Решение № 140617477, 13.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12786/26

Провадження № 2-адр/357/14/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

23.07.2026 представник позивача, адвокат Нестройний Олександр Григорович, звернувся до суду з позовом, що зареєстрований судом 24.07.2026, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА №07562534 від 17.07.2026 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП та стягнути з Департаменту патрульної поліції судові витрати, пов`язані із розглядом справи. Обґрунтування понесених позивачем судових витрат та належні докази цьому, будуть надані додатково, у строки, встановлені ч. 7 ст. 139 КАС України.

29.07.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано в Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції належним чином завірену копію постанови серії ЕНА №07562534 від 17.07.2026 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП та належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у тому числі фотоматеріали та відеозаписи, на підставі яких було винесено постанову серії ЕНА №07562534 від 17.07.2026 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.

28.09.2026 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задоволено у повному обсязі.

30.09.2026 представник позивача, адвокат Нестройний Олександр Григорович, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, шляхом направлення через систему «Електронний суд», що зареєстрована судом 01.10.2026, мотивуючи тим, що 10.07.2026 між адвокатом Нестройним О.Г. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги № 0726-2, відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо вартості надання послуг адвоката, залежно від їх видів. Для надання професійної правничої допомоги, адвокатом Нестройним О.Г. було надано консультацію, виготовлено і направлено адвокатський запит та складено позовну заяву. При цьому, оскільки, в межах надання правничої допомоги передбачалась участь адвоката у судовому процесі та/або підготовка інших процесуальних документів, в позові одразу було зроблено заяву про те, що обґрунтування понесених судових витрат та належні докази цьому будуть подані додатково, у строки, передбачені ч. 7 ст. 139 КАС України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. Отже, для надання професійної правничої допомоги після пред`явлення позовної заяви, адвокат Нестройний О.Г. склав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи. 28.09.2026, за наслідками розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, але витрати позивача на професійну правничу допомогу залишились не розподіленими. Тому, просить стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн та розгляд заяви проводити без участі позивача та його представника.

05.10.2026 представник відповідача, за довіреністю у справі Добровчан Катерина Юріївна, подала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких зазначила, що судові витрати на професійну правничу допомогу котрі заявляються представником позивача є явно завищеними, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи, виходячи з наступного. Розмір витрат на професійну правничу допомогу заявлений представником позивача на суму 4 000 грн. є не співмірним з наступних підстав: складністю справи, оскільки справа №357/12786/26, згідно ухвали суду розглядається судом за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін. З огляду на вищесказане вважає, що зазначена вартість наданих послуг є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності, а саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Предмет спору у цій справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а сам обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Тому, просить зменшити заявлені судові витрати за поданою заявою представника Нестройного О.Г. у справі №357/12786/26.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України (у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що у позовній заяві представник позивача зазначив про те, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, будуть подані докази, що підтверджують витрати на правову допомогу ОСОБА_1 ..

Також, встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, подана 30.09.2026, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Представник позивача на підтвердження понесених судових витрат надала: договір про надання правничої допомоги №0726-2 від 10.07.2026, копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №0726-2 від 10.07.2026, копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2026 відповідно до договору про надання правничої допомоги №0726-2 від 10.07.2026, копію детального опису робіт, виконаних адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги №0726-2 від 10.07.2026 та розрахункову квитанцію серії АААА №000822 від 30.09.2026, відповідно до яких вартість наданих адвокатом послуг становить 4000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги №0726-2 від 10.07.2026, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) за домовленістю.

Відповідно до Додатку №1 до Договору сторони дійшли згоди щодо вартості надання послуг: 1) консультація з вивчення документів 500,00 грн (за 1 консультацію), виготовлення та направлення адвокатських запитів 500,00 грн (за один запит), складання позовної заяви 2000,00 грн, складання апеляційної скарги 2500,00 грн, складання відзиву, відповіді на відзив, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення - 500,00 грн (за одну сторінку), складання документів процесуального характеру 500,00 грн (за одну сторінку), ознайомлення з матеріалами справи 500,00 грн (за одне ознайомлення), представництво інтересів клієнта у судах першої та апеляційної інстанції (участь в судових засіданнях) - 1000,00 грн (за одне засідання).

Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2026, адвокатом передано клієнту, а клієнтом прийнято наступні послуги з надання правничої допомоги згідно з договором про надання правничої допомоги №0726-2 від 10.07.2026 всього на суму 4000,00 грн, клієнт не має до адвоката претензій та клієнт оплатив вартість наданих адвокатом послуг.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 30.09.2026, адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги: консультація з вивченням документів 500,00 грн, виготовлення та направлення адвокатських запитів 500,00 грн, складання позовної заяви 2000,00 грн, складання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні - 500,00 грн, складання клопотання про залучення третьої особи - 500,00 грн, всього 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в порядку ч. 6 ст. 134 КАС України надійшла заява про необґрунтованість витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, однак, жодних доказів на підтвердження неспівмірності вказаних витрат на професійну правничу допомогу до суду не надано.

Разом з тим, представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заперечуючи стягнення судових витрат на правничу допомогу зазначає, що розмір правничої допомоги у сумі 4000,00 грн є завищеним та необґрунтованим, оскільки розмір витрат на професійну правничу допомогу є не співмірним зі складністю справи, оскільки справа №357/12786/26 розглядалася судом за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Також, зазначена вартість наданих послуг є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності, а саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Предмет спору у цій справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а сам обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Суд враховує, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 та у постанові від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, де визначено, що за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши надані стороною позивача докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, у яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), а також врахувавши заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Також, визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу 4000,00 грн.

Крім того, така послуга, як консультація з вивченням документів вартість якої становить 500,00 грн, включає в себе послуга зі складання (написання) позовної заяви, а тому зазначення цієї послуги окремо і встановлення вартості за кожну з послуг є безпідставним та не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн буде відповідати критерію справедливості, розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи та вчинених адвокатом дій.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (правова позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19).

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, про стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 132, 134, 139, 143, 205, 244, 246, 252, 255, 268-272, 286, 297 КАС України,

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вулиця Федора Ернста, будинок 3, місто Київ, 03048.

Додаткове рішення складено 13.10.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко