Постановление суда № 140614434, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 рокуСправа № 360/9/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 360/9/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 та не виплати компенсації втрати частини доходу; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 360/9/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024, позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з урахуванням положень частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 із застосуванням положень частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції, чинній на відповідний період (за кожен місяць відповідного року), з компенсацією втрати частини доходів, з відрахуванням фактично виплачених сум.

Луганським окружним адміністративним судом 03.06.2024 видано виконавчий лист у справі №360/9/24.

У подальшому з лютого 2025 року на розгляді Луганського окружного адміністративного суду перебувала заява представника позивача Акермана О.М. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 360/9/24.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення суду у справі № 360/9/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі № 360/9/24 залишено без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі № 360/9/24 залишено без змін.

В касаційному порядку вищевказані судові рішення позивачем не оскаржувались.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

12 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником Акерманом Олегом Матвійовичем, з проханням зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 360/9/24.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви, суд дійшов висновку про необхідність її повернення особі, яка її подала, з огляду на такі обставини.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 43 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Суд зазначає, що заява представника ОСОБА_1 - Акермана Олега Матвійовича від 12.10.2026 викладена на 17 аркушах та в її тексті неодноразово наведено образливі, принизливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, відображають зневажливе ставлення заявника до судової гілки влади загалом, Луганського окружного адміністративного суду та головуючого у справі судді Тихонова І. В., а також є виявом очевидної неповаги, не спрямовані на ефективний захист її прав, свобод та інтересів, а тому суперечить завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Суд наголошує на тому, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Подібні висновки викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року у справі № 826/3515/18, постанові Касаційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 120/5263/24, постанові Великої палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21).

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Суд вважає, що висловлювання представника позивача, викладені, зокрема, на аркушах 7, 9, 16, а також звинувачення судді в корупційних діях та у викраденні коштів пенсіонерів переходять межі нормальної, допустимої та легітимної критики, є недоречними та становлять неповагу на адресу суду.

Такий виклад заяви є виявом неповаги до суду, а тому констатує, що подання цієї заяви є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Частиною третьою статті 45 КАС України встановлено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За таких обставин, суд визнає подання ОСОБА_1 заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 360/9/24 у цій редакції (редакція заяви від 12.10.2026) виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв`язку із чим така заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 45, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 360/9/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива