Решение № 140615693, 13.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/22557/25

Провадження № 2/161/1492/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючої судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань Маєвської Х.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2026 року позивачка звернулась до суду із вищевказаною позовною заявою. На обгрунтування заявлених вимог зазначає, що вже тривалий час її родина на законних підставах володіє та користується землею в с.Струмівка Луцького району Волинської області, яка розташована навпроти садівничого товариства «Струмівка», по вул. Рівненській вздовж автодороги Луцьк-Рівне. На підставі рішення Підгайцівської сільської ради про передачу у приватну власність вказана ділянка площею 0,10 га була передана у приватну власність її батькові ОСОБА_4 , видано державний акт на право приватної власності І-ВЛ № 006895 від 23 травня 2003 року. Він посадив на ділянці фруктові дерева, кущі (що і зараз там ростуть), розмістив господарську споруду для зберігання садового інвентаря, інше майно. Після смерті батька в 2003 році, вона та її мама успадкували дану землю (по 0,05 га - кожна), на підставі свідоцтв про право на спадщину були оформлені державні акти про право власності. Таким чином, зараз їй належить 0,05 га згаданої успадкованої землі на праві приватної власності для ведення садівництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 06 червня 2006 року серія ВЛ №085880, кадастровий номер ділянки 0722884800:03:001:2792. Зі сторони Б-В (згідно Плану меж земельної ділянки у вказаному державному акті) її ділянка на момент видачі державного акту межувала з болотом (землі Підгайцівської сільської ради). Державна реєстрація ділянки відбулась відповідно до вимог діючого на той час земельного законодавства, зокрема, з присвоєнням кадастрового номера та реєстрацією державного акта в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі, як це було передбачено Земельним кодексом України (в редакції станом на момент оформлення права власності) та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43 (далі- Інструкція). На момент оформлення її права власності вказана ділянка зі сторони Б-В згідно державного акту, як вже зазначалось, межувала з болотом (тобто, суміжний землекористувач (землевласник) - Підгайцівська сільська рада), що підтверджується також Технічною документацією щодо складання державного акту ОСОБА_1 , тобто жодних суміжних землекористувачів (землевласників)-фізичних осіб по межі Б-В у мене не було. Підгайцівська сільська рада як суміжний землевласник погоджувала межі її ділянки, жодних непорозумінь з цього приводу ніколи не виникало. Протягом близько 20 років вона відкрито, добросовісно відповідно до цільового призначення (для садівництва) користується даною землею на підставі згаданого державного акту на право власності на землю. Ділянка засаджена багаторічними фруктовими деревами, кущами, загороджена парканом з металевих стовпців і сітки (який донедавна унеможливлював доступ сторонніх осіб до ділянки), на ній розташована металева господарська споруда для зберігання фруктів, садового інвентаря та ін. Навпроти згаданої її ділянки з кадастровим №0722884800:03:001:2792 знаходиться будинок, де вона давно переважно проживає. Усі межові споруди її ділянки (в т.ч. огорожа) відповідають Технічній документації щодо складання державного акту ОСОБА_1 та встановлені відповідно вимог Земельного кодексу та вказаної Інструкції, що діяла на момент оформлення права власності. Межі були погоджені з суміжними землекористувачами, що підтверджується відповідним актом, що є в Технічній документації щодо складання державного акту ОСОБА_1 . Зазначає, що приблизно на початку 2020 року болото, що знаходилось на схід від її ділянки (тобто зі сторони Б-В), було засипано невідомими особами будівельним сміттям та землею з допомогою будівельної техніки. Згодом на місці болота був встановлений торгівельний кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_1 » площею близько 20 кв. м. Донедавна навколо кіоска не було жодних межових споруд, які б вказували на приналежність землі навколо нього будь-якій особі на праві приватної власності. У свою чергу, у 2024 році біля кіоску зі сторони траси Рівне-Луцьк був встановлений забор з стовпців і секцій з сітки довжиною 46,49 м (як виявилось, згідно державного акту ОСОБА_5 така сторона з такими розмірами є в її ділянки, і вона має межувати згідно її акту з землями Підгайцівської сільської ради). В червні 2025 року почалось будівництво паркану з протилежної сторони від кіоску довжиною 38,10 м (сторона з такою довжиною згідно державного акту ОСОБА_3 межує з землями загального користування). 06 серпня 2025 року на її ділянку з застосуванням до неї сили та погроз проникла група зловмисників на чолі з гр. ОСОБА_6 . При цьому вони частково зруйнували екскаватором паркан, що захищав її ділянку від проникнення сторонніх осіб (зі сторони Б-В її ділянки згідно її державного акту), свавільно незаконно вирізали частину її дерев, кущів, знищили інше майно. У свою чергу, вона викликала поліцію та написала заяву про незаконне проникнення на ділянку. У подальшому зловмисники знов проникли на ділянку та остаточно зруйнували її паркан з допомогою екскаватора з східної сторони (сторона Б-В згідно державного акту) її ділянки, а також паркан зі східної сторони ділянки її матері, про що вона повідомила органи поліції. Луцьким РУП було порушено кримінальне провадження №12025035610000187. 09 вересня 2025 року черговий раз група осіб проникла на її ділянку, з допомогою екскаватора була пошкоджена також її металева господарська споруда. За даним фактом вона викликала поліцію та написала заяву про самоправство щодо осіб, що незаконно проникли на її ділянку. В ході досудового розслідування ОСОБА_7 визнав, що споруда була пошкоджена з його вини з допомогою будівельної техніки. 13 жовтня 2025р. поліцією також було порушено провадження №12025035610000222 за ст. 356 КК України (самоправство) щодо ОСОБА_6 . Виправдовуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_7 надав органам поліції документацію з землеустрою і правовстановлюючий документ - державний акт, виданий на ім?я - ОСОБА_3 про право власності на земельну ділянку, частина якої, як виявилось, ще до видачі їй згаданого акту, вже перебувала у приватній власності позивача. Зміст документів, наданих Літотом, явно суперечать Технічній документації зі складання державного акту на її земельну ділянку. Таким чином вона довідалась, що відповідачці ОСОБА_3 був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку від 19 березня 2007 року на підставі рішення Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність». Як видно з державного акту ОСОБА_3 , він був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі в 2007 році. Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки відбулась в 2007 році з присвоєнням кадастрового номеру 0722884800:03:001:4094. Відомості про ділянку згодом також були внесені в ДЗК, що не заперечується ГУ Держгеокадастру у Волинській області та відповідачами і підтверджується Публічною кадастровою картою. Право власності на ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Згідно згаданого оспорюваного нею рішення Підгайцівської сільської ради було затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 у власність площею 0, 1776 га, яка знаходиться в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, було передано у власність дану ділянку та вирішено видати державний акт на неї. Вказує, що відповідачці ОСОБА_3 було передано у приватну власність в тому числі і частину її земельної ділянки. Це підтверджується самим Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, розробленим підприємцем ОСОБА_8 в 2007 році. З Викопіювання із чергового кадастрового плану Підгайцівської сільської ради Луцького району, що є в згаданому Проекті, видно, що земельна ділянка, яка пропонується для відведення гр. ОСОБА_3 сільською радою знаходиться на місці фактичного розташування її ділянки, тобто земля була відведена відповідачці без врахування того, що їй вже належала на праві приватної власності її ділянка, а її частина не могла бути передана іншій особі у приватну власність, оскільки вже перебувала у приватній власності згідно належним чином оформленого правовстановлюючого документа - державного акту на ділянку від 06 червня 2006 року з кадастровим номером 0722884800:03:001:2792. Згідно Генплану забудови житлового кварталу с. Струмівка та Ситуаційної схеми, а також Плану відведення земельної ділянки, вказаних у Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , сторона земельної ділянки, що відводилась ОСОБА_3 , розміром 16,59 м (що повинна згідно Проекту межувати з землями заг. користування, очевидно, проїздом товариства «Струмівка») знаходиться на відстані 26,70 м від повороту ліворуч з дороги садівничого товариства «Струмівка» (перший поворот ліворуч з дороги товариства «Струмівка», яка простягається в напрямку з траси Луцьк-Рівне, тобто з вул. Рівненської села Струмівка). В той час як згідно її Технічної документації зі складання її державного акту (зокрема, згідно Схеми розміщення земельної ділянки) на відстані 12,50 м від цього повороту проїзду товариства «Струмівка» вже знаходиться поворотна точка і розпочинається межа її ділянки, в саме: сторона її ділянки довжиною 29, 80 м. Таким чином утворилось накладання ділянки, яка відводилась для ОСОБА_3 , на вже сформовану належну їй на праві приватної власності ділянку. Ця ж накладка підтверджується і Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1776 га, розташовану в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, розроблену підприємцем ОСОБА_8 в 2007 році, зокрема в тому числі Журналом польових вимірювань (абрисом). Згідно Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 (зокрема, Плану відведення земельної ділянки), а також Технічної документації зі складання державного акту і самого державного акту ОСОБА_3 земельна ділянка Літот з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 має межувати зі сторін від А до Б з землями загального користування, від Б до А- землями сільської ради, тобто фізичних осіб-суміжних землекористувачів (землевласників) у неї немає. Таким чином, юридично згідно її документації з землеустрою та державного акту вона не є навіть її суміжним землекористувачем (землевласником). В червні 2025 року відповідачкою був побудований паркан довжиною 38,10 м. (така сторона її земельної ділянки має межувати з землями загального користування згідно її державного акту). Вважає, що ОСОБА_3 претендує на її землю незаконно. Крім того, зазначила, що в Проекті землеустрою відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , який затвердила сільська рада, є ряд інших суперечностей та невідповідностей, що підтверджують незаконність рішення сільради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки. Також, вказує, що відповідачка ОСОБА_3 не погоджувала з нею меж ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094. Переконана, що сільська рада затвердила проект відведення, що передбачав накладення новосформованої ділянки ОСОБА_3 , на її ділянку, що вже належала їй на праві приватної власності.

На підставі викладеного, посилаючись на те, що обраний нею спосіб захисту є належним способом захисту її прав та інтересів, просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність» ОСОБА_3 площею 0, 1776 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, кадастровий номер ділянки 0722884800:03:001:4094; 2) визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку від 19 березня 2007 року, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9 на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 площею 0,1776 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Луцького району Волинської області; 3) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 площею 0,1776 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Луцького району Волинської області в Державному земельному кадастрі.

21 листопада 2025 року відповідачка ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що вона у 2005 році звернулася до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області із заявою про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в с. Струмівка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Рішенням Підгайцівської сільської ради від 23 вересня 2005 року №22-6 їй надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в с. Струмівка. У встановленому законом порядку нею було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на земельну ділянку площею 0, 1776 га розташовану в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області. В подальшому вказаний вище проект був поданий на розгляд Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області та рішенням Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,1776 га, яка знаходиться в селі Струмівка Підгайцівської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, передати у власність земельну ділянку площею 0,1776 га гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, видати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1776 га гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, спеціалісту-землевпоряднику внести відповідні зміни в земельно-облікові документи. Їй було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №273423, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0722884800:03:001:4094. 3 2020 року вона розпочала облагородження земельної ділянки, в певній мірі вирівняла її, по мірі наявності грошових коштів встановлювала металеву огорожу, встановила тимчасову металеву споруду. Станом на сьогодні ділянка повністю облагороджена, вирівняна, огороджена з трьох сторін металевим парканом, окрім сторони, яка межує із земельною ділянкою позивачки де встановлена тимчасова споруда. Вказує, що сторона позивача не долучила до позову належних і допустимих доказів на того, що належна її земельна дільника з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884800:03:001:2792. Долучена позивачем зведена схема стосовно накладення земельних ділянок не є належним, допустимим і достатнім доказом, оскільки складений позивачем власноруч. Крім того, зазначає, що погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов?язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Окремо, звертає увагу на те, що факт накладення земельних ділянок Позивачки і Відповідачки не є достатньою підставою для визнання недійсним державного акту про право власності Відповідачки, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 та скасування її державної реєстрації, оскільки можливі недоліки чи порушення фактичного землекористування земельними ділянками (що слід встановлювати експертним шляхом), а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, необхідно усувати відповідним впорядкуванням фактичного землекористування в натурі на місцевості. Як наслідок, Позивачкою обрано невірний спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, оскільки такі права та інтереси можливо відновити шляхом усунення накладення земельних ділянок Позивачки і Відповідачки через відповідні землевпорядкувальні роботи. Зауважує, що можлива невідповідність меж земельної ділянки позивача межам земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 не є достатньою підставою для втручання у право власності таким чином, що повністю скасовує таке право, набуте нею на законних підставах. Задоволення позову призведе до непропорційного втручання у її право мирно володіти своїм майном та покладе лише на неї обов?язок щодо виправлення можливих помилок органів державної влади та місцевого самоврядування при визначенні меж земельних ділянок під час передачі у власність сторін, право на отримання яких гарантовано державою. Крім того, вказує, що ділянка Позивача перебуває в занедбаному стані, замість фруктових дерев та кущів на ній розташовані лише чагарники, в місці де вона межує з її ділянкою, знаходиться огорожа у вигляді палиць з дерева та звичайної нитки, натягнутої між ними. У свою чергу, ділянка яка належить Відповідачу огороджена з трьох сторін металевим парканом, окрім сторони, яка межує з Позивачем. Вказує, що її чоловік ОСОБА_6 найняв робітника на будівельній техніці з метою вирівнювання земельної ділянки, яка перебуває в її власності, і таке вирівнювання відбувалось виключно в межах земельної ділянки, визначених державним актом серії ЯД №273423 та меж, визначених геодезистами під час геодезичного встановлення меж земельної ділянки, яких на момент вирівнювання запросив її чоловік. В ході виконання даних робіт могло бути пошкоджено певний об?єкт, який може нагадувати найпростішу огорожу, однак в такому разі даний об?єкт перебував на земельній ділянці, яка належить їй на праві приватної власності та був розміщений в тому місці незаконно. У свою чергу, вказує, що Позивачка відмовляється провести геодезичне встановлення меж земельної ділянки на місці своєї земельної ділянки, щоб переконатися у відсутності накладення земельних ділянок. У задоволенні позову, у тому числі і щодо стягнення з відповідача судових витрат просить відмовити у повному обсязі.

01 грудня 2025 року позивачка ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що на її погляд навіть шляхом зіставлення відповідних правовстановлюючих документів (державних актів на землю), документації із землеустрою позивачки і відповідачки, можна дійти висновку про накладення земельних ділянок, а також про неправомірність передачі сільською радою земельної ділянки у власність відповідачці, без врахування її сформованої земельної ділянки. Крім того, позивачка вказує, що причиною виникнення спору є неправомірне рішення сільської ради, яке вона оскаржує, видача відповідачці державного акта на право власності на земельну ділянку та державна реєстрація земельної ділянки всупереч її технічній документації та її державному акту. У відзиві зазначено про можливість відновлення нею порушених прав у позасудовому порядку, однак не вказано, які саме помилки містяться у її документації. Водночас, за твердженням позивачки, її документація із землеустрою не містить технічних помилок, а саме документація із землеустрою відповідачки уможливила накладення земельних ділянок. Також, зазначає, що у позовній заяві не стверджувала, що складена нею схема є безпосереднім доказом встановлення факту невідповідності вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування розробленої документації з землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам у сфері землеустрою та землекористування. На її думку, відповідачка спотворює зміст наведених у позовній заяві доводів. Також вказує, що площа накладення земельних ділянок є значно більшою, ніж та, що відображена на Публічній кадастровій карті ДЗК, оскільки, на її думку, земельна ділянка на карті відображена некоректно. Крім того, позивачка вказала, що за результатами зйомки, проведеної в серпні 2025 року на її замовлення, землевпорядником-інженером ФОП ОСОБА_9 встановлено, що земельна ділянка 0722884800:03:001:4094 відповідно до даних ДЗК значною мірою перекриває її земельну ділянку та земельну ділянку її матері. На схемі також видно, де знаходився паркан, що незаконно знищувався ОСОБА_3 . Без згоди відповідачки внести зміни до відомостей ДЗК щодо координат її земельної ділянки, за твердженням позивачки, неможливо, у зв?язку із існуванням значної накладки зареєстрованої в ДЗК. Звернення до суду є єдиним та реальним способом захисту її порушеного права. Водночас вказала, що для вирішення спору доводи відповідачки про відсутність дерев на її земельній ділянці значення не мають.

08 грудня 2025 року відповідачка ОСОБА_3 подала заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що достовірно встановити наявність чи відсутність наявності накладок земельних ділянок на підставі наданих позивачкою письмових доказів є неможливим, без спеціальних знань. Як вбачається з технічних документацій, правовстановлюючих документів, які були долучені Позивачем, належні Позивачу та Відповідачу земельні ділянки не накладаються одна на одну. Позивач у Відповіді з одного боку звертає увагу суду на те, що вона не вказувала у позові, що накреслена нею схема є доказом для встановлення фату невідповідності вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування розробленої документації із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_3 .. З іншого боку, Позивач зазначає, що накреслена нею схема наочно відображає описані нею словесно у позові доводи, що підтверджують накладку, тобто за своєю суттю вказана схема є письмовим доказом. Позивач у Відповіді стверджує, що причиною виникнення даного спору, яка нібито призвела до порушення її прав та виникнення усіх вищевказаних накладань, перш за все, звісно є неправомірне та незаконне рішення ради, яке вона оскаржує, видача відповідачці державного акту на право власності на землю та державна реєстрація її ділянки всупереч технічній документації та державному акту позивачки. Однак не посилається на те, які її права порушено саме рішенням ради, з тверджень Позивача можна дійти висновку про наявність певного накладення земельних ділянок, що в свою чергу теж необхідно встановити експертним шляхом, таке накладення земельних ділянок, в разі його наявності, можна усунути в досудовому порядку. З поміж іншого позивач зазначає, що у її документації з землеустрою немає технічних помилок чи невідповідностей, а саме документація з землеустрою Відповідачки уможливила накладання ділянок. Дане твердження Позивача спростовується нею ж самою у Відповіді, де Позивач зазначає, що належна їй земельна ділянка некоректно відображена в Публічній кадастровій карті ДЗК, що саме по собі вже вказує про наявність певних технічних помилок чи невідповідностей. У Відповіді Позивач зауважує, що без згоди відповідачки ОСОБА_3 внести зміни до відомостей ДЗК щодо координат її ділянки є неможливим. З даного приводу зазначає, що безпосередньо до неї, як власника земельної ділянки, ніхто не звертався з приводу звернення із заявами, що передбачено п. 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр». В разі встановлення наявності певних накладок земельної ділянки вона не заперечує щодо врегулювання спору шляхом усунення технічних помилок та приведення документації із землеустрою у відповідність до чинного законодавства. Крім того, як вбачається із долученої до Відповіді заяви Позивача, остання звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 13 листопада 2025 року про виправлення технічних помилок. Тобто Позивач вирішила скористатися досудовим способом врегулювання спору вже після подання позовної заяви, відповідь на подану 13 листопада 2025 року заяву Позивач ще не отримала, цілком ймовірно, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області зможе усунути можливі накладання земельних ділянок. Позовна заява Позивача не містить посилання на докази, які долучені позивачем до Відповіді, не зазначено про причини їх не подання з позовною заявою, також відсутні докази, про те, що Позивач намагалася отримати дані докази до подання позову, а відтак такі не повинні прийматись судом. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року витребувано в Головного управління Держгеокадастру у Волинській області: 1) паперові оригінали: проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, розробленого підприємцем ОСОБА_8 в 2007 році (кадастровий номер ділянки 0722884800:03:001:4094); технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1776 га, розташовану в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, розроблену підприємцем ОСОБА_8 в 2007р. (кадастровий номер ділянки 0722884800:03:001:4094); державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 від 19 березня 2007 року з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094, площею 0,1776 га в с. Струмівка, виданого на підставі рішення Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9; 2) паперові оригінали Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для садівництва гр. ОСОБА_1 в с. Струмівка, Луцького району Волинської області, виготовленої ТОВ «Візар» кадастровий номер ділянки 0722884800:03:001:2792; державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,05 га від 06 червня 2006 року кадастровий номер ділянки 0722884800:03:001:2792 в с. Струмівка Луцького району Волинської області.

26 грудня 2026 року на адресу суду надійшли вищевказані документи, частина яких подана в оригіналах (державні акти), а частина в копіях.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне запитання: Чи наявне накладання земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0.1776 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Луцького району Волинської області (кадастровий номер 0722884800:03:001:4094) відповідно до правовстановлюючих документів (державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 від 19 березня 2007 року, виданого на підставі рішення Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність»), документації з землеустрою (Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , розробленого ФОП ОСОБА_8 в 2007 році та затвердженого рішенням Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9, Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1776 га розташовану в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, розробленої ФОП ОСОБА_8 в 2007 році) на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,05 га для садівництва в с. Струмівка Луцького району Волинської області (кадастровий номер 0722884800:03:001:2792) відповідно до правовстановлюючих документів (державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 від 06 червня 2006 року), документації з землеустрою (Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для садівництва гр. ОСОБА_1 в с. Струмівка, Луцького району Волинської області, розробленої ТОВ «Візар» в 2005 році)? Проведення експертизи доручено експертам ППФ «Експерт-Рівне».

На адресу суду 13 липня 2026 року надійшов висновок екперта №260515/1_ЮШ від 01 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Бенещук Р.В. в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у його відзиві на позовну заяву та запеченнях на відповідь на відзив, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача Підгайціської сільської ради у судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області у судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 085880 від 06 червня 2006 року належить земельна ділянка, площею 0, 05 га, яка розташована у с. Струмівка на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області з цільовим призначенням: для ведення садівництва; кадастровий номер 0722884800:03:001:2792.

У свою чергу, відповідачці ОСОБА_3 підставі рішення Підгайцівської сільської ради від 25 лютого 2007 року №12-9 видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 273423 від 19 березня 2007 року, відповідно до якого остання є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094 площею 0,1776 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Струмівка Луцького району Волинської області.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка просить визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, яким відповідачці передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0722884800:03:001:4094, визнати недійсним державний акт на право власності на цю земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права власності, посилаючись на те, що частина земельної ділянки відповідачки накладається на належну їй земельну ділянку.

З метою встановлення фактичних обставин щодо розташування земельних ділянок та наявності їх накладення у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу.

Висновком судового експерта Шекель Ю.В. №260515/1-ЮШ судової земельно-технічної експертизи від 01 липня 2026 року встановлено, що відповідно до правовстановлюючих документів спірні земельні ділянки не є суміжними (спільна межа відсутня). Відповідно до документації із землеустрою спірні земельні ділянки не є суміжними (спільна межа відсутня). У відповідності до даних державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі реєстрація здійснена з накладанням спірних земельних ділянок. Площа накладання становить 9,3 кв. м.

10 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 подала зауваження на вказаний висновок, в якому зазначала, що на її думку експерт не проводив порівняльного аналізу схем розміщення земельних ділянок згідно документації з землеустрою. Питання чи відповідає фактичне землекористування правовстановлюючим документам, документації з землеустрою належить до експертизи з питань землеустрою, і в даній земельно-технічній експертизі експерту не ставилося. Твердження експерта на сторінці 10 висновку (абзац 1, 2) висловлені коротко одним реченням є неаргументованими. Дані натурного знімання, наведеного у додатку до висновку, є неповними та не відповідають дійсній ситуації на місцевості.

Разом з тим, позивач погодилася з встановленим експертом накладення земельних ділянок, оскільки це підтверджує обгрунтованість її позову.

Таким чином, судом встановлено факт накладення земельних ділянок, однак таке накладення має частковий характер та стосується лише 9,3 кв. м. земельної ділянки відповідачки.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо такі порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка пов?язує порушення свого права власності з фактичним зайняттям та використанням відповідачкою частини належної їй земельної ділянки. При цьому ОСОБА_1 посилається на фактичне користування відповідачкою спірною частиною земельної ділянки, вирубування дерев та кущів, пошкодження огорожі та інші дії щодо цієї території.

Отже, за твердженнями самої позивачки, порушення її права полягає у фактичному заволодінні та користуванні відповідачкою частиною земельної ділянки, яка належить позивачці.

За таких обставин при визначенні належного способу захисту суд має виходити з фактичного характеру заявленого порушення та з того, який спосіб захисту забезпечить реальне поновлення права позивачки.

У постанові від 22 січня 2025 року у справі №446/478/19, провадження №14-90цс23, Велика Палата Верховного Суду сформулювала правові висновки щодо належного способу захисту у спорах, пов?язаних із частковим накладенням земельних ділянок.

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором [пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)].

Способами захисту суб`єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 68)].

Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними [постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)].

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55) та ін.).

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин (п. п. 71-76 Постанови).

У пункті 124 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що за змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка ідентифікується насамперед її просторовим розташуванням, що описується через її межі. При цьому частина земельної ділянки, яка накладається на іншу земельну ділянку та межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно нею заволоділа.

У пункті 125 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що не може бути належним (правомірним) способом захисту такий спосіб, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого спору немає. При цьому визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до позбавлення відповідача права власності не лише на ту частину земельної ділянки, яка накладається, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.

У пункті 126 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що віндикаційний позов більшою мірою дозволяє вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів.

Відповідно до пункту 127 цієї постанови судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

Разом з тим, у пунктах 86-87 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку саме по собі не вирішує спір про право та не забезпечує захисту й відновлення порушеного права позивача, а позовні вимоги про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акта не призводять до відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у цій справі також встановлено саме часткове накладення земельних ділянок, площа якого становить 9, 3 кв. м.

При цьому ОСОБА_1 просить визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, визнати недійсним державний акт відповідачки та скасувати державну реєстрацію права власності на всю земельну ділянку відповідачки.

Задоволення таких вимог призвело б до припинення права відповідачки на всю земельну ділянку, у тому числі на ту її частину, щодо якої спору між сторонами немає, тоді як встановлене судом накладення стосується лише 9, 3кв. м.

Відповідно до пункту 142 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025

року у справі № 446/478/19 неналежність та неефективність заявленого способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.

У пункті 143 Велика Палата Верховного Суду безпосередньо дійшла висновку про необхідність відмови у позові про визнання недійсним рішення ради та державного акта на право власності на земельну ділянку з огляду на неналежність обраного способу захисту.

Також у пункті 145 постанови Велика Палата Верховного Суду узагальнила, що у спорах із подібними обставинами належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається.

Таким чином, навіть за умови встановлення факту порушення права власності позивачки внаслідок фактичного зайняття відповідачкою частини земельної ділянки площею 9, 3 кв. м, заявлені позивачкою вимоги про припинення права відповідачки на всю земельну ділянку не відповідають характеру встановленого порушення та не є ефективним способом поновлення порушеного права.

Належним способом захисту у такому випадку є вимога про витребування саме тієї частини земельної ділянки, яка накладається, за умови доведеності її незаконного заволодіння відповідачкою, а не припинення права власності відповідачки на всю земельну ділянку.

Крім того, з урахуванням співвідношення загальної площі належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки -- 0,05 га та площі накладання земельних ділянок 9,3 кв.м., задоволення позову в обраний позивачкою спосіб захисту призведе до втручання у право власності відповідача, яке буде непропорційним обсягу порушеного права позивача і створить надмірний індивідуальний тягар для відповідача ОСОБА_3 , яка набуваючи земельну ділянку у власність, була впевнена у правомірності такого набуття, покладалася на законність і добросовісність дій державних органів.

Отже, оскільки позивачка обрала спосіб захисту, який не відповідає характеру встановленого порушення та не забезпечує ефективного поновлення її права, призведе до непропорційного втручання у права відповідача у задоволенні позову ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у позові, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Підгайцівська сільська рада, адреса місцезнаходження: Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30, код ЄДРПОУ: 04332331.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861.

Рішення у повному обсязі складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій