверджено доказами наданими АТ КБ «ПриватБанк» суд дійшов висновку, що фактичні обставини зазначені позивачем щодо договору № 375734834 від 11.08.2021 підтверджені належними доказами та є доведеними.

Представником позивача також долучено належні та допустимі докази, що підтверджують набуття у відповідності до вимог закону товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» статусу нового кредитора та отримання права грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021.

Укладення договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021 передано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу на підставі реєстрів, які оформлені належним чином та є додатками до договорів факторингу.

В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують проведення оплати за набуття права грошової вимоги. Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 155 від 12.10.2021 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», яким підтверджено здійснення оплати суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром. Платіжна інструкція № 4939 від 31.10.2023, з якої встановлено проведення оплати за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 та договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Платіжні інструкції № 317 від 12.08.2025, № 344 від 04.09.2025, № 355 від 18.09.2025, №№ 356, 357, 358 від 19.09.2025, № 360 від 24.09.2025 з яких встановлено проведення оплати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс».

Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання реєстрів прав вимог або реєстрів боржників та акту прийому-передачі реєстру, то позивач належним чином довів факт переходу права вимоги.

Таким чином, позивач є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021.

Проте, відповідачка просила суд застосувати норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами. На підтвердження свого статусу дружини військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які брали або беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, відповідачкою надано свідоцтво про шлюб, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 26.02.2022 про зарахування солдата ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини, довідку командира військової частини НОМЕР_5 № 100/795 від 10.06.2023, довідку № 52/1186 від 03.10.2024 про перебування солдата ОСОБА_2 на військовій службі, посвідчення учасника бойових дій виданого на ім`я ОСОБА_2 .

За загальним правилом ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» № 2011-VІІ (зі змінами та доповненнями), військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Положення ч. 15 ст. 14 Закону щодо ненарахування процентів за користування кредитом дружині військовослужбовця набрали чинності 18.05.2024 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.

Оскільки кредитний договір № 375734834 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з відповідачкою був укладений 11.08.2021, а нараховані проценти за користування кредитними коштами за договором, що є предметом розгляду, охоплюють період з 11.08.2021 по 08.12.2021, тобто до збройної агресії російської федерації проти України, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування зазначених положень Закону щодо ненарахування процентів за користування кредитом дружині військовослужбовця.

Суд перевірив нарахування відсотків на залишок кредитної заборгованості під час строку кредитування, визначеною в договорі та не встановив завищеного розміру процентів чи іншого (відмінного від умов договору) способу їх нарахування. Таким чином, надані позивачем розрахунки заборгованості ґрунтуються на умовах кредитного договору та відповідають з`ясованим обставинам.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, враховуючи те, що відповідачкою не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, суд доходить висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідачка взяті не себе зобов`язання за договором не виконала, грошові кошти та нараховані проценти за користування кредитними коштами не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за зобов`язанням, яка складається із суми основного боргу у розмірі 10000,00 грн; суми по несплаченим процентам за користування кредитом в розмірі 25392,35 грн, а отже, розмір заборгованості в загальному розмірі 35392,35 грн є доведеним та підлягає до стягнення.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2662,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується банківською квитанцією.

Понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн представник позивача - адвокат Соломко О.В. підтверджує копією договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; додатковою угодою № 25770929505 від 01.09.2025; актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 до договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого на ім`я Соломко О.В.; копією довіреності на ім`я адвоката Соломко О.В.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, де вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на послуги адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірними.

Оцінюючи складність цієї справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору, зміст позовної заяви, де узагальнено викладені типові обставини щодо укладання договору та виникнення заборгованості, не аргументовано нарахування процентів, їх юридичну природу та розмір, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в розмірі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із наданими адвокатськими послугами у цій справі.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 375734834 від 11.08.2021 в загальному розмірі 35392 (тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто дві) грн 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса місцезнаходження: вул. Алматинська, 8, офіс 310А, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя В.В.Хасанова