Постановление суда № 140597134, 13.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/8063/26

Провадження № 1-кс/331/2127/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082020000769 від 03.10.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082020000769 від 03.10.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна.

У вказаному клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно, а саме: на грошові кошти у сумі 1709 грн. 80 коп. у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на банківську картку № НОМЕР_1 , що обслуговується Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного (вказаних) рахунку (рахунків).

Клопотання вмотивоване тим, що 03.10.2026 до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла письмова заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа 03.10.2026 о 15:30 під виглядом отримання грошової допомоги, шляхом застосування фішингового додатку «Epidtrimka», здійснила з банківської картки НОМЕР_2 , емітованої в АТ КБ «ПриватБанк», три транзакції: 1) 03.10.2026 о 15:43 на картку НОМЕР_3 АТ «Райффайзен банк» на суму 1351,91 грн. 2) 03.10.2026 о 15:50 на картку НОМЕР_4 АТ «Універсал банк» на суму 1770,11 грн. 3) 03.10.2026 о 15:54 на картку НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» на суму 1709,80 грн., чим завдала ОСОБА_5 збитку на загальну суму 4831,82 грн.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила, що 02.10.2026 приблизно о 14:00 знаходилась вдома та у застосунку «Телеграм» переглядала оголошення щодо отримання грошової допомоги. У чат-боті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 знайшла оголошення від компанії «Caritas» щодо отримання грошової допомоги, де записала свої дані, а саме: мобільний телефон НОМЕР_5 та повні ПІБ.

03.10.2026 приблизно о 15:00 ОСОБА_5 отримала дзвінок від компанії «Caritas» через застосунок «Телеграм» від аканту з нік-неймом « ОСОБА_6 ». Дзвінок тривав на протязі приблизно 50 хвилин. В ході телефоної розмови потерпіла ОСОБА_5 отримала посилання на додаток «Epidtrimka», завантажила його, після чого в неї стались неполадки з мобільним телефоном. У подальшому, зайшовши до мобільного додатку «Приват 24», потерпіла ОСОБА_5 виявила 3 транзакції, які вона не здійснювала:1) 03.10.2026 о 15:43 на картку НОМЕР_3 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на суму 1351,91 грн.; 2) 03.10.2026 о 15:50 на картку НОМЕР_4 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на суму 1770,11 грн.; 3) 03.10.2026 о 15:54 на картку НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» на суму 1709,80 грн.

Таким чином, невстановлена особа заволоділа грошовими коштами в сумі 4831 грн. 82 коп., що належать потерпілій ОСОБА_5 .

В ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти були перераховані на банківську картку Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.30) з номером № НОМЕР_1 .

Таким чином, як зазначає слідчий у своєму клопотанні, грошові кошти у безготівковій формі у сумі 1709 грн. 80 коп, які знаходяться на рахунку або можуть надійти на рахунок, що обслуговується АТ КБ «ПриватБанк», (ЄДРПОУ 14360570), з номером: № НОМЕР_1 мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи вищенаведене, накладення арешту на грошові кошти із забороною проведення видаткових операцій по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного рахунку необхідно для подальшого забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у зв`язку з чим слідчий і звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.

У судове засідання слідчий СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 не з`явився, але надав до суду заяву, у якій просив клопотання про арешт майна розглянути за його відсутності та задовольнити його.

Власник майна у судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, долучені до нього, вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вбачається, що в провадженні СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082020000769 від 03.10.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, де потерпілою особою є ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею враховано, що згідно із ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, за змістом яких, арешт може бути накладений на гроші у будь-який валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Частина 3 ст.170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Як вбачається із клопотання та доданих до справи матеріалів, 03.10.2026 до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла письмова заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа 03.10.2026 о 15:30 під виглядом отримання грошової допомоги, шляхом застосування фішингового додатку «Epidtrimka», здійснила з банківської картки НОМЕР_2 , емітованої в АТ КБ «ПриватБанк», три транзакції: 1) 03.10.2026 о 15:43 на картку НОМЕР_3 АТ «Райффайзен банк» на суму 1351,91 грн. 2) 03.10.2026 о 15:50 на картку НОМЕР_4 АТ «Універсал банк» на суму 1770,11 грн. 3) 03.10.2026 о 15:54 на картку НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» на суму 1709,80 грн., чим завдала ОСОБА_5 збитку на загальну суму 4831,82 грн.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила, що 02.10.2026 приблизно о 14:00 знаходилась вдома та у застосунку «Телеграм» переглядала оголошення щодо отримання грошової допомоги. У чат-боті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 знайшла оголошення від компанії «Caritas» щодо отримання грошової допомоги, де записала свої дані, а саме: мобільний телефон НОМЕР_5 та повні ПІБ.

03.10.2026 приблизно о 15:00 ОСОБА_5 отримала дзвінок від компанії «Caritas» через застосунок «Телеграм» від аканту з нік-неймом « ОСОБА_6 ». Дзвінок тривав на протязі приблизно 50 хвилин. В ході телефоної розмови потерпіла ОСОБА_5 отримала посилання на додаток «Epidtrimka», завантажила його, після чого в неї стались неполадки з мобільним телефоном. У подальшому, зайшовши до мобільного додатку «Приват 24», потерпіла ОСОБА_5 виявила 3 транзакції, які вона не здійснювала:1) 03.10.2026 о 15:43 на картку НОМЕР_3 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на суму 1351,91 грн.; 2) 03.10.2026 о 15:50 на картку НОМЕР_4 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на суму 1770,11 грн.; 3) 03.10.2026 о 15:54 на картку НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» на суму 1709,80 грн.

Таким чином, невстановлена особа заволоділа грошовими коштами в сумі 4831 грн. 82 коп., що належать потерпілій ОСОБА_5 .

В ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти в сумі 1709,80 гривень були перераховані на банківську картку Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, буд.30) з номером № НОМЕР_1 .

На підтвердження доводів клопотання слідчим наданий витяг з ЄРДР за №120260082020000769, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, та інші копії документів, якими на думку ініціатора клопотання підтверджується необхідність зазначеного арешту.

З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів убачається, що грошові кошти, які були перераховані потерпілою на вищевказані рахунки, є речовими доказами, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом. Саме з метою збереження речових доказів і було подано зазначене клопотання, що повністю узгоджується з вимогами ст.170 КПК України.

Завданням вказаного арешту у клопотанні зазначено запобігання можливості приховування, перетворення та відчуження вказаних грошових коштів та для подальшого забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У зв`язку із тим, що вказані грошові кошти мають істотне значення для проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки є предметом злочинного посягання, та у подальшому будуть використані в якості доказів обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, та для подальшого забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і приховування та знищення майна. Тому з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення майна, для подальшого забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню. Розумність та співрозмірність обмеження права власності, яке матиме місце при накладенні арешту на дане майно, відповідає завданням кримінального провадження і не матиме негативних наслідків для його власника.

Тому, керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 1709 гривень (одна тисяча сімсот девять гривень) 80 копійок у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на банківську картку, що обслуговується Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.30) з номером № НОМЕР_1 , із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю цих грошових коштів із вказаного рахунку.

Виконання ухвали про накладення даного арешту покласти на уповноважених осіб Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.30).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_7