Решение № 140617536, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/7756/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради щодо відмови у зарахуванні родини, що складається з ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_2 , на пільговий квартирний облік;

- зобов`язати Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради здійснити зарахування родини, що складається з ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_2 , на пільговий квартирний облік.

Ухвалою від 27.04.2026 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим має право на передбачену законодавством пільгу щодо першочергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов. З метою реалізації цього права позивач звернувся до Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради із заявою про зарахування його родини, до складу якої входять він та його донька ОСОБА_2 , на квартирний облік та включення до списку для першочергового надання житла.

Листом від 20.03.2026 № 2501-вих-39154 відповідач відмовив у зарахуванні на квартирний облік, посилаючись на те, що житлова площа квартири, у якій зареєстрований позивач, становить 39,9 кв. м, а на кожну із чотирьох зареєстрованих у ній осіб припадає 9,97 кв. м житлової площі, що перевищує встановлену для Львівської області норму 7,5 кв. м на одну особу.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, за його твердженням, у квартирі фактично проживають шестеро осіб, а відтак на кожного мешканця припадає 6,65 кв. м житлової площі, що є меншим за встановлену норму. На переконання позивача, відповідач неправильно визначив рівень забезпеченості житловою площею, не врахувавши фактичну кількість мешканців квартири, та безпідставно відмовив у реалізації його права на першочергове забезпечення житлом як учасника бойових дій.

З огляду на викладене позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні його родини, до складу якої входять ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_2 , на пільговий квартирний облік і зобов`язати відповідача здійснити таке зарахування.

14.05.2026 відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні.

Зазначив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , житлова площа якої становить 39,9 кв. м, а загальна 68,3 кв. м. За цією адресою зареєстровано чотирьох осіб: позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Водночас донька позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за вказаною адресою не зареєстровані.

Посилаючись на пункти 13, 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджених постановою від 11.12.1984 № 470, та постанову від 07.01.1985 № 24 зі змінами від 13.03.2017, відповідач зазначив, що у Львівській області на квартирний облік беруться громадяни, забезпечені житловою площею 7,5 кв. м або менше на одну особу. За розрахунком відповідача, на кожного з чотирьох зареєстрованих у квартирі мешканців припадає 9,97 кв. м житлової площі, що перевищує встановлену норму на 2,47 кв. м. Тому відповідач вважав, що підстав для зарахування родини позивача на пільговий квартирний облік немає, та просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 17.08.2017 № 1555/НТО, ОСОБА_1 у період із 16.05.2017 до 25.07.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області, зокрема в районі міста Часів Яр.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.10.2021 між ОСОБА_5 , яка діяла від власного імені та від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 15.10.2021, зареєстрованої за № 3162, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір про визначення часток у квартирі АДРЕСА_1 , на праві приватної власності.

Відповідно до умов зазначеного договору, предметом визначення часток є квартира, що складається з трьох кімнат, житлова площа якої становить 39,9 кв. м, а загальна площа 68,3 кв. м. Договором визначено частки співвласників у праві власності на квартиру. У документі зазначено, що право власності на нерухоме майно виникло на підставі свідоцтва, виданого 19.03.2008, та зареєстрованого того самого дня за № 22465924.

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , квартира розташована на шостому поверсі, складається з трьох кімнат, має житлову площу 39,9 кв. м та загальну площу 68,3 кв. м.

26.12.2025 сформовано витяг № 208804 із Реєстру Львівської міської територіальної громади, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано місце проживання чотирьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

18.03.2026 заяву ОСОБА_1 про взяття його та доньки ОСОБА_2 на квартирний облік і зарахування до списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла, зареєстровано в системі електронного документообігу Львівської міської ради за № 3-В-5087/АП-ЛВ-25.

20.03.2026 Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради листом № 2501-вих-39154 повідомило про відсутність підстав для взяття заявника на квартирний облік.

У зазначеному листі відповідач послався на пункти 13, 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, а також на норму житлової площі, що становить 7,5 кв. м на одну особу.

Відповідач зазначив, що за адресою квартири зареєстровано чотирьох осіб, а отже, на одну особу припадає 9,97 кв. м житлової площі, що на 2,47 кв. м перевищує встановлену норму. З огляду на це Управління повідомило про відсутність підстав для зарахування заявника на квартирний облік.

Не погоджуючись із відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у взятті його та доньки ОСОБА_2 на квартирний облік із зарахуванням до списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла, та зобов`язати відповідача взяти їх на відповідний квартирний облік.

Надаючи оцінку обґрунтованості позову, суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Закон, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII ( далі - Закон № 3551- XII).

Згідно ч. 4 Закону № 3551- XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій визнаються, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. (п. 19 ч. 6 Закону № 3551- XII).

Відповідно до п. 14 ст. 12 Закону № 3551-XII визначено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Таким чином, позивач має на встановлені Законом № 3551- XII пільги, з огляду на наявність у нього статусу учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2024), зокрема першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, а тому посилання відповідача на інше є недоречним.

При цьому, статтею 31 Житлового кодексу України (найменування кодексу згідно Закону України «Про дерадянізацію законодавства України») (далі - ЖК України) визначено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Згідно ст. 34 ЖК України, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради. (ч. 1 ст. 36 ЖК України).

Відповідно до ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Аналогічні положення містяться і в Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470.

Згідно із ст. 47 ЖК України, норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається право на першочергове забезпечення жилою площею за умови потреби в поліпшенні житлових умов.

Отже, зазначена законодавча гарантія визначає черговість забезпечення житлом осіб, які мають статус учасника бойових дій, проте не передбачає автоматичного взяття таких осіб на квартирний облік незалежно від наявності встановлених законодавством підстав для визнання їх такими, що потребують поліпшення житлових умов.

Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, визначений у встановленому законодавством порядку, а також особи, які проживають у приміщеннях, що не відповідають установленим санітарним і технічним вимогам, та інші особи за наявності передбачених законом підстав.

Відповідно до пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. До таких осіб належать, зокрема, громадяни, забезпечені жилою площею нижче за встановлений рівень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради із заявою від 18.03.2026 №3-В-5087/АП-ЛВ-25 про взяття його та його дочки ОСОБА_2 на квартирний облік із включенням до списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла.

Листом від 20.03.2026 №2501-вих-39154 відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано чотирьох осіб, а на кожну з них припадає 9,97 кв. м жилої площі, що перевищує встановлену відповідачем облікову норму 7,5 кв. м.

З матеріалів справи встановлено, що спірна квартира має три кімнати, жилу площу 39,9 кв. м та загальну площу 68,3 кв. м. Право позивача на частку у квартирі визначене договором від 28.10.2021, відповідно до якого позивач володіє 1/5 частиною квартири, тобто 7,98 жилої площі.

Суд зауважує, що відповідно до п. 14 Правил № 470 встановлено, що тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Також відповідно до п. 15 Правил № 470 на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил)

Із аналізу наведених правових норм слідує, що тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються учасники бойових дій та учасники війни, до яких належить позивач, крім того при визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку, крім неповнолітніх дітей.

Із матеріалів справи слідує, що позивач має неповнолітню доньку ОСОБА_2 .

Відтак судом встановлено, що позивач володіє 1/5 часткою квартири , тобто 7,98 кв. м. жилої площі, де проживає разом із своєю неповнолітньою донькою, тобто на одну особу припадає менше 4 кв. м. жилої площі .

Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність реєстрації доньки позивача за адресою її фактичного проживання, оскільки такі випадки віднесені до винятків п. 15 Правил № 470.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено наявність передбачених житловим законодавством підстав для взяття його та його доньки на квартирний облік. Наявність у позивача статусу учасника бойових дій надає йому право на першочергове забезпечення житлом за умови потреби в поліпшенні житлових умов, яка встановлена судом.

Враховуючи наведене суд встановив наявність достатніх правових підстав для зобов`язання відповідача взяти позивача та його доньку на квартирний облік і включити їх до списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради щодо відмови у зарахуванні родини, що складається з ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_2 , на пільговий квартирний облік;

Зобов`язати Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (ЄДРПОУ 34814670, адреса: пл. Ринок, 1,м. Львів,Львівський р-н, Львівська обл.,79008) здійснити зарахування родини, що складається з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ) та його доньки ОСОБА_2 , на пільговий квартирний облік.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна