Решение № 140608276, 14.10.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4900/26

Провадження № 2/577/2519/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

секретаря судового засідання Скляр О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Конотоп, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 в про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 261725 від 04.07.2024 в розмірі 16560,80 грн. та понесені судові витрати на сплату судового збору та правової допомоги.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.07.2024 між ТзОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 261725, відповідно до умов якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4 000 грн. на строк 90 днів, денна процентна ставка фіксована 1,22 % на добу. Відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

23.12.2024 згідно умов Договору факторингу № 23122024/1, ТзОВ «Клай Інвест» відступлено право вимоги за кредитним договором № 261725 від 04.07.2024 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» .

Однак, відповідач свої зобов`язання перед ТзОВ «Діджи Фінанс» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором № 261725 від 04.07.2024 в розмірі 16 560,80 грн., із яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту , 3 560,80 грн.- заборгованість за відсотками, 1 000 грн. заборгованість за комісіями, 8 000 грн. заборгованість за пенею.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, внаслідок чого ТзОВ «Діджи Фінанс» змушене звернутись до суду.

Ухвалою судді від 26.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду із відміткою «адресат відсутній». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.07.2024 між ТзОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 261725, відповідно до умов якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4 000 грн. на строк 90 днів, денна процентна ставка фіксована 1,22 % на добу. .

ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених кредитним договором.

23.12.2024 згідно умов Договору факторингу № 23122024/1, ТзОВ «Клай Інвест» відступлено право вимоги за кредитним договором № 261725 від 04.07.2024 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс», яке відповідно набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 16560,80 грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання перед ТзОВ «Діджи Фінанс» не виконав та у нього виникла заборгованість за кредитним договором № 261725 від 04.07.2024 .

Згідно розрахунку позивача, така становить 16 560,80 грн., із яких: 4 00 грн. заборгованість за тілом кредиту , 3 560,80 грн.- заборгованість за відсотками, 1 000 грн. заборгованість за комісіями, 8 000 грн. заборгованість за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов, в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту, відсоткам та комісією є підставним та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 8000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 8000 грн. пені не підлягає до задоволення.

Однак внаслідок невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 261725 від 04.07.2024 в розмірі 8 560,800 грн., яка включає в себе заборгованість за тілом кредиту в сумі 4 000 грн., заборгованість по відсотках в сумі 3 560,80 грн. та заборгованість за комісіями в сумі 1 000грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст. 133 та ч.1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026 р., укладеного між ТзОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М., копію додаткової угоди 261725 від 21.07.2026 р., детальний опис виконаних робіт, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 6 000 грн. який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю справи, та приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату послуг адвоката, пов`язані із складанням, поданням до суду цивільного позову в розмірі 2 000 грн.

Саме такий розмір відповідатиме критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено на суму 16560,80 грн, з яких задоволенню підлягає 8560,80 грн, що становить 51,6 % заявлених майнових вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1373,70 грн.

Керуючись ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 274, 279, 280284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 261725 від 04.07.2024 в розмірі 8 560 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 80 коп., судовий збір в розмірі 1 373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн.70 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (юридична адреса: 07406, м.Бровари, Київська область, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО:334851)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) .

Суддя Логін Є. В.