Постановление суда № 140596692, 30.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23115/14-ц

Провадження № 6/761/846/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Сергієнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» із заявою про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа у справі № 761/5927/19.

Подану заяву обґрунтовано тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого останній надано грошові кошти на споживчі цілі та встановлено графік їх повернення.

Оскільки боржник свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, первісний кредитор звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги було задоволено, а на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 761/5927/19 від 06 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого заявнику відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .

Заявник зазначає, що внаслідок укладення зазначеного договору факторингу до нього перейшло право грошової вимоги за відповідним кредитним договором, а тому просить замінити первісного стягувача його правонаступником у виконавчому листі.

Крім того, заяву обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. 19 травня 2020 року державним виконавцем виконавче провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Водночас оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив та на цей час у заявника відсутній. Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з боржника на підставі зазначеного виконавчого листа відсутні.

У зв`язку з викладеним заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі № 761/5927/19 від 06 вересня 2019 року з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», а також видати дублікат зазначеного виконавчого листа для пред`явлення до виконання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2026 року було відкрито провадження у справі.

Сторони у судове засідання не прибули, повідомлялися судом про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони стягувача.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, перевіривши наведені сторонами доводи щодо підстав заміни сторони стягувача, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого боржнику надано грошові кошти на споживчі цілі.

На виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/5927/19 видано виконавчий лист № 761/5927/19 від 06 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким заявнику відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором боржника ОСОБА_1 .

Факт переходу права вимоги підтверджується договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, витягом із реєстру прав вимоги та актом до зазначеного договору факторингу, долученими до заяви.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується перехід права грошової вимоги за відповідним кредитним договором від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судових рішень.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною п`ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, з огляду на документальне підтвердження переходу права грошової вимоги до заявника наявні правові підстави для заміни стягувача у виконавчому листі № 761/5927/19 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа суд зазначає таке.

Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний чи приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, підставою для видачі дубліката виконавчого листа є встановлення факту втрати оригіналу виконавчого документа за умови дотримання строку його пред`явлення до виконання або наявності передбачених законом підстав для висновку, що такий строк не є пропущеним.

Заявник зазначає, що виконавчий лист № 761/5927/19 від 06 вересня 2019 року перебував на виконанні у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке 19 травня 2020 року було завершене, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Водночас оригінал виконавчого листа відсутній у заявника, а згідно з долученими відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі зазначеного виконавчого листа відсутні.

Зазначені обставини оцінюються судом у сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема документами щодо повернення виконавчого документа стягувачу та відомостями про відсутність відкритого виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) викладено висновки щодо необхідності встановлення факту втрати виконавчого документа та дотримання строку його пред`явлення до виконання. Подальша судова практика також наголошує на необхідності оцінювати докази, які підтверджують обставини та причини втрати виконавчого документа.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім випадків, установлених законом.

Як убачається з матеріалів заяви, виконавче провадження № НОМЕР_1 було завершене 19 травня 2020 року. За загальним правилом, строк повторного пред`явлення виконавчого документа після його повернення стягувачу обчислювався б із дня такого повернення.

Водночас пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже, з урахуванням дати повернення виконавчого документа та зазначених положень законодавства щодо строків пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд доходить висновку, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є пропущеним.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Для цілей цієї статті виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи щодо перебування виконавчого листа на примусовому виконанні, його повернення стягувачу, відсутності оригіналу виконавчого документа у заявника та відсутності відкритого виконавчого провадження, суд доходить висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа у справі № 761/5927/19.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України, статтями 18, 431, 442 Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України та статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити у повному обсязі.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 28А), у виконавчому листі № 761/5927/19 від 06 вересня 2019 року, виданому Шевченківським районним судом міста Києва у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 761/5927/19 від 06 вересня 2019 року у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н для пред`явлення до виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: