Решение № 140616434, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/8442/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик Марії Василівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 25.03.2026 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м);

- зобов`язати Львівську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м).

Ухвалою від 05.05.2026 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою від 14.10.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що позивач є власником нежитлових приміщень магазинів літ. А-1 поз. 2 загальною площею 121,6 кв.м. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2159349546101). Позивач звернувся до Львівської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м). Відповіді від відповідача щодо результату розгляду його заяви не одержував.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 22.05.2026 (вх. № 43594), у якому зазначає, що розглянувши звернення позивача, Управління земельних ресурсів звернулося в юридичний департамент Львівської міської ради для отримання роз`яснень щодо подальших дій при розгляді вказаного звернення, про що заявника було повідомлено листом від 12.05.2026 №4-2403-29778, тобто з дотриманням встановленого строку. За результатами розгляду даного листа, юридичний департамент надав відповідь від 21.05.2026 № 4-2901-6243, у якій зазначено, що Львівська міська рада, діючи як власник земельної ділянки на якій розміщені нежитлові приміщення магазинів (РНОНМ 2159349546101), що є самочинним будівництвом звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 . Станом на сьогодні в Шевченківському районному суді м. Львова триває розгляд судової справи № 466/10545/24 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, юридичний департамент рекомендує управлінню земельних ресурсів здійснити підготовку проекту рішення (ухвали) Львівської міської ради про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою. також відповідач зазначає, суд не наділений повноваженнями зобов`язувати Львівську міську раду прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Суд може, у випадку якщо знайде для цього підстави, зобов`язати орган місцевого самоврядування лише винести на розгляд міської ради питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та надання в оренду земельної ділянки. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлових приміщень магазинів літ. А-1 поз. 2, загальною площею 121,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2159349546101).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 25.03.2026, у якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м).

Управління земельних ресурсів департаменту природніх ресурсів та будівництва Львівської міської ради листом від 12.05.2026 № 4-2403-29778 звернулося до юридичного департаменту стосовно надання роз`яснень щодо наявності правових підстави для вирішення питання за заявою від 25.03.2026.

Юридичний департамент Львівської міської ради листом від 21.05.2026 № 4- 2901-6243 повідомив, що Львівська міська рада, діючи як власник земельної ділянки, на якій розміщені нежитлові приміщення магазинів (РНОНМ 2159349546101), що є самочинним будівництвом звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд усунути перешкоди в користуванні Львівській міській раді земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення нежитлових приміщень магазинів літ. А-1 площею 121,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2159349546101) з припиненням права власності ОСОБА_1 на приміщення літ. площею 121,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2159349546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об??єкта нерухомого майна 2159349546101). Станом на сьогодні в Шевченківському районному суді м. Львова триває розгляд судової справи № 466/10545/24 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, рекомендовано управлінню земельних ресурсів здійснити підготовку проекту рішення (ухвали) Львівської міської ради про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі Земельний кодекс України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із системного аналізу зазначених норм слідує, що питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у власність чи у користування громадян належить до компетенції органу місцевого самоврядування, яким в цьому випадку є Львівська міська рада.

При цьому, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність чи у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122, 123 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Крім того, законом визначено місячний строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до статті 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Таким чином, розгляд клопотання особи повинен здійснюватись виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а його результатом є рішення.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі № 826/8844/16.

Суд встановив, що позивач 25.03.2026 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на вул. Липинського, 71-В, у місті Львові для будівництва та обслуговування будівель торгівлі орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про розгляд відповідачем заяви позивача.

Суд зауважує, що нерозгляд заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою у встановлений статтею 123 ЗК України місячний строк є бездіяльністю відповідача.

Таким чином, відповідач не вирішив питання за зверненням позивача згідно з вимогами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Отже, в цьому випадку не може йти мова про наявність усіх визначених законом умов, необхідних для одержання позивачем дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, слід зобов`язати Львівську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2026, зареєстровану 15.04.2025 № 3-Ш-6923/АП-2403 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м) та прийняти відповідне рішення.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008, ЄДРПОУ 04055896) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 25.03.2026 (зареєстрована 15.04.2025 № 3-Ш-6923/АП-2403) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м) .

3. Зобов`язати Львівську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2026 (зареєстрована 15.04.2025 № 3-Ш-6923/АП-2403) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі орієнтовною площею 0,0208 га (кв. м) та прийняти відповідне рішення.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1064,96 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 14.10.2026.

Суддя Кедик М.В.