№ 140615587, 14.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1038/26

Провадження № 3/156/482/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іванічівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 2 Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністравативої відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 , відомості про працевлаштування відсутні, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з"явився

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно протягом року, а саме 18.08.2026 року о 16:00 год по вул. Зеленій в сел. Іванічі Володимирського району Волинської області керував електровелосипедом «FADA» без н.з. в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810» (тест № 2711 від 18.08.2026 року) та встановлено стан алкогольного сп`яніння водія (результат 1,79 проміле), з яким він не погодився, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Від керування т/з відсторонений.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 23.09.2026 поштового відправлення особисто ОСОБА_1 . Причини неявки суду не повідомив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений належним чином, не вжив жодних заходів для явки до суду, не подав будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування под впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) згідно зі ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

ІV. Висновок суду

Протокол серії ЕПР1 № 748956 від 18.08.2026 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 748956 від 18.08.2026 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП;

- роздруківкою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» (тест № 2711 від 18.08.2026 року), згідно з якою результат огляду становить 1,79 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено стан сп`яніння (1,79 проміле), від підпису якого водій відмовився;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 направлено до КНП «Іваничівська БПЛ», однак огляд не проводився у зв`язку з відмовою;

- рапортом інспектора з РПП СПД № 2 (с-ще Іванічі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Володимира Дитинюка від 18.08.2026 року;

- письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 не керувати транспортними засобами протягом 24 годин від 18.08.2026 року від підпису якого водій відмовився;

- довідкою Інспектора з РПП СПД № 2 (с-ще Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенант поліції (підпис) Юлії Петровської про те, що згідно з базою даних ІКС ІПНП гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.06.1998 року, центр ДАІ 0703. Транспортний засіб електровелосипед «FADA», яким на момент зупинки керував гр. ОСОБА_1 , йому і належить.

- копією постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 02.12.2025 року у справі № 156/1390/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (постанова набрала законної сили 15.12.2025 року);

- оптичним диском DVD-R з відеозаписами з місця події.

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На відеозаписах DVD-R диску зафіксовано факт керування ОСОБА_1 18.08.2026 року о 16:00 год по вул. Зеленій в сел. Іванічі Володимирського району Волинської області електровелосипедом «FADA» без н.з. В ході розмови працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння шкірного покриву обличчя. ОСОБА_1 визнав, що випив алкоголь і після цього сів за кермо.

На місці зупинки проведено огляд за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810», результат якого склав 1,79 проміле, з яким водій погодився. Від керування електровелосипедом відсторонений.

Порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, не встановлено.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність судом не встановлено.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжких імовірних наслідків; особу (відсутність характеризуючих даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності) та майновий стан правопорушника (відомості про працевлашутвання відсутні), який повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, за вчинення діяння, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири) гривень 00 копійок.

Щодо позбавлення права керування суд зазначає, що за даними бази даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.06.1998 року, проте на момент вчинення даного правопорушення вже був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 02.12.2025 року.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (справа № 702/301/20, провадження № 51-944 км 23) суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп`яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Листом Касаційного кримінального суду Верховного суду № 718/0/158-25 від 04.12.2025 роз`яснено, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення в ході вирішення питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в тих випадках, коли особа не мала або була його позбавлена, є підстави, з урахуванням ст. 30 КУпАП, для застосування підходу аналогічного тому, що був сформований у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20.

З огляду на роз`яснення Верховного Суду від 04.12.2025 року за вих. № 718/0/158-25 суд дійшов висновку про необхідність призначення правопорушнику додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу електровелосипеда «FADA» без д.н.з., передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, відсутні.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

При цьому, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки, постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 02.12.2025 року у справі № 156/1390/25, яка набрала законної сили 15.12.2025 ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлений права керування т/з на строк 1 рік, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП суддя вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накланеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати 2 місяці та 1 день - невідбуту частину стягнення, накланеного на ОСОБА_1 постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 02.12.2025 року у справі № 156/1390/25, яка набрала законної сили 15.12.2025.

Відтак, загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами слід обчислювати терміном 3 (три) роки 2 (два) місяці та 1 день.

Отже, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці та 1 день.

VІ. Судові витрати

Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 130, ст. ст. 33, 34, 35, 39-1, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину покарання за постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 02.12.2025 року у справі № 156/1390/25 та остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки 2 (два) місяці та 1 день.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська