Решение № 140611076, 12.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2467/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

секретар судового засідання: Трофименко С.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Кохалик Діана Тарасівна (в режимі відеоконференції)

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Україна, 79000, місто Львів, вулиця Коперника М., будинок 4, ЄДРПОУ 20812013),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані ексклюзив"(Україна, 61145, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, кімната 813, ЄДРПОУ 39000921),

про стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області, через систему "Електронний Суд", надійшов позов Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані Ексклюзив" про стягнення пені у розмірі 269 970 гривень 00 копійок.

Підставою для звернення до суду стало невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2024 № 63/184-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині сплати штрафу в сумі 269 970 грн. У зв`язку з несплатою зазначеного штрафу позивачем нараховано пеню за період з 04.03.2025 до 09.05.2025 у розмірі 269 970 грн. Правовою підставою позовних вимог визначено статті 56, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статтю 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026, справу № 922/2467/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.

14.07.2026, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/2467/26. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/2467/26 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 27.07.2026.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 27.07.2026, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 07.09.2026.

27.07.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані ексклюзив", як учасника у справі № 922/2467/26, що підготовче засідання у справі відбудеться 07.09.2026.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 07.09.2026, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті на 21.09.2026.

07.09.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані ексклюзив", як учасника у справі № 922/2467/26, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.09.2026.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 21.09.2026, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи по суті на 12.10.2026.

21.09.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані ексклюзив", як учасника у справі № 922/2467/26, про перерву в судовому засіданні по розгляду справи по суті на 12.10.2026.

Позивач в судове засідання по розгляду справи по суті 12.10.2026 з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті 12.10.2026 не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

В силу наведених законодавчих положень, сторона у справі не позбавлена права особисто брати участь у судовому процесі або мати декілька представників з метою забезпечення представництва своїх інтересів у судовому засіданні. При цьому приймати участь в судовому засіданні безпосередньо в приміщенні суду або в режимі відеоконференції.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, та інші).

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що участь в судовому засіданні є правом учасників справи відповідно до статті 42 ГПК України, а явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що неявка представника відповідача, в призначене судове засідання, не перешкоджає, розгляду справи по суті.

На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі «Осіпов проти України», де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач правом на формування заперечень з приводу доводів, викладених у позовній заяві не скористався, про рух справи (зокрема, про відкриття провадження у справі) повідомлявся у відповідності до норм чинного господарського процесуального законодавства. В матеріалах справи міститься сформована довідка про доставку 14.07.2026 о (об) 16:24 год, ТОВ «Грандкомпані ексклюзив» в електронному вигляді ухвали Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 по справі № 922/2467/26 про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/2467/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з того, що відповідачу надано достатньо часу для формування відзиву на позовну заяву, втім він не скористався цим правом, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

12.10.2026 справу розглянуто по суті, та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідачем у цій справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандкомпані Ексклюзив» (ідентифікаційний код юридичної особи 39000921), місцезнаходження якого: Україна, 61145, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, кімната 813.

Водночас, як убачається з матеріалів справи (а. с. 13, том 1), станом на 21.11.2024 дату ухвалення рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України товариство мало найменування «Євро Клік» та було зареєстроване за адресою: 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, будинок 11. При цьому ідентифікаційний код юридичної особи товариства залишався незмінним 39000921.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2024 № 63/184-р/к у справі № 63/8-01-39-2024 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі Рішення) встановлено факт вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» (ідентифікаційний код юридичної особи 39000921) спільно з фізичною особою підприємцем Бурим Романом Євгеновичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, зокрема:

· пунктом 1 резолютивної частини Рішення визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» та фізичної особи підприємця Бурого Романа Євгеновича щодо узгодження поведінки під час підготовки та участі у відкритих торгах проведених комунальним некомерційним підприємством Жовківської районної ради «Жовківська центральна районна лікарня», проведених Департаментом Франківської ради, з предметом закупівлі «ДК 021:2015 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) (Комп`ютери)» (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro UA-2020-02-13-002585-b) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

· пунктом 2 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн;

· пунктом 3 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення, на фізичну особу підприємця Бурого Романа Євгеновича накладено штраф у розмірі 54 900,00 грн;

· пунктом 4 резолютивної частини Рішення визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» та фізичної особи підприємця Бурого Романа Євгеновича щодо узгодження поведінки під час підготовки та участі у відкритих торгах, проведених Львівським комуальним підприємством «Бюро спадщини», з предметом закупівлі «Комп`ютерна техніка (персональний комп`ютер, ноутбуки, багатофункціональний пристрій, плотер) (ДК 021:2015 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)» (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro UA-2020-04-02-002084-а) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

· пунктом 5 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини рішення, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн;

· пунктом 6 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини рішення, на фізичну особу підприємця Бурого Романа Євгеновича накладено штраф у розмірі 54 900,00 грн;

· пунктом 7 резолютивної частини Рішення визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» та фізичної особи підприємця Бурого Романа Євгеновича щодо узгодження поведінки під час підготовки та участі у відкритих торгах, проведених Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області, з предметом закупівлі «Комп`ютерне обладнання та комплектуючі (ДК 021:2015 30230000-0 Комп`ютерне обладнання (Комп`ютери)» (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro UA-2020-06-01-005112-b) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

· пунктом 8 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини рішення, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн;

· пунктом 9 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини рішення, на фізичну особу підприємця Бурого Романа Євгеновича накладено штраф у розмірі 54 900,00 грн;

· пунктом 10 резолютивної частини Рішення визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» та фізичної особи підприємця Бурого Романа Євгеновича щодо узгодження поведінки під час підготовки та участі у відкритих торгах, проведених комунальним закладом Львівської обласної ради Львівський медичний фаховий коледж післядипломної освіти, з предметом закупівлі «ДК 021:2015 30210000-1 машини для обробки даних (апаратна частина)- придбання персональних комютерів для навчання аптеки» (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro UA-2020-11-06-0000768-а) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

· пунктом 11 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 10 резолютивної частини рішення, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» накладено штраф у розмірі 65 970,00 грн;

· пунктом 12 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 10 резолютивної частини рішення, на фізичну особу підприємця Бурого Романа Євгеновича накладено штраф у розмірі 54 900,00 грн;

Загальна сума штрафу за вчинені правопорушення Товариством з обмеженою

відповідальністю «Гранд компані» складає 269 970,00 грн.

Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2024 № 63/184-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», з повідомленням від 21.11.2024 №63-02/4588е надіслане відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» № 231, конвертом поштового відправлення АТ «Укрпошта» та відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0600925923947. Дане поштове відправлення не було вручене відповідачу згідно довідки АТ «Укрпошта», у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а. с. 29, том 1).

У зв`язку із неможливістю вручити відповідачу рішення відділення, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивачем оприлюднене в офіційному друкованому органі газеті «Урядовий кур`єр» від 18.12.2024 № 255 (7915) інформацію про прийняте рішення (а. с. 30, том 1).

Відповідач рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2024 № 63/184-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в судовому порядку не оскаржував.

Як убачається з долученої до матеріалів справи інформації про виконавче провадження від 25.06.2026, постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77627034 з примусового виконання наказу № 63/35-Ю від 17.03.2025, виданого Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.

За порушення строків сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2024 № 63/184-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», позивачем здійснено нарахування пені за період з 04.03.2025 по 09.05.2025 в сумі 271 319,85 грн. Однак, враховуючи, що згідно частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, позивачем заявлено до стягнення 269 970,00 грн пені з урахуванням її можливого максимального розміру.

Як вказано вище, відповідач своїм правом на формування заперечення з приводу доводів викладених у позовній заяві, не скористався.

Судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 269 970,00 грн, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (надалі Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо (ч. 1 ст. 7 Закону)

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Отже, відповідно до вищевказаних норм Антимонопольний комітет України має право та наділений відповідними повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також приймати рішення про визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення якого є обов`язковим для виконання, в протилежному випадку (не сплата штрафу у строк встановлений законом), для захисту інтересів Антимонопольного комітету України, його органи подають до суду позовні заяви з метою відновлення порушеного права.

З ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" слідує, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з частинами 3, 13 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм, позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому, протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.

Відповідно до пункту 19-1 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частини 8, 9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження видавати накази про примусове виконання рішень адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, прийнятих за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу; у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу; Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Нарахування пені в цьому випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/4585/19, від 17.12.2020 року у справі № 910/1548/19.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи № 63/8-01-39-2024 адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 21.11.2024 № 63/184-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі Рішення), яким установлено вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» (ідентифікаційний код юридичної особи 39000921, теперішнє найменування юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані Ексклюзив") спільно з фізичною особою підприємцем Бурим Романом Євгеновичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За матеріалами справи судом встановлено, що рішення було направлено відповідачу 21.11.2024 засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта», однак вручити його адресату не вдалося. У зв`язку з неможливістю вручення Рішення позивач, керуючись частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднив інформацію про його прийняття в офіційному друкованому виданні газеті «Урядовий кур`єр» від 18.12.2024 № 255 (7915).

З огляду на наведене суд вважає, що Рішення позивача є врученим відповідачу 29.12.2024, тобто через десять днів із дня оприлюднення інформації про його прийняття в офіційному друкованому виданні.

Відповідач не скористався правом на оскарження Рішення в порядку та строки, передбачені частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

На підставі встановлених з матеріалів справи юридичних фактів, суд зазначає, що останнім днем сплати відповідачем штрафу, що накладений згідно рішення позивача, є 03.03.2025. В той же час, відповідач в добровільному порядку не сплати суму штрафу у сукупному розмірі 269 970,00 грн.

З долученої до матеріалів справи інформації про виконавче провадження від 25.06.2026 вбачається, що 26.03.2026 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №63/35-Ю від 17.03.2025 виданого Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані ексклюзив" штрафу у сукупному розмірі 269 970,00 грн.

Невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №72/42-р/к від 24.05.2024 у встановлені чинним законодавством строки, слугувало підставою для нарахування позивачем пені за період з 04.03.2025 по 09.05.2025 в розмірі 269 790,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір пені за один день прострочення складає 4 049,55 грн (269 970 грн розмір штрафу х 1,5% - розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення); за період прострочення сплати штрафу з 04.03.2025 по 09.05.2025 прострочено 67 днів (4 049,55 грн х 123 днів = 271 319,85 грн).

Оскільки нарахована пеня в сумі 271 319,82 грн більша ніж сума штрафу - 269 970,00 грн, то позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 269 970,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені та з урахуванням частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якого розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету, суд прийшов до висновку, що пеня у розмірі 269 970,00 грн нарахована позивачем з урахуванням приписів частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При цьому, суд окремо звертає увагу, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені чи звільняти від їх сплати (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.02.2018 року за № 910/20661/16 та постанові від 16.06.2022 року за № 917/530/21.

При цьому суд враховує, що спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами антиконкурентного законодавства, якими відповідних скасувань чи відтермінування сплати штрафних санкцій не передбачено, а пеня, відповідно до вищезазначених спеціальних норм, нарахована не за порушення будь-якого із зобов`язань відповідача, а за невчасну сплату штрафу, накладеного за наслідками вчинення відповідачем саме порушення антимонопольного законодавства. При цьому, законодавством не передбачено звільнення судом відповідача від відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства незалежно від можливості здійснення господарської діяльності з тих чи інших причин.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Вказане положення означає, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 269 970,00 грн пені доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, покладаються на відповідача. Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані ексклюзив" (Україна, 61145, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, кімната 813, ЄДРПОУ 39000921) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Україна, 79000, місто Львів, вулиця Коперника М., будинок 4, ЄДРПОУ 20812013, р/р: UA158201720343100001000000701 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) пеню у розмірі 269 970 грн та судовий збір у розмірі 3 239,64 грн.

Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" жовтня 2026 р.

СуддяВ.С. Юрченко