Постановление суда № 140610798, 15.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 910/2017/26

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аметрін ФК

01033, місто Київ, вулиця Гайдара, будинок 27, квартира 26, код ЄДРПОУ 38218086

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

119991, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Житня, будинок 14

про стягнення 40928372,70 грн

встановив:

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 матеріали позовної заяви №910/2017/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аметрін ФК до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 40928372,70 грн передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України частково знищено об`єкт нерухомого майна (складське приміщення та товаро-матеріальні цінності) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський район), село Мила, вулиця Комарова, 23-Л (Секція 3) та 23-М, який належить позивачу на праві оренди, у зв`язку з чим останнім заявлені до стягнення збитки в розмірі 40928372,70 грн.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням такого.

Закон України Про міжнародне приватне право встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

За частиною 4 статті 79 Закону України Про міжнародне приватне право, у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Водночас, міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету (явно виражена відмова від імунітету на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або відмова від імунітету, яка передбачається, коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій, однак, ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у судовому процесі.

У рішенні від 14 березня 2013 року у справі Олєйніков проти Росії Європейський суд з прав людини вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її, і Суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 68, п. 31).

У рішенні від 23 березня 2010 року у справі Цудак проти Литви (Cudakv.Lithuania) Європейський суд з прав людини також визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, але наголосив на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, держава не має права посилатись на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю, життю людини чи майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19.

З огляду на вказане, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Російська Федерація не має права посилатись на судовий імунітет, відтак, звернення до суду з позовом до Російської Федерації - обґрунтоване.

Крім того, у зв`язку із розривом Україною дипломатичних відносин з вказаною державою, відсутня можливість направлення кореспонденції до посольства Російської Федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

Судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 (провадження № 14-167 цс 20, (пункт 58)).

Відтак, позивач позбавлений можливості направити копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2026 прийнято позовну заяву (вх. №217/26 від 27.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю Аметрін ФК до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 40928372,70 грн до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2017/26 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено нa 05.05.2026 о 14:20.

05.05.2026 у судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2026 встановлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив, відкладено підготовче засідання у справі №910/2017/26 на 16.06.2026 о 16:20.

У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення висновку судово-економічної експертизи, рішення суду та письмових пояснень (вх. № 9934/26 від 05.06.2026).

У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 10536/26 від 15.06.2026).

У судове засідання 16.06.2026 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом.

За результатом розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 10536/26 від 15.06.2026), що обгрунтоване неможливістю участі представника у судовому засіданні через зайнятість в іншій справі, суд дійшов висновку про поважність причин відсутності представника позивача та наявність підстав для відкладення підготовчого засідання відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2026 відкладено підготовче засідання на 21.07.2026 о 16:00.

21.07.2026 у судове засідання представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 910/2017/26 на 22.09.2026 о 15:00.

Судове засідання 22.09.2026 не відбулось у зв`язку із оголошенням сигналу повітряна тривога у місті Києві у час, на який було призначено судове засідання.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу повітряна тривога суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

З урахуванням значного періоду повітряної тривоги, судове засідання не відбулось та фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із тривалою повітряною тривогою (вх. № 17143/26 від 22.09.2026).

З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись статтями 120, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відкласти підготовче засідання у справі №910/2017/26 на 03.11.2026 о 15:00. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, у Господарському суді Київської області (зал судових засідань №2).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 15.10.2026 та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення суду, яким закінчиться провадження у справі.

Суддя С.О. Саванчук