Решение № 140613291, 15.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 жовтня 2026 р. Справа № 120/2909/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Одеського державного університету внутрішніх справ (вул. Успенська, 1, м. Одеса, 65014)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Одеський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, у розмірі 105 750 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ГУНП у Вінницькій області, Одеським державним університетом внутрішніх справ та відповідачем 01.09.2022 укладено контракт №К-6/22, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю "Правоохоронна діяльність". Позивач зауважує, що ним виконано свої зобов`язання за вказаним контрактом - відповідач здобув освіту, отримав ступінь бакалавра та проходив службу в ГУНП у Вінницькій області. Під час навчання відповідача позивачем здійснювались фактичні витрати бюджетних коштів на його утримання. З листа начальника ГУ НП у Вінницькій області від 10.06.2025 позивачу стало відомо про те, що відповідача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. Таким чином позивач наголошує, що відповідач не відпрацював трьох років після закінчення ОДУВС, а тому зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі. Для забезпечення відповідачу можливості відшкодувати витрати у добровільному порядку, позивачем складено повідомлення на відшкодування відповідних витрат, яке направлено на адресу відповідача, зазначену в матеріалах особової справи. Однак відповідач не виконав свого обов`язку щодо відшкодування витрат на його утримання під час навчання. Наведене стало підставою звернення до суду з даним позовом.

09.03.2026, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом надіслано запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Вінницькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

13.03.2026 за вх. №16155/26 на адресу суду надійшла відповідь на цей запит, згідно з якою відповідач значиться за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 23.03.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд зауважує, що ухвала про відкриття провадження в цій справі направлялась відповідачеві засобами поштового зв`язку за адресою місця реєстрації, підтвердженою у встановленому законом порядку відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Вінницькій області, однак до суду 03.04.2026 повернувся конверт із зазначення причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ч. 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Головним управління Національної поліції у Вінницькій області, Одеським державним університетом внутрішніх справ та відповідачем укладено контракт про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладі освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, від 01.09.2022 за №К-6/22.

У 2022 році ОСОБА_1 зараховано на навчання до Одеського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та присвоєно первинне спеціальне звання «рядовий поліції».

Відповідно до пп.3.3.6. контракту про здобуття освіти, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі позивача витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення з поліції через хворобу або скорочення штатів.

Наказом Начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №86 о/с від 28.05.2025 лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Відповідно до змісту розрахунку фактичних витрат, пов`язаних із утримання курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 01.09.2022 по 12.03.2025 вартість витрат, пов`язаних з його утриманням становить 145 190,41 грн.

26.06.2025 Одеським державним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладено договір про розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти від 01.09.2022 за №К-6/22.

Відповідно до п. 13 вказаного договору у разі прострочки відповідачем щомісячної оплати більше, ніж на 2 місяці, позивач направляє претензію із зазначенням розміру заборгованості та набуває права в місячний строк звернутися до суду у разі, якщо заборгованість не буде погашена протягом 30 днів з моменту отримання претензії або, якщо претензія, направлена за адресою відповідача, вказаною в договорі, повертається без вручення.

Відповідно до довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеського державного університету внутрішніх справ від 05.02.2026 №5/27 відповідач частково погасив утворену заборгованість, відтак заборгованість складає 105 750 грн.

Позивач 06.02.2026 надіслав відповідачу на адресу, зазначену в матеріалах особової справи, а саме: АДРЕСА_2 , повідомлення про відшкодування витрат на утримання за час навчання №1-361-2026.

За наслідками інформування поштою відповідача про необхідність отримання поштового відправлення, останній не звернувся до відділення поштового зв`язку для такого отримання. Таким чином, повідомлення позивача від 27.02.2026 повернулось на адресу відправника у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Доказів відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, до суду не надано.

Оскільки у добровільному порядку відповідач вказане відшкодування не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за №580-VIII (надалі також Закону №580-VIII).

Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 72 Законом України "Про Національну поліцію", професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Порядок, організацію та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

За змістом статті 74 Закону №580-VIII до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, можуть бути зараховані громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу виповниться 17 років.

Підготовка фахівців за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між закладом освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Розподіл випускників закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, які навчаються на денній формі навчання за державним замовленням, здійснюється комісіями з персонального розподілу з урахуванням інтересів служби відповідно до набутої випускником кваліфікації, спеціальності та спеціалізації.

Особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок добору, направлення та зарахування на навчання до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 за № 261 (надалі також - Порядок №261) витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку №261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до п. 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Згідно пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Відповідно до пункту 6 Порядку №261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Примірна форма договору затверджується МВС.

Згідно із пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №86 о/с від 28.05.2025 лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Вказаний наказ є чинним, доказів його оскарження та скасування до суду не надано.

В спірному випадку позивач звільнений зі служби в поліції за власним бажанням протягом трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п. 13 договору про розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти від 01.09.2022 за №К-6/22, у разі прострочки відповідачем щомісячної оплати більше, ніж на 2 місяці, позивач направляє відповідачу претензію із зазначенням розміру заборгованості та набуває права в місячний строк звернутися до суду у разі, якщо заборгованість не буде погашена протягом 30 днів з момент отримання претензії або, якщо претензія, направлена за адресою відповідача, вказаною Договорі повертається без вручення.

Відтак, Одеським державним університетом внутрішніх справ, відповідно до вимог Порядку №261, розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача з дня його зарахування до вказаного університету по день виключення зі списків особового складу вищого навчального закладу, загальна сума яких складала 145 190,41 гривень, що підтверджується розрахунком фактичних витрат, пов`язаних із утримання курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 01.09.2022 по 12.03.2025.

При цьому, вказана заборгованість відповідачем частково погашена, відповідно до довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеського державного університету внутрішніх справ від 05.02.2026 №5/27, заборгованість складає 105 750 грн.

Суд зазначає, що відповідач взяв на себе обов`язок у разі звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 стаття 74 Закону №580-VIII.

Отже, підписуючи вказаний контракт, відповідач ознайомився з його змістом та усвідомлював, що у разі розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції трьох років після закінчення навчання, він буде зобов`язаний відшкодувати навчальному закладу фактичні витрати, пов`язані з його утриманням та свідомо погодився на виконання таких умов.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем направлено відповідачу лист-повідомлення №1/361-2026 від 06.02.2026 щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі за останнім відомим місцем реєстрації.

Подані позивачем довідки-розрахунки витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Одеському державному університеті внутрішніх справ відповідають Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти та Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідача ознайомлено з обов`язком по відшкодуванню вартості навчання, та йому направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.

Відповідачем доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі, в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.

При цьому тривала бездіяльність щодо погашення боргу є фактичним свідченням відмови відповідача від добровільного відшкодування відповідних витрат.

Таким чином, враховуючи, що відповідач звільнився за власним бажанням зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, згідно з вимогами ч. 4 ст. 74 Закону України «Про національну поліцію», він зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Відтак, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням в закладі вищої освіти, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням закладі вищої освіти, в розмірі 105 750 (сто п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Одеський державний університет внутрішніх справ (вул. Успенська, 1, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08571570)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.10.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна