Постановление суда № 140610707, 13.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.10.2026Справа № 910/5589/25

За скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція

оборонних закупівель»

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої

служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/5589/25

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція

оборонних закупівель»

до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» -

Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства

«Спецтехноекспорт»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство оборони України

про стягнення 2.695.738.764,24 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участі представників сторін

від позивача Моруженко Д.О., адвокат за довіреністю № 157-Д від 19.06.2026

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

від органу ДВС не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

02.05.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» про стягнення 2.695.738.764,24 грн, з яких 2.644.976.946,40 грн попередньої оплати, 39.674.654,20 грн інфляційних втрат та 11.087.163,64 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/9021/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5589/25 від 19.08.2025 позов задоволено частково та стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» 2.642.156.667,44 грн попередньої оплати, 39.674.654,20 грн інфляційних втрат, 11.087.163,64 грн 3% річних, 846.952,99 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/5589/25 від 23.02.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі № 910/5589/25 залишено без змін.

16.03.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5589/25 від 19.08.2025 було видано відповідний наказ.

13.04.2026 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про виправлення помилки у наказі Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/5589/25, допущену в найменуванні відповідача.

Ухвалою від 21.04.2026 заяву позивача про виправлення помилки в наказі суду задоволено повністю. Виправлено допущену в наказі Господарського суду міста Києва у справі № 910/5589/25 від 16.03.2026 помилку, а саме: Замість «Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» читати - «Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт».

31.08.2026 (під час перебування судді у відпустці) від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої просить

1) Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни від 26.08.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

2) Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Григорян Олени Грайровни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

3) Зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олену Грайровну усунути порушення прав Агенції шляхом скасування постанови від 26.08.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій та поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1.

У скарзі позивачем заявлено клопотання про витребування у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5589/25 від 28.09.2026 відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про витребування матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1; розгляд скарги призначено на 13.10.2026.

02.10.2026 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого орган ДВС проти задоволення скарги заперечує повністю.

02.10.2026 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких просить скаргу задовольнити в повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні 13.10.2026 вимоги скарги підтримав повністю.

Відповідач, третя особа та орган ДВС у судове засідання 13.10.2026 не з`явились.

Розглянувши скаргу позивача, господарський суд відзначає наступне

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

26.08.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайорівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/5589/25.

Також 26.08.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайорівною на підставі абз. 22 п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № НОМЕР_1.

Слід відзначити, що Законом України № 2129-IX від 15.03.2022 внесено зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповнивши його пунктом 10-2.

06.05.2023 набрав чинності новий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», яким пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» викладено в новій редакції.

Так, згідно з абз. 22 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

04.02.2023 Кабінет Міністрів України постановою № 101 затвердив Порядок визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану(далі - Порядок).

У цьому Порядку під підприємством оборонно-промислового комплексу (далі - підприємство) слід розуміти підприємство, що розробляє та/або виробляє, та/або модернізує, та/або ремонтує, та/або утилізує продукцію військового призначення, та/або надає послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і оборони, та/або здійснює постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час військово-технічного співробітництва України з іншими державами (пункт 2 Порядку).

За змістом пункту 5 Порядку критеріями включення підприємства до переліку є:

- перебування у процесі виконання державного контракту (договору), укладеного ним з державним замовником у сфері оборони, або залучення підприємства на підставі договорів, зокрема зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання такого державного контракту (договору);

- включення до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).

Підприємство включається до переліку за умови відповідності одночасно обом зазначеним критеріям.

Відповідно до п. 9 Порядку (в редакції чинній до 05.12.2025) Мінстратегпром протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів забезпечує їх розгляд та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до переліку, про що видається відповідний наказ. Копія наказу надсилається заявнику протягом п`яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення з дотриманням вимог Законів України «Про інформацію», «Про державну таємницю» разом із супровідним листом.

Отже, відповідно до Порядку копія наказу про включення підприємства до Переліку надсилається виключно заявнику. На противагу цьому, копії рішення про виключення підприємства з Переліку, яке оформляється наказом Мінстратегпрому надсилаються органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю та заявнику (пункт 11 Порядку).

Наказом Мінстратегпром № 200 від 22.09.2023 № 200 «Про включення Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану», включено Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (код ЄДРПОУ 30019335) до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Отже, на відповідача поширюється дія абз. 22 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій.

Абзацем 23 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Водночас, суд відхиляє доводи скаржника, що останній відповідно до абз. 22 п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» входить до переліку осіб, на яких не розповсюджуються вказані положення, оскільки стягувач фактично та юридично є державою, так як за організаційно-правовою формою скаржник є державним підприємством.

Сам по собі факт створення підприємства на базі державної власності та виконання ним окремих функцій, пов`язаних із реалізацією державної політики, не свідчить про те, що таке підприємство є державою як суб`єктом права.

Державне підприємство є самостійною юридичною особою - суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність та не наділений владними повноваженнями.

Відтак, посилання скаржника на абз. 22 п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним, оскільки ця норма стосується безпосередньо держави як суб`єкта владних повноважень, а не юридичних осіб, створених нею для господарської діяльності.

Абзацом 1 частини 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник-фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Скаржником належними засобами доказування не доведено неправомірність в діях старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни щодо винесення постанови про зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5589/25 від 16.03.2026.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що скарга Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова