Решение № 140614869, 15.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Житомир справа №240/21502/25

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови йому в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів за судовими рішеннями;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести йому нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за судовими рішеннями з 01.12.2019 та по момент фактичної виплати боргу.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання судових рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснювало йому перерахунки пенсії. Загальна сума нарахованої доплати до пенсії по судовим рішенням складає 303489,51 гривень. У зв`язку із тим, що вказана доплата йому досі не виплачена, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання судових рішень. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило йому у виплаті такої компенсації, зазначаючи, що компенсації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру, в той час, як виплата коштів на виконання рішення суду має разовий характер. Вважаючи таку відмову у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії протиправною, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дата нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України №2050, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Разом з тим, на дату звернення позивача до суду заборгованість, що утворилась при перерахунку пенсії на виконання рішень суду, не виплачена, відтак відсутні і підстави для виплати компенсації. Також відповідач вказав, що основною умовою для нарахування компенсації втрати частини доходів є вина органу, що призначає і виплачує пенсію. Компенсація нараховується на нараховані суми пенсії, які з вини Пенсійного фонду не одержані. Позивачу заборгованість нарахована, але невиплачена з причин відсутності відповідного бюджетного фінансування, що не свідчить про незаконність дій управління. Напроти, такі дії свідчать саме про дотримання вимог бюджетного законодавства. З огляду на зазначене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2022 у справі №240/43802/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 01.10.2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в розмірі 23767,62 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №240/8147/22 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» від 18 квітня 2022 року №33/26/118-197 про розмір грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в розмірі 125912,25 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №240/18137/22 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплати пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % суми грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в розмірі 76799,81 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №240/30720/22 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 23.11.2022, із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в розмірі 40051,16 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №240/6910/23 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в розмірі 5458,67 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі №240/29205/23 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.10.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в розмірі 31500,00 гривень.

Загальний розмір нарахованої ОСОБА_1 на виконання вказаних судових рішень доплати до пенсії становить 303489,51 гривень.

Оскільки вищезазначена сума доплати до пенсії в загальному розмірі 303489,51 гривень досі позивачу не виплачена, що не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Розглянувши вказану заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 13.08.2025 повідомило позивача, що підстави для виплати компенсації втрати частини доходу відсутні, оскільки виплата коштів на виконання рішення суду має разовий характер. Вина органів Пенсійного фонду щодо термінів виплати коштів відсутня, тому компенсація за втрату частини доходів не нараховується.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті йому компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання судових рішень, протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

За статтею 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону №2050-III).

Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Положення Закону №2050-III та Порядку № 159, а також правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а, від 11.02.2021 у справі № 540/3742/18, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20, від 04.12.2024 у справі № 380/24300/23, вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, зокрема мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.04.2025 у справі № 280/8933/24.

Абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом №2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/2020/19 та від 25.03.2025 у справі №400/8389/21.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Аналіз положень Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що компенсація втрати частини доходів має похідний характер від основного доходу та є способом відшкодування знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів у період їх несвоєчасної виплати. При цьому законодавець прямо визначив, що така компенсація виплачується у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата відповідної заборгованості, а її розмір визначається виходячи із фактично виплаченого доходу.

Відтак, хоча підставою для компенсації втрати частини доходу є порушення строків виплати нарахованого доходу, реалізація права на її виплату нерозривно пов`язана з фактом погашення відповідної заборгованості. До моменту фактичної виплати нарахованих сум пенсії відсутні правові підстави для визначення та виплати компенсації втрати частини доходів, оскільки така компенсація не може існувати окремо від основного доходу.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 14.05.2025 у справі № 160/672/24 та від 19.06.2025 у справі №580/11000/23, у яких зазначено, що компенсація втрати частини доходів виплачується одночасно з виплатою відповідної суми заборгованості, а за відсутності фактичної виплати нарахованого доходу вимоги про її стягнення є передчасними.

Крім того, у постанові від 14 травня 2025 року у справі №160/672/24 Верховний Суд також зазначив наступне: «Основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Оскільки суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі №674/22/17, від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі №480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов`язана з виплатою основної суми доходу".

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду у справах №240/43802/21, №240/8147/22, №240/18137/22, №240/30720/22, №240/6910/23, №240/29205/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувало ОСОБА_1 доплату до пенсії в загальному розмірі 303489,51 гривень.

Однак на момент звернення позивача до суду та на момент здійснення судом розгляду даної справи сума нарахованої заборгованості розмірі 303489,51 гривень позивачу не виплачена.

Враховуючи, що нараховані позивачу суми доплати до пенсії досі йому не виплачені, що не заперечується сторонами, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Натомість доводи позивача про те, що право на компенсацію втрати частини доходу виникає незалежно від фактичної виплати нарахованої доплати до пенсії, ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень Закону №2050-ІІІ та Порядку № 159 і не враховують встановленого законодавцем механізму реалізації такого права.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович