Решение № 140616780, 14.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №641/4130/26

Категорія 38

2/295/4591/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом, у якому зазначило, що 26.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» як первісним кредитором та ОСОБА_1 як позичальником, укладено кредитний договір № 477143620.

В подальшому, 05.08.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а 29.12.2025 між «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено договір факторингу, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

На підставі договору факторингу від 29.12.2025, складеного реєстру боржників № 1 від 29.12.2025, позивач зауважує, що набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 11 004,47 грн., з яких: 7150,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2127,40 грн. заборгованість за відсотками, 1727,07 грн. заборгованість за неустойкою.

Посилаючись на вимоги 526, 530, 599 ЦК України, які визначають обов`язковість виконання зобов`язань, умови їх припинення, а також положення ст. 512 ЦК України заміна кредитора іншою особою у зв`язку з відступленням права вимоги, позивач просить стягнути на його користь вказану суму заборгованості за договором кредиту, відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 08.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано докази у АТ КБ «Приватбанк.

На виконання вимог ухвали від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація, згідно якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку було зараховано кошти на суму 5500,00 грн. за період 26.04.2025-01.05.2025.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.04.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 477143620.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 7150,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавцю.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору, сума кредиту, що зазначена в п. 2.1 договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 5500,00 грн. видається позичальнику в порядку, передбаченому договором (чиста сума кредиту), а інша частина в розмірі 1650,00 грн. утримується кредитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати комісії.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору, кредит надається строком на 183 днів, що складає 6 місяців, з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (на споживчі цілі).

Згідно з п. 4.2 кредитного договору, зобов`язання позичальника по сплаті процентів розраховується згідно процентної ставки 120,45 % річних, що становить 0,33 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним. Загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту за договором. Реальні річна процентна ставка та денна процентна ставка наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до договору).

Згідно з п. 4.3 кредитного договору, в день надання кредиту з суми кредиту позичальником утримується комісія за надання кредиту 1650,00 грн., внаслідок чого позичальник отримує лише чисту суму кредиту.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, кредит за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5457-08хх-хххх-7020.

Між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 05.08.2025 укладено договір факторингу, згідно з умов якого клієнт (ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога») зобов`язався відступити фактору (ТОВ «Таліон Плюс») права вимоги до боржників, а фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.

Відповідно до Реєстру прав вимог до договору факторингу від 05.08.2025, за ОСОБА_1 обраховується заборгованість за кредитним договором від 26.04.2025, що складається з: 7150,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 1993,00 грн. заборгованість по відсоткам, 1727,07 грн. заборгованість по неустойці, що в загальній сумі становить 10 870,07 грн.

29.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, згідно якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 26.04.2025.

Кредитний договір № 477143620 (боржник ОСОБА_1 ) включено до реєстру прав вимог № 1 від 29.12.2025, сторонами складено акт прийому-передачі відповідного реєстру.

Станом на день переходу права вимоги, заборгованість позичальника ОСОБА_1 , згідно витягу з реєстру прав вимог №1, визначена на рівні 11 004,47 грн., з яких: 7150,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2127,70 грн. заборгованість за відсотками, 1727,07 грн. заборгованість за неустойкою.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIIIелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Обставини укладення договору та погодження його умов підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами з даними про застосування електронного одноразового ідентифікатора (PNZH), відомостями щодо зарахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 у сумі 5500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як зазначалось вище, на підставі укладеного із первісними кредитором договору факторингу позивачем набуто права вимоги до відповідача в обсязі заборгованості за тілом кредиту, нарахованих відсотків та неустойки.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, інші розрахунки не подавались.

Надаючи оцінку змісту договору позики, доданим до матеріалів позову доказам, суд вважає твердження позивача щодо існування заборгованості за договором позики в частині стягнення заборгованості за основним боргом в розмірі 7150,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 2127,40 грн., обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають до задоволення. Загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 9277,40 грн.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 1727,07 грн., суд зазначає наступне.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На час розгляду справи воєнний стан є триваючим.

У пункті 18 ЦК України Прикінцевих та Перехідних положень передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що позивачем не було дотримано норм вказаного Закону України та п. 18 положень ЦК України, але здійснено розрахунок пені в період дії воєнного стану, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.

Вирішаючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

За положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2244,55 грн., який є пропорційним розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, заборгованість за договором кредиту від 26.04.2025 в сумі 9277,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2244,55 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов