Решение № 140614536, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15463/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії, відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 , починаючи з 21.02.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , з 29.03.1993 по 10.05.1993 рр., з 27.05.1993 по 09.11.1995 рр., з 14.03.1996 по 12.11.1996 рр., з 01.07.1998 по 30.11.1998 рр., з 25.01.1999 по 30.04.2002 рр., з 01.04.2011 по 05.07.2011 рр., з 13.09.2011 по 12.12.2011 рр., з 21.12.2011 по 27.12.2011 рр., та з 27.03.2012 по 14.09.2012 рр.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 27.01.2026 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням відповідних періодів роботи. Позивачем надані до заяви копії документів на підтвердження його стажу роботи. Втім, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.02.2026 позивачу відмовлено у зарахуванні страхового стажу періодів з 29.03.1993 до 10.05.1993, з 27.05.1993 до 09.11.1995, з 14.03.1996 до 12.11.1996, з 01.07.1998 до 30.11.1998, з 25.01.1999 до 30.04.2002, з 01.04.2011 до 05.07.2011, з 13.09.2011 до 12.12.2011, з 21.12.2011 до 27.12.2011, та з 27.03.2012 до 14.09.2012. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу спірних періодів роботи, зазначаючи, що періоди його трудової діяльності підтверджені належними документами. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвалою суду від 08.09.2026 зобов`язано сторін надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчену копію розрахунку страхового та пільгового стажу позивача за формою РС-право.

На виконання вимог вказаної ухали, позивачем та відповідачем надано до суду запитувані документи.

Ухвалою суду від 15.10.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог з 21.02.2024 до 03.12.2025 залишено без розгляду.

Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та з 21.01.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

На відповідне звернення позивача, відповідач листом від 25.02.2026 №21092-9193/С-01/8-0400/26 повідомив, що до пільгового стажу позивача за Списком №1 зараховано періоди роботи з 01.04.2011 до 31.05.2011, з 13.09.2011 до 30.11.2011, з 21.12.2011 до 27.12.2011, з 27.03.2012 до 07.09.2012, з 09.10.2012 до 31.12.2021 на підставі відомостей про спецстаж, що містяться в системі персоніфікованого обліку. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 29.03.1993 до 10.05.1993 та з 27.05.1993 до 09.11.1995, оскільки накази про прийняття на роботу дописані. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди з 14.03.1996 до 12.11.1996, з 01.07.1998 до 30.11.1998, з 25.01.1999 до 30.04.2002, оскільки відсутні пільгові довідки.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у зарахуванні йому усіх періодів трудової діяльності до страхового стажу, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 такі записи, зокрема:

Шахта «БУТІВСЬКА» Макіївське виробниче об`єднання по видобутку вугілля «МАКІЇВВУГІЛЛЯ»

№2: 29.03.1993 прийнятий машиністом електровозу підземним ІІІ розряду з повним робочим днем у шахті;

№3: 10.05.1993 звільнений за п. 3 ст. 36 КЗпП України;

Шахта «БУТІВСЬКА» Макіївське виробниче об`єднання по видобутку вугілля «МАКІЇВВУГІЛЛЯ»

№4: 27.05.1993 прийнятий учнем прохідника підземним з повним робочим днем у шахті;

№9: 10.07.1996 присвоєний 5 розряд підземного прохідника з повним робочим днем під землею;

№10: 12.11.1996 звільнений в лави ЗС України (ст. 35 п. 3 КЗпП України);

№11: 18.11.1996 14.04.1998 служба в Армії

ДП ш. «ЧЕРКАСЬКА» ДХК «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ»

№12: 01.07.1998 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;

№13: 25.04.1995 проведена атестація робочого місця за професією прохідника;

№14: 30.11.1998 звільнений за ст. 38 КЗпП України;

ДП ш. «ЧЕРКАСЬКА» ДХК «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ»

№15: 25.01.1999 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;

№16: 30.07.2001 підприємство перейменовано у ДВАТ ш. «ЧЕРКАСЬКА» ДП ДХК «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ»;

№17: 30.04.2002 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

…

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області

№21: 01.04.2007 призначений електромонтером ОПС 3 розряду монтажної групи;

…

№23: 06.03.2008 - переведений електромонтером ОПС (з монтажу) 3 розряду технічної служби;

…

№30: 01.07.2009 - переведений електромонтером ОПС (з монтажу) 4 розряду сектору технічної служби.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника:

прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції № 58).

За змістом пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з пунктом 2.9 Інструкції №58 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, яка діяла під час оформлення трудової книжки позивача.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Суд зазначає, що позовні вимоги стосуються зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 29.03.1993 до 10.05.1993, з 27.05.1993 до 09.11.1995, з 14.03.1996 до 12.11.1996, з 01.07.1998 до 30.11.1998, з 25.01.1999 до 30.04.2002, з 01.04.2011 до 05.07.2011, з 13.09.2011 до 12.12.2011, з 21.12.2011 до 27.12.2011, з 27.03.2012 до 14.09.2012.

Разом з тим із долученої до матеріалів справи копії розрахунку страхового та пільгового стажу позивача за формою РС-право, яка надана позивачем до суду листом від 11.09.2026 вбачається, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди з 29.03.1993 до 10.05.1993, з 27.05.1993 до 09.11.1995, з 31.01.2002 до 30.04.2002, з 01.06.2011 до 30.06.2011.

Отже, інші періоди, про які зазначає позивач, як такі, що не зараховані до страхового стажу є такими, що зараховані до страхового стажу, що підтверджується наданою самим же позивачем формою РС-право.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджується робота у періоди:

- з 29.03.1993 до 10.05.1993 (записи №№2-3) машиністом електровозу підземним ІІІ розряду з повним робочим днем у шахті;

- з 27.05.1993 до 09.11.1995 (записи №№4-10) учнем прохідника підземним з повним робочим днем у шахті, підземним прохідником з повним робочим днем під землею 5 розряду;

- з 31.01.2002 до 30.04.2002 (записи №№16-17) підземним прохідником з повним робочим днем під землею 5 розряду

- з 01.06.2011 до 30.06.2011 (записи №№21-30) електромонтером з експлуатації ОПС 4 розряду сектору технічної служби.

Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 на підставі даних трудової книжки не зараховані періоди з 29.03.1993 до 10.05.1993, з 27.05.1993 до 09.11.1995, з 31.01.2002 до 30.04.2002, з 01.06.2011 до 30.06.2011.

В частині інших періодів, які зазначені в позовних вимогах, суд зазначає, що вони є зарахованими до страхового стажу, внаслідок чого права позивача в частині зарахування таких періодів не порушені, а вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

В частині періодів пільгового стажу за Списком №1, які не зараховані відповідачем, суд зазначає, що такі вимоги позивачем не заявлялись в позовній заяві. Позовна заява містить лише вимоги про зарахування до страхового, а не пільгового стажу періодів роботи позивача.

Суд зазначає, що розглядає справи лише в межах заявлених позовних вимог.

Водночас, позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовом щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 не зарахованих відповідачем періодів роботи, подавши окрему позовну заяву.

З урахуванням того, що позовну заяву в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії за період з 21.02.2021 до 03.12.2025 залишено без розгляду, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача підлягають задоволенню з 04.12.2025.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 04.06.2026 №MF6E-7YQD-AD2E.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49096; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_3 : з 29.03.1993 до 10.05.1993, з 27.05.1993 до 09.11.1995, з 31.01.2002 до 30.04.2002, з 01.06.2011 до 30.06.2011.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_3 : з 29.03.1993 до 10.05.1993, з 27.05.1993 до 09.11.1995, з 31.01.2002 до 30.04.2002, з 01.06.2011 до 30.06.2011 та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04.12.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар