Постановление суда № 140613235, 15.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

15 жовтня 2026 р. Справа № 120/14406/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє Ляшко Н.С. до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє Ляшко Н.С. до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

За змістом позовних вимог позивачі просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України №26/д від 20.09.2024 в частині відмови у призначенні ОГД у розмірі 15 000 000 грн;

- зобов`язати Міністерства оборони України повторно розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, з урахуванням правових висновків суду та прийняти рішення про виплату ОГД у розмірі 15 000 000 грн (із зарахуванням раніше виплачених сум).

Ухвалою від 23.09.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду:

- документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору або доказів сплати судового збору;

- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску такого строку;

- письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

13.10.2026 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Також повідомлено, що позивачами не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, у цій частині недоліки позовної заяви усунуто.

Одночасно у тексті заяви позивачем викладено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачі вказують, що після отримання у вересні 2024 року оскаржуваної відмови, посадовими особами ТЦК та СП їм було рекомендовано змінити правову підставу та звернутися за отриманням одноразової грошової допомоги в розмірі 2 000 000 грн відповідно до Постанови КМУ № 975. Позивачі зазначають, що перебували у стані очікування остаточного результату за цією процедурою, оскільки вказані виплати є взаємопов`язаними, а сума раніше виплачених коштів підлягає зарахуванню, що унеможливило об`єктивний розрахунок суми позовних вимог та своєчасне звернення до суду з цим позовом.

Оцінюючи наведені позивачем обставини, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Суд звертає увагу, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, касаційне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Предметом оскарження у цій справі є рішення комісії Міністерства оборони України № 26/д від 20.09.2024 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення своїх прав спірним рішенням комісії Міністерства оборони України № 26/д від 20.09.2024 позивачі дізналися у вересні 2024 року. Втім, із цим позовом до суду вони звернулися лише у вересні 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку майже на два роки.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду у поданій заяві, позивачі посилаються на тривалу процедуру оформлення та очікування виплати іншого виду грошової допомоги за Постановою КМУ № 975, а також на отримання відповідних рекомендацій від посадових осіб ТЦК та СП.

Оцінюючи наведені обставини, суд зазначає, що перебіг строку звернення до суду законодавець пов`язує виключно з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права конкретним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Сам по собі факт звернення позивачів за отриманням виплати за Постановою КМУ № 975 та тривале очікування нарахування цих коштів не є юридичними обставинами, які відповідно до закону зупиняють або переривають перебіг процесуального строку, визначеного статтею 122 КАС України для оскарження вже прийнятого рішення комісії від 20.09.2024.

Перебування в процесі реалізації права на отримання грошових коштів за іншою процедурою не створювало об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного оскарження в судовому порядку рішення про відмову у призначенні ОГД у розмірі 15 000 000 грн.

Надання усних рекомендацій чи роз`яснень посадовими особами ТЦК та СП також не може вважатися об`єктивно непереборною обставиною, оскільки не позбавляло позивачів процесуальної можливості та обов`язку діяти обачно і своєчасно звернутися за судовим захистом щодо оскарження рішення комісії № 26/д від 20.09.2024 у встановлений законом строк. Сама по собі необхідність зарахування раніше виплачених сум не заважала оскаржити факт відмови у визначеному законом порядку.

Суд наголошує, що чітко визначені законом строки є однією з гарантій принципу правової визначеності. Тривале зволікання зі зверненням до суду за відсутності непереборних перешкод свідчить про недотримання позивачами розумного ступеня процесуальної обачності.

За таких обставин, наведені позивачами причини пропуску строку звернення до суду визнаються судом неповажними.

Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.

Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 КАС України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.

З метою забезпечення права позивачів на доступ до правосуддя (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та надання їм можливості належним чином обґрунтувати та документально підтвердити причини несвоєчасного звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви (клопотання) із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду та належних письмових доказів на їх підтвердження, які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними.

Продовжити позивачам процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна