Постановление суда № 140596952, 07.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36471/26

Провадження № 1-кс/761/21937/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні 2 дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026100000000147,

установив:

07.09.2026 слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням (вх. № 93791/26-Вх), погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026100000000147.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_6 зазначила про таке.

Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100000000147 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини ВЧ НОМЕР_2 , маючи умисел направлений на незаконне поводження з бойовими припасами в невстановленому досудовим розслідуванням час та місці через месенджер «Телеграм» звернувся до власника телеграм каналу-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 , який здійснює виготовлення та продаж сувенірної продукції військової направленості з відстріляних боєприпасів та запропонував йому придбати бойові припаси. При цьому ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_8 придбати партії патронів калібру 7,62 мм, 5,65 мм, гранатомети та гранати за 8 портативних зарядних станцій та 3 інтернет-комплекта «Starlink». Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомив про вказану пропозицію працівників правоохоронних органів, надавши згоду на співпрацю з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_5 . Отримавши згоду від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на придбання вищевказаних бойових припасів, ОСОБА_5 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, в невстановлений досудовим розслідуванням час, без передбаченого законом дозволу придбав наступні предмети:

-12 000 військових гвинтівкових патронів калібру 7,62х51 НАТО, що споряджені кулями зі свинцевим осердям НОМЕР_4, які відповідно до висновків судово-балістичних експертиз №СЕ-19/111-26/12474-БЛ від 20.03.2026, №СЕ-19/111-26/12440-БЛ від 20.03.2026, №СЕ-19/111-26/12461-БЛ від 23.03.2026, №СЕ-19/111-26/12458-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12477-БЛ від 01.04.2026, №СЕ-19/111-26/12420-БЛ від 01.04.2026 є боєприпасами нарізної вогнепальної зброї виготовлені промисловим способом заводом RUAG Ammotec GmbH (торгова марка DAG), м.Фюрт, Німеччина, придатні до стрільби

-4500 військових проміжних патронів калібру 5,65х45 НАТО, що споряджені кулями зі сталевим осердям типу НОМЕР_5, які відповідно до висновків №СЕ-19/111-26/12464-БЛ від 18.03.2026, №СЕ-19/111-26/12482-БЛ від 26.03.2026, №СЕ-19/111-26/12424-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12430-БЛ від 30.03.2026, №СЕ-19/111-26/12434-БЛ від 27.03.2026, №СЕ-19/111-26/12481-БЛ від 27.03.2026, №СЕ-19/111-26/12427-БЛ від 18.03.2026, №СЕ-19/111-26/12442-БЛ від 18.03.2026, №СЕ-19/111-26/12425-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12471-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12467-БЛ від 20.03.2026 проведених судово-балістичних експертиз є боєприпасами нарізної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом заводом Sellier & Bellot a.s., м. Влашим, Чеська республіка;

-498 промислово-виготовлених ручних осколкових наступальних гранат HGO-TA, які відповідно до висновку №СЕ-19/111-26/12060-ВТХ від 31.03.2026 проведеної вибухотехнічної експертизи є бойовими припасами;

-10 реактивних протипіхотних гранатометів BULSPIKE-AP, які відповідно до висновків №СЕ-19/111-26/12069-ВТХ від 01.04.2026, №СЕ-19/111-26/12067-ВТХ від 31.03.2026 проведених вибухотехнічних експертиз є бойовими припасами.

Після цього ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням час перевіз вищевказані бойові припаси до гаражно-будівельного кооперативу «Севастопольський» за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 8б де без передбаченого законом дозволу зберігав їх в гаражі № НОМЕР_3 до 03.03.2026.

03.03.2026 о 17.30 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діючи за домовленістю із ОСОБА_5 прибув до ГБК «Севастопольський» за адресою: м. Київ, пр. Лобановського, 8б до гаражу № НОМЕР_3 , де ОСОБА_5 , не маючи передбаченого законом дозволу збув ОСОБА_8 бойові припаси, а саме:

-12 000 військових гвинтівкових патронів калібру 7,62х51 НАТО, що споряджені кулями зі свинцевим осердям НОМЕР_4, які відповідно до висновків судово-балістичних експертиз №СЕ-19/111-26/12474-БЛ від 20.03.2026, №СЕ-19/111-26/12440-БЛ від 20.03.2026, №СЕ-19/111-26/12461-БЛ від 23.03.2026, №СЕ-19/111-26/12458-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12477-БЛ від 01.04.2026, №СЕ-19/111-26/12420-БЛ від 01.04.2026 є боєприпасами нарізної вогнепальної зброї виготовлені промисловим способом заводом RUAG Ammotec GmbH (торгова марка DAG), м.Фюрт, Німеччина, придатні до стрільби

- 4500 військових проміжних патронів калібру 5,65х45 НАТО, що споряджені кулями зі сталевим осердям типу НОМЕР_5, які відповідно до висновків №СЕ-19/111-26/12464-БЛ від 18.03.2026, №СЕ-19/111-26/12482-БЛ від 26.03.2026, №СЕ-19/111-26/12424-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12430-БЛ від 30.03.2026, №СЕ-19/111-26/12434-БЛ від 27.03.2026, №СЕ-19/111-26/12481-БЛ від 27.03.2026, №СЕ-19/111-26/12427-БЛ від 18.03.2026, №СЕ-19/111-26/12442-БЛ від 18.03.2026, №СЕ-19/111-26/12425-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12471-БЛ від 19.03.2026, №СЕ-19/111-26/12467-БЛ від 20.03.2026 проведених судово-балістичних експертиз є боєприпасами нарізної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом заводом Sellier & Bellot a.s., м. Влашим, Чеська республіка;

-498 промислово-виготовлених ручних осколкових наступальних гранат HGO-TA, які відповідно до висновку №СЕ-19/111-26/12060-ВТХ від 31.03.2026 проведеної вибухотехнічної експертизи є бойовими припасами;

-10 реактивних протипіхотних гранатометів BULSPIKE-AP, які відповідно до висновків №СЕ-19/111-26/12069-ВТХ від 01.04.2026, №СЕ-19/111-26/12067-ВТХ від 31.03.2026 проведених вибухотехнічних експертиз є бойовими припасами.

За вказані бойові припаси ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 8 портативних зарядних станцій EcoFlow DELTA3, 3 супутникових інтернет-комплекта Starlink вартістю 373 000 гривень та 110 тисяч гривень.

Після цього ОСОБА_7 завантаживши вказані бойові припаси в автомобіль залишив території гаражно-будівельного кооперативу та в подальшому передав їх працівникам правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

31.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами в їх сукупності.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, на думку слідчого, більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 07.09.2026 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , визначивши заставу, передбачену ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 119 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 396 032 (триста дев`яносто шість тисяч тридцять дві) гривень.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100000000147 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

31.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Частинами 1, 2, 3 статті 176 КПК України встановлено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.

Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється (на строк від трьох до семи років), що може спонукати останнього до вчинення спроби ухилитися.

Очікування можливого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер. В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території, у зв`язку з чим ОСОБА_5 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України.

Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення підозрюваного ОСОБА_5 у спосіб виїзду за межі України, а охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на його матеріальний стан.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, враховуючи особу підозрюваного, який притягається до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час надання оцінки наявності вказаних ризиків, слідчим суддею також враховується, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який наразі триває.

Також слідчим суддею враховано обсяг повідомленої підозри, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, сімейний стан, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, його процесуальну поведінку, з урахуванням чого слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, в цьому випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу.

Менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

За таких обставин, з урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Досліджуючи матеріали кримінального провадження, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, обсяг повідомленої підозри, спосіб вчинення, стадію досудового розслідування, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного та його спосіб життя, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Такий розмір застави є співрозмірним з майновим станом підозрюваного та є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

Із метою мінімізації ризиків, встановлених під час розгляду клопотання, а також запобігання можливій позапроцесуальній поведінці підозрюваного, слідчий суддя вважає за потрібне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі фактичного міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; здати на зберігання до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог ст. ст. 115, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування до 29.10.2026.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі фактичного міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_9