Решение № 140613203, 05.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 жовтня 2026 р. Справа № 120/8145/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Мороз М.А.,

представника позивача: Гропашного І.В.,

представника відповідача: Корченюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області у якому просили визнати протиправним та нечинним рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 2337 від 04.07.2025 року "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Лука-Мелешківської сільської територіальної громади" в частині встановлення ставок податку у розмірі 12% за земельні ділянки з цільовим призначенням 14.02 (Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної енергії), що знаходяться у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності, зокрема:

- у стовпці 7 Додатку № 6 до Рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 2337 від 04.07.2025 року ("за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що знаходяться у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності");

- у стовпці 9 Додатку № 6 до Рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 2337 від 04.07.2025 року ("за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, що знаходяться у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності").

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення містить відсилку до норм Податкового кодексу України, відповідно до яких ставка земельного податку у розмірі 12 % не застосовується до юридичних осіб державної та комунальної форм власності.

Відтак, на переконання відповідача, зазначена ставка не поширюється на позивача, а спірне рішення не порушує його прав.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи копію роз`яснення щодо порядку застосування рішення Лука-Мелешківської сільської ради від 04.07.2025 №2337, із копією рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради №115 від 13 липня 2026 року "Про роз`яснення порядку застосування рішення 67 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 04 липня 2025 року №2337 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Лука-Мелешківської сільської територіальної громади".

Представником Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подано заяву, в якій зазначено, що рішення Лука-Мелешківської сільської ради №2337 від 04.07.2025 у частині встановлення для юридичних осіб державної форми власності ставки земельного податку у розмірі 12 % за земельні ділянки з цільовим призначенням 14.02, які перебувають у постійному користуванні, є протиправним та ухвалене з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 20.08.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 27.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачем подано заяву про закриття провадження у справі, мотивовану відсутністю реального публічно-правового спору та порушення прав позивача.

Зазначив, що оскаржуване рішення з урахуванням норм Податкового кодексу України та роз`яснення виконавчого комітету від 13.07.2026 №115 не передбачає застосування до позивача ставки земельного податку у розмірі 12 %.

У зв`язку із цим просить закрити провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

В свою чергу, представником позивача подано заперечення на заяву про закриття провадження у справі, в яких зазначено, що оскаржуване рішення встановлює ставку земельного податку у розмірі 12 % без урахування передбачених Податковим кодексом України обмежень для юридичних осіб державної форми власності.

Наголошує, що надане роз`яснення не змінює змісту спірного рішення та не усуває порушення прав позивача, а недосягнення примирення не є підставою для закриття провадження.

Крім того, від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли пояснення, в яких зазначено, що встановлення ставки земельного податку у розмірі 12 % спричиняє безпідставне збільшення фінансового навантаження на позивача та порушує його майнові права й законні інтереси.

При цьому, рішення виконавчого комітету від 13.07.2026 №115 не змінює встановлених сільською радою ставок податку, а тому не усуває порушення прав позивача та не врегульовує спір.

Ухвалою суду занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 24.09.2026 року відмовлено у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, оскільки надане відповідачем роз`яснення затверджено рішенням виконавчого комітету, тоді як оскаржувані ставки земельного податку встановлено рішенням сільської ради.

Таке роз`яснення не змінює змісту спірного рішення та не визначає конкретного розміру ставки земельного податку, що підлягає застосуванню до позивача.

Відтак, надане роз`яснення не підтверджує усунення обставин, які стали підставою для звернення до суду, а висновок про врегулювання спору та відсутність порушення прав позивача є передчасним.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого перебувають у державній власності (пункт 1.1. Статуту).

Пунктом 6.1. Статуту визначено, що єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства енергетики України. Управління корпоративними правами держави в статутному капіталі Товариства здійснюється Міністерством енергетики України відповідно до встановлених законом вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи передачі.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 04.03.2015 № 83 та виконує функції оператора системи передачі, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії", є відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

В адміністративно-територіальних межах Лука-Мелешківської сільської територіальної громади Вінницької області розташовані об`єкти державної власності, призначені для транспортування та розподілу електричної енергії.

Земельні ділянки під зазначеними об`єктами перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Право постійного користування земельними ділянками підтверджується:

- у с. Лука-Мелешківська витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №344422489, №348775720 та державним актом серії ІІ-ВН №002232 від 23.04.2003;

- у с. Іванівка витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №441741067 та державним актом серії ІІ-ВН №002245 від 23.04.2003;

- у с. Парпурівці державним актом серії ІІ-ВН №002237 від 23.04.2003;

- у с. Сокиринці витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №457630338 та державним актом серії ІІ-ВН №002235 від 23.04.2003;

- у с. Яришівка витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №345233657 та державним актом серії І-ВН №002634 від 26.11.2002.

Зазначені земельні ділянки мають цільове призначення за кодом 14.02 - "Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії".

04.07.2025 на 67 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради прийнято рішення №2337 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Лука-Мелешківської сільської територіальної громади".

Додатком №6 до зазначеного рішення встановлено ставки земельного податку для юридичних осіб на 2026 рік за земельні ділянки з цільовим призначенням 14.02, а саме:

- у стовпці 3 - 1% за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження);

- у стовпці 5 - 5% за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено;

- у стовпці 7 - 12% за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено, що перебувають у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності;

- у стовпці 9 - 12% за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, що перебувають у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності.

Вважаючи рішення №2337 у частині встановлення ставки земельного податку у розмірі 12% для юридичних осіб державної форми власності таким, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та порушує його права й законні інтереси, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що одним із основних принципів місцевого самоврядування є законність.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є, зокрема, питання щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори.

За правилами пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом, є частиною податкового законодавства.

Відтак, такі рішення мають ґрунтуватися на засадах податкового законодавства, визначених у статті 4 ПК України.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на принципах, зокрема:

4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на праві постійного користування.

Згідно підпункту 14.1.147 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Стаття 206 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) визначає, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 269.1.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За визначенням пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно пункту 274.1. статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2. цієї ж статті ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).

У свою чергу, згідно пункту 277.1. статті 277 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій пункту 287.1 статті 287 ПК України, датою виникнення податкового обов`язку із справляння плати за землю власниками землі та землекористувачами є день виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, законодавець встановив наступну диференціацію ставок земельного податку залежно від наявності/відсутності затвердженої нормативно грошової оцінки земельної ділянки:

1. Не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, - якщо нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проведено (стаття 277 ПК України);

2. Не більше 3 % від нормативно грошової оцінки, якщо нормативно грошова оцінка земельної ділянки проведено (стаття 274 ПК України);

3. Не більше 12 % від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (пункт 274.2 статті 274 ПК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що ставка земельного податку у розмірі до 12 відсотків, передбачена пунктом 274.2 статті 274 ПК України, не застосовується до суб`єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Як встановлено судом, 100 відсотків акцій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" перебувають у державній власності.

Отже, для земельних ділянок відповідного цільового призначення, які перебувають у постійному користуванні позивача та нормативну грошову оцінку яких проведено, гранична ставка земельного податку має становити не більше 3 відсотків відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК України.

Для земельних ділянок за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, така ставка не може перевищувати 5 відсотків відповідно до пункту 277.1 статті 277 ПК України.

Таким чином, встановлення у стовпцях 7 та 9 додатка №6 до рішення від 04.07.2025 №2337 ставки земельного податку у розмірі 12 відсотків у частині її застосування до юридичних осіб державної форми власності суперечить зазначеним нормам.

Посилання відповідача на примітку 4 до додатка №6 суд вважає безпідставними, оскільки загальна відсилка до положень ПК України не усуває протиправності конкретно встановленої ставки податку та не визначає іншого її розміру для позивача.

Крім того, у листі від 28.04.2026 №01-08/119 відповідач прямо підтвердив встановлення ставки 12 відсотків для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб державної форми власності.

Рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 13.07.2026 №115 також не усуває зазначеної невідповідності, оскільки не змінює рішення ради та встановлених ним ставок податку.

Водночас, встановлення місцевих податків і зборів належить до виключної компетенції сільської ради відповідно до пункту 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Доводи про відсутність порушення прав позивача є необґрунтованими, оскільки Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є постійним користувачем земельних ділянок, на які поширюються спірні положення, та платником земельного податку.

Тому встановлення ставки понад передбачені законом межі безпосередньо впливає на його майнові права й законні інтереси.

Посилання на економічні інтереси громади не виправдовує відступу від вимог ПК України.

При цьому, суд звертає увагу, що визнання протиправними та нечинними оскаржуваних положень рішення не звільняє платників від обов`язку сплачувати земельний податок у порядку та розмірах, визначених відповідно до Податкового кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Лука-Мелешківської сільської ради від 04.07.2025 №2337 у частині встановлення у стовпцях 7 та 9 додатка №6 ставки земельного податку у розмірі 12 відсотків за земельні ділянки з цільовим призначенням 14.02, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб державної форми власності.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 2662,40 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №2337 від 04.07.2025 року "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Лука-Мелешківської сільської територіальної громади" в частині встановлення ставок податку у розмірі 12% за земельні ділянки з цільовим призначенням 14.02 (Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної енергії), що знаходяться у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності, зокрема:

- у стовпці 7 Додатку № 6 до Рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 2337 від 04.07.2025 року ("за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що знаходяться у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності");

- у стовпці 9 Додатку № 6 до Рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 2337 від 04.07.2025 року ("за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, що знаходяться у постійному користуванні, для юридичних осіб державної форми власності").

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 00100227);

Відповідач: Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Центральна, 2-А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234, ЄДРПОУ 04329856).

Повний текст рішення складено 15.10.2026 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович