Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 369/7644/26
Провадження № 2-о/369/441/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Козак І. А.
при секретарі Кавун Є.О.,
розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в
м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Боярська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення -
В С Т А Н О В И В :
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , а також факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою.
Заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина. Під час оформлення спадкових прав заявнику стало відомо про наявність розбіжності у прізвищі матері, оскільки у свідоцтві про смерть вона зазначена як ОСОБА_2 , тоді як у свідоцтві про народження заявника матір зазначена як ОСОБА_3 .
Як зазначає заявник, її мати до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 , після реєстрації 06 грудня 1969 року шлюбу з ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 , а після розірвання шлюбу 30 березня 2001 року відновила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 . Зазначені обставини підтверджуються відповідним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Факт родинних відносин заявник підтверджує свідоцтвом про її народження, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, а також іншими документами. Крім того, відповідно до інформації органу Державної міграційної служби, ОСОБА_2 документувалася паспортами на вказане прізвище. Факт спільного проживання заявника з ОСОБА_2 підтверджується відомостями про реєстрацію місця проживання за однією адресою.
Посилаючись на неможливість оформити спадкові права у зв`язку з розбіжностями у прізвищі матері та відсутністю документів, які підтверджують зміну нею прізвища, заявник просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , а також факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Заявник у судове засідання не з`явилася, , про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Заявник просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
18.08.2026 року від представника заінтересованої особи Боярської державної нотаріальної контори - Панікар Валентини Миколаївни надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, у якому вона просить провести судовий розгляд без її участі, а після вирішення справи по суті надіслати на адресу нотаріальної контори належним чином засвідчену копію рішення суду.
Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак у судове засідання представник не з`явився, письмових пояснень, заяв чи клопотань до суду не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Дослідивши вищевказану заяву та письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Разом з тим вимога заявника про встановлення факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, задоволенню не підлягає, оскільки встановлення судом тотожності осіб, які по-різному зазначені у документах, не належить до фактів, що можуть бути встановлені в порядку окремого провадження. Суд під час розгляду справи про встановлення факту родинних відносин оцінює надані докази в їх сукупності та встановлює наявність або відсутність відповідного родинного зв`язку, однак не встановлює окремого юридичного факту тотожності осіб.
За змістом частини першої статті 316 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом за місцем проживання заявника.
Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначаються, зокрема, причина неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.
Частиною першою статті 319 ЦПК України передбачено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному оформленню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є підставою для одержання відповідних документів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00047732119 від 30 жовтня 2024 року.
Згідно з указаним витягом, 06 грудня 1969 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Як зазначає заявник, її мати до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 , після реєстрації 06 грудня 1969 року шлюбу з ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 , а після розірвання шлюбу 30 березня 2001 року відновила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Водночас зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 29 квітня 2023 року та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо відповідного актового запису вбачається, що її матір`ю зазначена ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації Державної міграційної служби України, ОСОБА_2 документувалася паспортами на прізвище ОСОБА_4 . Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, відповідно до відомостей про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за однією адресою:
АДРЕСА_1 , що додатково підтверджує їх родинний зв`язок.
Оцінюючи надані докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що вони є достатніми для встановлення факту родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При цьому суд враховує, що у свідоцтві про народження заявника її матір зазначена як ОСОБА_3 , тоді як у свідоцтві про смерть та документах, наданих органами державної влади, зазначено ОСОБА_2 . Разом з тим наявні у матеріалах справи відомості про шлюб ОСОБА_2 з ОСОБА_5 , зміну нею прізвища на ОСОБА_6 , а також подальше зазначення її прізвища як ОСОБА_4 у документах, що стосуються смерті, у сукупності з іншими доказами підтверджують родинний зв`язок заявника зі спадкодавцем.
Водночас зазначені обставини не є підставою для встановлення судом окремого факту тотожності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як однієї і тієї ж особи.
Метою звернення заявника до суду є оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 . Наявність розбіжності у прізвищі матері у документах заявника та документах, що підтверджують смерть спадкодавця, перешкоджає заявнику підтвердити родинний зв`язок зі спадкодавцем у позасудовому порядку.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги сукупність досліджених доказів, суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановлення якого має для заявника юридичне значення для оформлення спадкових прав.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що заявником доведено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 .
Водночас вимога про встановлення факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, задоволенню не підлягає, оскільки встановлення тотожності осіб, зазначених у документах під різними прізвищами, не є самостійним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом у порядку окремого провадження.
За таких обставин заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 247, 259, 263265, 268, 315319 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Боярська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя Ірина КОЗАК
Судебное решение № 140618309, Києво-Святошинський районний суд Київської області было принято 05.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 369/7644/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: