Решение № 140615875, 15.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/23722/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" та просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та будівель, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина Торгова Система-Київ», код ЄДРПОУ: 32959643, знеструмити електроживлення та накласти печатки на головний та розподільчі електрощити приміщень, розташованих за адресою: вул. Володимира Сосюри, 68 у Дніпровському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 14.05.2021 № 498 та посвідчення від 01.06.2021 № 3745 посадовими особами позивача проведено планову перевірку додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Єдина Торгова Система-Київ» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 68, за результатами якої складено акт від 18.06.2021 № 486, яким зафіксовано 58 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. Позивач зазначає, що виявлені порушення не є формальними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема внаслідок підвищеного ризику виникнення пожежі, її поширення, відсутності або неналежного функціонування систем протипожежного захисту, порушення вимог до евакуації людей та неналежного утримання захисної споруди цивільного захисту. З огляду на те, що зазначені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач вважає наявними передбачені законодавством підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та будівель відповідача до повного усунення порушень, встановлених актом перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.10.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдина Торгова Система-Київ» (код ЄДРПОУ 32959643) здійснює господарську діяльність, зокрема, у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 68.

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, та наказу Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», Головним управлінням ДСНС України у м. Києві видано наказ від 14.05.2021 № 498 «Про проведення планових перевірок».

На підставі зазначеного наказу видано повідомлення від 19.05.2021 № 26/1090 та доручено провести планову перевірку приміщень ТОВ «ЄТС-Київ» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу від 14.05.2021 № 498 видано посвідчення від 01.06.2021 № 3745 на проведення перевірки ТОВ «ЄТС-Київ», розташованого за адресою: вул. Володимира Сосюри, 68 у Дніпровському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано (пред`явлено) посвідчення на проведення перевірки від 01.06.2021 № 3745 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Копію посвідчення вручено уповноваженій особі ТОВ «ЄТС-Київ», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 3745.

За результатами проведеної перевірки державним інспектором складено акт від 18.06.2021 № 486, яким зафіксовано 58 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до зазначеного акта перевірки встановлено такі порушення.

Перелік порушень, встановлених актом від 18.06.2021 № 486

1. п. 1.6 розділу 6 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні (далі ППБУ): з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях адміністративно-офісної будівлі, та на території не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення п. 1.6 розділу 4 ППБУ).

2. п. 1.2, 1.3 розділу 4 ППБУ: електрощитки застосовуються у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах без відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони згідно з ПУЕ (порушення п. 1.2, 1.3 розділу 4 ППБУ).

3. п. 1.15 розділу 4 ППБУ: для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з пожежонебезпечними зонами, встановлені апарати відключення (вимикачі) в межах вказаних приміщень (порушення п. 1.15 розділу 4 ППБУ).

4. п. 1.12 розділу 4 ППБУ: електрична проводка в приміщеннях адміністративно-офісної будівлі та в майстерні ТОВ «Практик груп» прокладена по горючим конструкціям (порушення п. 1.12 розділу 4 ППБУ).

5. п. 1.17 розділу 4 ППБУ: допускається встановлення електровимикачів та розеток на горючій основі без підкладання під них негорючого матеріалу, що виступає за габарити приладу на 0,01 м з кожного боку приладу (порушення п. 1.17 розділу 4 ППБУ).

6. п. 1.18 розділу 4 ППБУ: допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування.

7. п. 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ: в приміщеннях адміністративно-офісної будівлі та у виробничих приміщеннях допускається експлуатація тимчасових ділянок електромережі.

8. п. 2.4 розділу 3 ППБУ: комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах приміщень не замуровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазопроникнення.

9. п. 1.18 розділу 4 ППБУ: у складських виробничих приміщеннях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (порушення п. 1.18 розділу 4 ППБУ).

10. п. 2.2 розділу II, п. 2.23 розділу III ППБУ: висота проходу на виході з будівлі складу № 1 (офісна частина будівлі) менше 2 метрів п. 7.3.6 ДБН В.1.1-7-2016.

11. п. 2.37 розділу 3 ППБУ: фрамуги (вікна) для видалення диму, у зовнішніх стінах сходової клітини адміністративно-офісної будівлі виконані глухими (порушення п. 2.23, 2.37 розділу 3 ППБУ).

12. п. 2.17 глави 2 розділу III ППБУ: не надано підтвердження визначення показника горючості на оздоблюючі матеріали стін на шляхах евакуації (вихід з приміщень ТОВ «Всесервіс»), пожежна небезпека яких має бути не нижча ніж: Г2, В2, Д2, Т2.

13. п. 2.23 розділу 3 ППБУ: в приміщеннях складів несучі металеві балки не виконані з межею вогнестійкості 60 хвилин (табл. 1 Державних будівельних норм ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»).

14. п. 2.23 розділу 3 ППБУ: приміщення, в яких допускається зберігання горючих матеріальних цінностей (товар), не відокремлено від приміщень адміністративно-офісної частини перегородками 1-го типу (порушення п. 2.23 розділу 3 ППБУ, п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди»).

15. Розділ IV п. 1.21 ППБУ: не надано підтвердження щодо влаштування блискавкозахисту будівель та споруд підприємства.

16. п. 1.2 розділу 5 ППБУ: приміщення складів не обладнані системою пожежної сигналізації (порушення п. 1.2 розділу 5 ППБУ).

17. п. 1.2 розділу 5 ППБУ: приміщення складів № 1 та № 2 не обладнані автоматичною системою пожежогасіння.

18. п. 1.2 розділу 5 ППБУ: споруди та приміщення розташовані на території підприємства не дообладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (порушення п. 1.2 розділу 5 ППБУ).

19. п. 1.1 розділу 3 ППБУ, п. 7.2.16: складські приміщення категорії «А» та «Б» не забезпечені системами вентиляції і кондиціонування повітря відповідно до вимог будівельних норм (порушення п. 7.2.16 ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»).

20. п. 2.1 розділу 2 ППБУ, ст. 57 КЦЗ: не надана затверджена у встановленому порядку проектна документація, або відповідні акти введення в експлуатацію реконструйованих приміщень (будівель, споруд) розташованих на території підприємства, чи декларація відповідності об`єкта вимогам пожежної безпеки (порушення п. 2.1 розділу 2 ППБУ, ст. 57 Кодексу цивільного захисту України, ч. 2 розділу Закону України № 353-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності»).

21. п. 1.1, п. 1.4 розділу 3 ППБУ: не виконаний протипожежний розрив згідно вимог будівельних норм між складською будівлею та будівлею мобільного типу а також між будівлями складу та гаражів (порушення п. 1.1, п. 1.4 розділу 3 ППБУ, п. 15.2.2 таб. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»).

22. п. 9.1 розділу 6 ППБУ: ширина проходів між стінами та стелажами в приміщеннях складів менше 1 метру (порушення п. 9.1 розділу 6 ППБУ).

23. п. 2.2 пп. 9 розділу 5, п. 2.2 розділу 2 ППБУ: не проведено випробування внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежних кран-комплектів) із реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів.

24. п. 2.2 розділу II ППБУ: будівлі складів не забезпечені внутрішнім протипожежним водопостачанням (порушення п. 8.1 таб. 4 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»).

25. п. 2.33 розділу 3 ППБУ: не проведено розрахунки (з врахуванням перепланувань, зміни функціонального призначення, тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» Адміністративна будівля, склад № 1.

26. п. 2.5 розділу 3 ППБУ: дерев`яні конструкції горища адміністративної будівлі не оброблені вогнезахисною сумішшю із складанням відповідного акта.

27. п. 1.4 розділу 3 ППБУ: між будівлями допускається зберігання горючих матеріалів.

28. п. 1.15 розділу 3 ППБУ: відсутні схеми території із зазначенням розміщення будівель, пожежних водойм, гідрантів та під`їздів пожежних автомобілів до них.

29. п. 9.1 розділу 6 ППБУ: допускається зберігання товарів та упаковки на рампах складів (порушення п. 9.1 розділу 6 ППБУ).

30. п. 7.14 розділу 6 ППБУ: у складських приміщеннях, у яких застосовуються, виробляються або зберігаються речовини й матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, відсутні автоматичні газоаналізатори для контролю за станом повітряного середовища.

31. п. 9.1 розділу 6 ППБУ: в приміщеннях складів допускається спільне зберігання речовин з різними фізико-хімічними властивостями (розчинники, основи, солі, вироби з металу, гума, газові балони (пропан-бутан) тощо).

32. п. 2.2 розділу 2 ППБУ: площа легко скидних конструкцій складських будівель № 1 та № 2 (категорія «А» та «Б») не відповідає вимогам п. 2.42 СНиП 2.09.02-85*.

33. Ст. 57 КЦЗ: господарська діяльність орендарів в приміщеннях здійснюється без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

34. п. 3, 6, 9, 10, п. 4.3 ПКМУ № 1200: не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту.

35. п. 4.2.3, 4.2.4, п. 4 ПКМУ № 775: не складено та не погоджено номенклатуру та обсяги накопичення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт.

36. п. 3, 4 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: відсутні таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту.

37. п. 5 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: захисна споруда цивільного захисту не забезпечена первинними засобами пожежогасіння.

38. п. 5 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: захисна споруда цивільного захисту не обладнана системами пожежної автоматики і сигналізацією.

39. п. 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог наказу МВС № 579 від 09.07 2018: стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення не відповідає вимогам з утримання.

40. п. 7 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: технічний стан захисної споруди цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання.

41. п. 8 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: захисна споруда не захищена від підтоплення та затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.

42. п. 9 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: експлуатація та утримання електрообладнання захисної споруди не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок.

43. п. 7 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди не утримуються в належному технічному стані.

44. п. 10 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: системи водопостачання, каналізації і опалення захисної споруди знаходяться у не справному стані та не захищені від корозії.

45. п. 13 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: інженерні комунікації захисної споруди цивільного захисту не пофарбовані відповідно до їх призначення.

46. п. 15 глави 3 розділу VI Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо.

47. п. 1, 2 глави 1 розділу VI Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не визначені формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд).

48. п. 5 глави 1 розділу VII Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: формування спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку не забезпечені.

49. п. 6 глави 1 розділу VII Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: захисна споруда не забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю.

50. п. 6 глави 1 розділу VII Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: захисна споруда не забезпечена лікарськими засобами та медичними виробами.

51. п. 1 глави 3 розділу II Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не забезпечено герметичність та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату.

52. Абз. 3 п. 8 глави 2 розділу VI Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не проводиться перевірка та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску.

53. п. 3, п. 1, 2 гл. 9 розділу III Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не проводиться перевірка на герметичність сховища (ненадано довідки про перевірку герметичності сховища).

54. п. 2 додатку 10 до Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не проводиться перевірка системи вентиляції сховища (відсутній журнал перевірки сховища).

55. п. 3 глави 9 розділу III Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не проводиться перевірка справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів.

56. п. 1 3 глави 6 розділу III Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не проводиться перевірка та обслуговування баків (ємностей) для питної води (відсутній журнал перевірки сховища).

57. п. 21 глави 9 розділу III Вимог наказу МВС № 579 від 09.07.2018: не проводиться перевірка та обслуговування систем каналізації сховища (відсутній журнал перевірки сховища).

58. п. 2 глави 3 розділу VI Вимог наказу МВС № 579 від 09.07. 2018: не проводиться перевірка технічного стану приміщень захисної споруди і їх ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального.

На підставі п. 22 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України державним інспектором проведено фотофіксацію виявлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, результати якої оформлено фототаблицею, долученою до матеріалів перевірки.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки державним інспектором складено акт від 18.06.2021 № 486, примірник якого отримано директором ТОВ «Єдина Торгова Система-Київ», про що зроблено відповідну відмітку в акті.

Відповідно до змісту акта від 18.06.2021 № 486 виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які, за висновком контролюючого органу, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач зазначає, що виявлені порушення стосуються, зокрема, неналежного стану електромереж та електрообладнання, відсутності необхідних систем протипожежного захисту, порушення вимог до шляхів евакуації, зберігання пожежонебезпечних матеріалів, а також неналежного технічного стану та утримання захисної споруди цивільного захисту.

Вважаючи, що встановлені під час перевірки порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Головне управління ДСНС України у м. Києві звернулося до суду із цим позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та будівель відповідача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 18.06.2021 № 486.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 877 встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною 2 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки України (далі - ППБ України), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п. 1, 2, 3 розділу ІІ ППБ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Судом з наявного в матеріалах справи копії Акту від 09.07.2021 № 779 встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в даному Акті перевірки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

У такому стані пожежної та техногенної безпеки об`єкту перевірки відвідувачі закладу та персонал постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Крім того доказів усунення порушень встановлених актом від від 09.07.2021 № 779, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначивши про усунення порушень.

Судом надано оцінку вказаним доказам, втім при вирішенні даної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Крім того ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

У той же час, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі позивача.

Щодо питань застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печаток на головний та розподільчі електрощити приміщень, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів (далі Інструкція № 130).

Пункт 6.2. Постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Дата приведення постанови в дію визначається посадовою особою органу держпожнагляду, яка її виносила, і не може бути меншою ніж п`ятнадцять днів з дня винесення постанови. При цьому враховується протипожежний стан об`єкта, загроза виникнення пожежі, пожежне завантаження, характеристика об`єкта, характер технологічного процесу тощо.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 скасовано.

Тобто, станом на момент проведення перевірки та складання спірного акта, Інструкція № 130 втратила чинність.

Водночас, за змістом позову позивач правовою підставою звернення до суду вважає ч. 2 ст. 68 та ст. 70 КЦЗ України відповідно до яких у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Також суд бере до уваги, що відповідно до пп.35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711) Головне управління складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

З викладеного суд констатує відсутність у позивача повноважень щодо забезпечення виконання рішення суду про застосування заходів реагування шляхом відімкнення від джерел електропостачання.

Більш того, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку що у даному випадку достатнім та співмірним буде застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача, де встановлені порушення, перелічені в Акті.

Тим більше, що знеструмлення та накладення печатки на розподільчий щиток, явно ускладнить відповідачу проведення робіт з усунення порушень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина Торгова Система-Київ» (код ЄДРПОУ: 32959643) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та будівель, розташованих за адресою: вул. Володимира Сосюри, 68 у Дніпровському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.