Постановление суда № 140614559, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 рокуСправа № 360/936/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, в якій просить суд:

-стягнути з Держави України в особі Луганської обласної прокуратури на користь позивача матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.ч. 3-5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 25 березня 2020 року у сумі 1275158,65 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 360/963/21 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судового рішенням Верховного Суду у справі № 160/6949/20.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» адміністративна справа № 360/936/21 направлена за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

18 серпня 2026 року справа 360/936/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та було проведено повторний автоматизований розподіл справи №360/936/21, за результатами якого головуючим суддею визначено Сластьон А.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі №360/936/21 прийнято адміністративну справу №360/936/21 до провадження судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О. Продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч.3 ст.152 Конституції України та на Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, яким п.26 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визнано неконституційним у частині застосування ст.81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII лише в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Розмір вимог позивач обґрунтував різницею між посадовим окладом, який, на його думку, належало нарахувати згідно з ч.3-5 ст.81 Закону № 1697-VII (1 581 971,18 грн), та фактично виплаченим посадовим окладом згідно з листом Луганської обласної прокуратури від 08.02.2021 № 21-34вих-21.

Відповідач подав письмові пояснення від 08.09.2026 № 15-216вих-26, у яких просить у задоволенні позову відмовити.

Стверджує, що з урахуванням кількості відпрацьованих днів позивачу належало нарахувати 1 935 491,98 грн, фактично ж нараховано та виплачено 1 875 724,60 грн (350 790,21 грн посадового окладу та надбавки за вислугу років і 1 524 934,39 грн інших нарахувань), тобто різниця становить 59 767,38 грн. До пояснень додано розрахунок, розрахункові листи позивача за 2015-2020 роки (9 арк.) та довідку відділу кадрової роботи про відпустки позивача.

Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Під час ухвалення рішення суд дійшов висновку, що обставини, які мають значення для визначення розміру заявленої шкоди, з`ясовано не в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з`ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду; розгляд справи в цьому разі проводиться в межах, необхідних для з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Витребування доказів та отримання від відповідача уточненого розрахунку є іншою процесуальною дією у розумінні цієї норми.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно зі ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу, а будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Постановою від 24.02.2026 у справі № 160/6949/20 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглядаючи спір про відшкодування прокурору шкоди, заподіяної застосуванням п.26 розд. VI Бюджетного кодексу України, зазначила, що матеріальна шкода в таких правовідносинах може полягати, зокрема, у різниці між фактично нарахованою та виплаченою заробітною платою (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які не передбачені Законом № 1697-VII) і тією сумою, яка підлягала нарахуванню та виплаті відповідно до вимог ст.81 цього Закону за спірний період (п.68). Суди попередніх інстанцій, обмежившись оцінкою наведених у позовній заяві розрахунків недоотриманого посадового окладу, не встановили фактичного розміру додаткових видів грошового забезпечення, доплат і премій, які отримував позивач, та не визначили зазначену різницю (п.74). Крім того, на фактичну суму отриманого (неотриманого) доходу й розмір можливих майнових втрат безпосередньо впливають періоди перебування позивача у щорічних та інших відпустках, а також періоди тимчасової непрацездатності, протягом яких виплата заробітної плати здійснюється в особливому порядку (п.75).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує ці висновки Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що для застосування зазначених висновків Верховного Суду наявних доказів недостатньо, зокрема з таких причин:

1) позивач розраховує шкоду як різницю між належним і фактично виплаченим посадовим окладом, а відповідач порівнює належну за ст.81 Закону № 1697-VII суму з усіма фактично нарахованими виплатами, включаючи щомісячні й разові премії, надбавки, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу для оздоровлення, індексацію грошових доходів та оплату відпусток за середнім заробітком; правова підстава, характер і склад кожного виду виплат у наявних в матеріалах справи доказах не розкриті;

2) у місяцях, розділених у розрахунку відповідача на частини, як кількість робочих днів, визначених законодавством (графа 9), зазначено кількість робочих днів відповідної частини місяця, а не всього місяця. Унаслідок цього за кожну частину місяця належна за ст.81 Закону № 1697-VII сума обчислена в розмірі повного місячного посадового окладу і надбавки за вислугу років, тоді як фактично нараховані оклад і надбавка за ті самі періоди обчислені пропорційно до кількості робочих днів у місяці. Це стосується періодів з 15.07.2015 по 31.07.2015 (зазначено 13 робочих днів замість 23), з 01.04.2016 по 06.04.2016 (4 замість 21), з 07.04.2016 по 30.04.2016 (17 замість 21), з 01.04.2017 по 11.04.2017 (7 замість 19), з 12.04.2017 по 30.04.2017 (12 замість 19), з 01.09.2019 по 24.09.2019 (17 замість 21) та з 25.09.2019 по 30.09.2019 (4 замість 21). Крім того, за березень 2020 року розрахунок здійснено за весь місяць (21 робочий день), хоча позовні вимоги заявлено по 25.03.2020;

3) у розрахунку відповідача належна за ст.81 Закону № 1697-VII сума визначена лише за відпрацьовані дні, тоді як до фактично нарахованих виплат включено оплату відпусток, тимчасової непрацездатності та відряджень за середнім заробітком (графа 27 розрахунку). Отже, оплата за ці дні врахована лише на одній стороні порівняння. Спосіб визначення належної суми за такі періоди, на що вказав Верховний Суд у п.75 постанови від 24.02.2026, у розрахунку не пояснений. Відпускні за серпень і вересень 2016 року (5 789,44 грн і 1 809,20 грн), відображені в розрахунковому листі за 2016 рік, до розрахунку не включені. Довідка кадрового підрозділу містить відомості лише про щорічні відпустки, а в розрахунковому листі за 2019 рік зазначено вид оплати Непідтверджений лікарняний (код 65);

4) позивач просить відшкодувати шкоду з 01.07.2015, тоді як Закон № 1697-VII набрав чинності 15.07.2015 і розрахунок відповідача здійснено з цієї дати; розрахунок охоплює також період з 25.09.2019 по 25.03.2020, щодо якого позивач і відповідач застосовують оклад у розмірі 15 прожиткових мінімумів, а для оцінки впливу окремих періодів на загальний результат потрібне їх виокремлення;

5) для визначення періоду, за який шкода може підлягати відшкодуванню, має значення, чи застосовувалися до позивача з 25.09.2019 положення розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України від 19.09.2019 № 113-IX Про першочергові заходи із реформи органів прокуратури щодо оплати праці прокурорів, які не пройшли атестацію. Відомостей про проходження позивачем атестації, переведення його на посаду до обласної прокуратури та підстави його звільнення 31.08.2020 матеріали справи не містять;

6) розрахункові листи подані у вигляді річних форм, які містять помісячні суми нарахувань за кодами видів оплат, однак не містять відомостей про правові підстави нарахування окремих видів оплат.

Отже, без витребування від відповідача уточненого розрахунку, пояснень щодо правових підстав нарахування окремих видів виплат і відомостей щодо атестації позивача, з урахуванням п.п.68, 74, 75 постанови об`єднаної палати від 24.02.2026, не вбачається можливим ухвалення законного й обґрунтованого рішення (ст.242 КАС України).

З огляду на це суд вважає за необхідне поновити судовий розгляд справи в частині з`ясування розміру матеріальної шкоди та періоду, за який вона може підлягати відшкодуванню, витребувати від відповідача зазначені нижче докази, запропонувати позивачу подати читабельну копію позовної заяви та надати учасникам справи можливість висловити позицію щодо розрахунку. Витребування доказів за весь заявлений позивачем період не означає висновку суду про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову за будь-який із періодів, який буде зроблено в рішенні за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.9, 80, 227, 242, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Поновити судовий розгляд справи № 360/936/21 (ч.2 ст.227 КАС України), повернувшись до стадії з`ясування обставин у справі та дослідження доказів у межах, необхідних для з`ясування розміру матеріальної шкоди.

2. Витребувати у Луганської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909921, місцезнаходження: вул. Героїв Рятувальників, 19, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931) такі докази:

2.1. Уточнений письмовий розрахунок матеріальної шкоди (різниці між фактично нарахованою та виплаченою ОСОБА_1 заробітною платою, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених Законом № 1697-VII, і сумою, яка підлягала нарахуванню та виплаті відповідно до ст.81 цього Закону) за період з 15.07.2015 до 25.03.2020 з виокремленням періодів: а) з 15.07.2015 до 24.09.2019; б) з 25.09.2019 до 25.03.2020. За період з 01.07.2015 до 14.07.2015 зазначити фактично нараховані позивачу суми за видами виплат.

У розрахунку за кожен місяць (частину місяця) зазначити: норму робочих днів за повний календарний місяць; кількість фактично відпрацьованих днів; кількість днів відпусток, тимчасової непрацездатності, відряджень та інших періодів відсутності із зазначенням їх виду; належну за ст.81 Закону № 1697-VII суму (посадовий оклад з коефіцієнтами за посадою, надбавку за вислугу років та інші види оплати, передбачені ст.81), обчислену пропорційно до кількості відпрацьованих днів відносно норми робочих днів за повний календарний місяць; окремо - належну за дні відпусток, тимчасової непрацездатності та відряджень оплату за середнім заробітком, обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, виходячи із заробітної плати, яка належала позивачу відповідно до ст.81 Закону № 1697-VII, з наведенням розрахунку середньоденної заробітної плати; фактично нараховані суми за видами виплат з окремою графою для оплати за середнім заробітком.

Виправити розрахунок за періоди, зазначені в підпункті 2 мотивувальної частини цієї ухвали, а за березень 2020 року навести розрахунок по 25.03.2020.

Підсумок навести за кожен місяць, за кожен із зазначених періодів і за весь період.

Пояснити причини невключення до розрахунку відпускних за серпень і вересень 2016 року (5 789,44 грн і 1 809,20 грн) та за потреби уточнити розрахунок.

2.2. Письмові пояснення щодо правової підстави нарахування кожного виду виплат, зазначеного у графах 19-27 розрахунку (нормативно-правовий акт, наказ із зазначенням номера і дати), із зазначенням, чи передбачена така виплата ст.81 Закону № 1697-VII.

2.3. Відомості про те, чи проходив позивач атестацію відповідно до Закону України від 19.09.2019 № 113-IX Про першочергові заходи із реформи органів прокуратури, чи переводився позивач на посаду до Луганської обласної прокуратури в порядку, визначеному цим Законом (із зазначенням дати переведення), а також належно засвідчену копію наказу про звільнення позивача з посади з 31.08.2020.

3. Встановити відповідачу строк для подання витребуваних доказів - 15 днів з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач, який не може подати докази або не може подати їх у встановлений строк, зобов`язаний повідомити про це суд протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали із зазначенням причин (ст.80 КАС України).

4. Роз`яснити відповідачу, що згідно зі ст.80 КАС України у разі неподання без поважних причин або без повідомлення причин неподання витребуваних доказів суб`єкт владних повноважень несе відповідальність, передбачену цією статтею та ст.149 КАС України, а суд залежно від значення доказів для справи може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої вони витребовувались, або розглянути справу за наявними доказами.

5. Зобов`язати відповідача одночасно з поданням доказів до суду надіслати їх копії позивачу та надати суду докази такого надсилання.

6. Запропонувати позивачу протягом 5 днів з дня отримання копій документів, поданих відповідачем на виконання цієї ухвали, подати до суду письмові пояснення щодо розрахунку шкоди з урахуванням п.п.68, 74, 75 постанови об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.02.2026 у справі № 160/6949/20, зокрема щодо складу виплат, які підлягають врахуванню при визначенні різниці, та періоду, за який шкода підлягає відшкодуванню.

7. Після надходження витребуваних доказів і закінчення строку для подання пояснень, визначеного п.6 цієї ухвали, суд відповідно до ч.3 ст.227 КАС України відкриє судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і перейде до стадії ухвалення судового рішення.

8. Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч.2 ст.256 КАС України) та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає; заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду (ч.ч.2, 3 ст.293 КАС України).

Суддя А.О. Сластьон