Постановление суда № 140595693, 08.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7652/26

Провадження № 1-кс/461/6152/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000110 від 20.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України,

у с т а н о в и в:

07.10.2026 року до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000110 від 20.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.

1.Суть клопотання

У клопотанні слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити заставу в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, та в разі її внесення покласти на ОСОБА_8 строком на два місяці такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та потерпілими, а саме ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;

- здати на зберігання відповідним органам державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026140000000110 від 20.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.

В цьому кримінальному провадженні досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2026 року, відбуваючи покарання за вчинення особливо тяжкого корисливого злочину в ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40», що за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77, маючи умисел на отримання прибутку від протиправної діяльності, організував схему незаконного заволодіння майном громадян шляхом обману.

Так, ОСОБА_9 , усвідомлюючи неможливість самостійного вчинення таких дій у зв`язку з відбуванням покарання в ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40», розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки та вимагає чітких і узгоджених дій, а також маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, вирішив створити стійке злочинне об`єднання організовану групу та керувати нею. До її складу у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2026 року, увійшли ОСОБА_8 , якого він наділив функціями співорганізатора, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які діяли як виконавці та ОСОБА_6 , який виконував роль пособника.

На думку органу досудового розслідування, усі учасники організованої групи були об`єднані єдиним планом із розподілом функцій та ролей, були обізнані про дії кожного з них і схвалювали їх, мали єдиний намір особисто збагатитися шляхом вчинення шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки, усвідомлювали, що беруть участь у злочинній діяльності, та чітко виконували відведені їм функції.

Надалі ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів у складі організованої групи разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , перебуваючи на території ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40», розташованої у м. Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області на вул. Трускавецькій, 77, де він відбуває покарання у виді позбавлення волі, за допомогою заздалегідь придбаних мобільних телефонів спілкувався з особами, які розмістили на інтернет-платформі «OLX.ua» оголошення про продаж безпілотних літальних апаратів, переконував їх у своєму бажанні придбати такі апарати та в необхідності відправити їх до відділень ТОВ «Нова пошта» в різних областях України на власні імена або на імена їхніх знайомих.

Після цього ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_8 , діючи у складі організованої групи, забезпечували виготовлення та передачу ОСОБА_10 або іншим особам підроблених документів, оформлених на ім`я справжніх одержувачів, з метою заволодіння майном потерпілих.

При цьому ОСОБА_10 , діючи на виконання вказівок організаторів, після отримання підроблених документів на ім`я справжніх одержувачів посилок та грошових коштів на проїзд прибував до відповідних відділень ТОВ «Нова пошта», де перебували безпілотні літальні апарати, заволодівав ними з використанням підроблених документів та забезпечував їх транспортування до ОСОБА_8 або до осіб, яким той збув зазначені літальні апарати.

У клопотанні слідчий зазначає, що згідно з розподілом ролей у складі організованої групи її учасники виконували такі функції.

ОСОБА_9 діяв як організатор та виконавець організованої групи.

ОСОБА_8 , діючи як співорганізатор у складі організованої групи.

ОСОБА_6 діяв як пособник у складі організованої групи, а саме:

- здійснював фінансування поточних витрат учасників організованої групи, необхідних для отримання посилок із безпілотними літальними апаратами, їх транспортування до покупців, виготовлення підроблених документів тощо;

- виконував доручення ОСОБА_9 , пов`язані із забезпеченням діяльності організованої групи.

ОСОБА_10 діяв як виконавець у складі організованої групи.

ОСОБА_11 діяв як виконавець у складі організованої групи.

Організована група у складі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 характеризувалася попередньою організованістю у стійке об`єднання для вчинення злочинів; стабільністю складу групи, що виражалася у тривалості її діяльності, а саме із січня до червня 2026 року, та злагодженому функціонуванні групи до моменту припинення її діяльності; об`єднанням злочинів єдиним планом із розподілом функцій між учасниками організованої групи, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети; обізнаністю всіх учасників групи з планом злочинних дій; забезпеченням необхідними коштами для покриття поточних витрат і розподілом грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

ОСОБА_9 , виконуючи роль організатора та виконавця, у період із 14 год. 14 хв. 14.05.2026 до 09 год. 38 хв. 15.05.2026, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та перебуваючи в ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40»,що розташована у м. Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області на вул. Трускавецька, 77, де відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 26.02.2026 за обвинуваченням у ч. 2 та ч.3 ст. 190 КК України, розпочав листування з потерпілим ОСОБА_12 , який розмістив на інтернет-платформі оголошень «OLX.ua» оголошення про продаж безпілотних літальних апаратів Autel 4N та Mavic 3T. Під час листування ОСОБА_9 переконав потерпілого у своєму намірі придбати зазначений товар. При цьому він повідомив, що з метою здешевлення доставки через ТОВ «Нова пошта» та уникнення оподаткування потерпілий повинен відправити безпілотний літальний апарат на ім`я своєї довіреної особи або на власне ім`я без зазначення оголошеної вартості та страхового платежу, а також надати фотографію товарно-транспортної накладної.

Надалі, 15.05.2026 не пізніше 09 год. 38 хв. потерпілий створив експрес-накладну в ТОВ «Нова пошта», відповідно до якої відправив за товарно-транспортною накладною № 59001652062204, зазначені в оголошенні безпілотні літальні апарати з відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», що у с. Давидів Львівського району Львівської області до відділення № 36 ТОВ «Нова пошта» у м. Києві за адресою: вул. О. Теліги, 25, на власне ім`я, після чого надіслав фотографію накладної ОСОБА_9 через інтернет-месенджер «WhatsApp».

Отримавши відомості про особу одержувача, ОСОБА_9 у невстановлений час, але не пізніше 12 год. 30 хв. 16.05.2026, передав зазначену інформацію іншим учасникам організованої групи з метою виготовлення підроблених документів на ім`я ОСОБА_12 та надав ОСОБА_6 вказівку отримати зазначений документ, а ОСОБА_10 отримати посилку на підставі зазначених документів.

Водночас, ОСОБА_10 у зв`язку з неможливістю виконати зазначену вказівку, 15.05.2026 о 19 год. 28 хв. на виконання доручення організатора ОСОБА_9 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_11 , якому повідомив про необхідність отримання посилки у відділенні ТОВ «Нова пошта». При цьому, з метою приховування протиправної діяльності організованої групи, разом з ОСОБА_9 надав останньому поради щодо поведінки, щоб не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не видати інших учасників організованої групи.

Надалі 16.05.2026 не пізніше 12 год. 04 хв. ОСОБА_11 , перебуваючи разом з ОСОБА_10 , виконуючи вказівки організатора, з метою подальшого виготовлення завідомо підробленого документа замовив та отримав свої фотографії формату 3х4 у фотостудії «Житомир Стиль А», що за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 63.

Надалі, отримавши фотографії ОСОБА_11 , за вказівкою організатора ОСОБА_9 16.05.2026 року о 12 год. 14 хв., ОСОБА_10 передав їх невстановленій особі за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться торговельно-офісний будинок.

У свою чергу, ОСОБА_6 , виконуючи вказівку організатора ОСОБА_9 , діючи як пособник у складі організованої групи з 13 год. 02 хв. до 13 год. 06 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться торговельно-офісний будинок передав невстановленій особі грошові кошти в сумі 800 грн. за виготовлення підроблених документів на ім`я потерпілого ОСОБА_12 з фотокарткою ОСОБА_11 та 1200 грн, які призначались для оплати поточних витрат для доїзду до відділення ТОВ «Нова пошта» у м. Києві на вул. О. Теліги, 25.

У період часу з 13 год. 06 хв. до 13 год. 55 хв. ОСОБА_10 , виконуючи вказівки організатора ОСОБА_9 , отримав у невстановленої особи підроблені документи та зазначені грошові кошти, які передав ОСОБА_11 .

Надалі, після надходження зазначеної посилки з безпілотними літальними апаратами Autel 4N та Mavic 3T до відділення № 36 у м. Києві за адресою: вул. О. Теліги, 25, 16.05.2026 у період із 16 год. 50 хв. до 16 год. 53 хв. ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у складі організованої групи використовуючи підроблені документи на ім`я ОСОБА_12 , заволодів вказаною посилкою.

Своєю чергою, ОСОБА_8 , виконуючи роль співорганізатора, 16.05.2026 року о 18 год. 05 хв. на автомобілі марки «BMW 320D GT», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Лісна у с. Стоянка, Києво-Святошинського району Київської області, отримав від ОСОБА_11 вказані безпілотні літальні апарати, з метою їх подальшого збуту.

При цьому ОСОБА_8 , діючи у складі організованої групи та виконуючи роль співорганізатора, 16.05.2026 року у період з 18 год. 12 хв. по 19 год. 18 хв. передав грошові кошти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за виконану роботу в розмірі 13 000 гривень та 2 000 грн ОСОБА_9 .

Надалі, ОСОБА_8 , у невстановлений час, у період з 20.05.2026 по 22.05.2026, забезпечив збут зазначеного безпілотного літального апарата за 90 000 грн та розподілив одержані грошові кошти між учасниками організованої групи, а саме: 40 000 грн між собою, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а також окремо 35 000 грн повернуто за поточні витрати на отримання посилки, підроблених документів та витрати на транспорт.

06.10.2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Житомир, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, РНОКПП НОМЕР_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 190 КК України, тобто в пособництві у шахрайстві, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману та незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого організованою групою, повторно.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри слідчий у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі. На переконання слідчого, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Як зазначає слідчий, підставами застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтована підозра останньому у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким неможливо ефективно запобігти шляхом застосування м`якшого запобіжного заходу.

На переконання слідчого, сукупність конкретних обставин провадження свідчать про наявність таких ризиків:

-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

-ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України;

-ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних та експертів п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;

-ризик продовження кримінальних правопорушень п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зазначає слідчий, лише тримання під вартою забезпечує одночасне обмеження можливості підозрюваного переховуватися, контактувати з учасниками провадження, впливати на збереження доказів та продовжувати інкриміновану діяльність. З урахуванням сукупності встановлених ризиків, їх взаємопов`язаності та недостатності кожного з більш м`яких запобіжних заходів застосування тримання під вартою є необхідним і пропорційним меті забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .

Посилаючись на п. 3 ч. 5 ст. 182 та ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий просить, визначаючи заставу, врахувати особливу тяжкість інкримінованих злочинів, їх повторність, учинення організованою групою та імовірну роль ОСОБА_8 як співорганізатора.

З огляду на це вважає максимальну заставу у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб у поєднанні з обов`язками, передбаченими пп. 14, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, співмірною та достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі її внесення.

2.Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання слідчого ОСОБА_7 та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, виклавши свої доводи в письмових запереченнях та додаткових письмових запереченнях на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник в письмових поясненнях звернув увагу на такі обставини, які, на його думку, можуть свідчити про необґрунтованість підозри:

1)Відсутність процесуальних повноважень прокурора при зверненні до слідчого судді з клопотанням.

2)Відсутність конкретизація щодо осіб, які можуть вчиняти кримінальні правопорушення при реєстрації кримінального провадження в порядку ст. 214 КПК України.

3)Відсутність можливості встановити повноваження слідчого підрозділу на здійснення досудового розслідування.

4)В матеріалах клопотання відсутні ухвали про надання дозволу на проведення НСРД.

Сторона захисту, також просить врахувати, що не наведено вартості кожного предмета на час заволодіння та загальної шкоди потерпілим, а також не названі факти, які дозволяють обґрунтовано припускати об`єднання у стійку групу.

Крім того, захисник зауважив, що клопотання не містить даних, які дозволяють встановити реальну можливість внесення визначеної в клопотанні суми застави.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 надав аналогічні пояснення та звернув увагу на численні дефекти та недоліки досудового розслідування. Просив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, у разі необхідності застосувати більш м`який запобіжний захід домашній арешт у нічний період або цілодобово, а якщо суд дійде висновку про застосування тримання під вартою, визначити заставу у розумному, співмірному та реально доступному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив врахувати, що він працевлаштований, одружений, має бабусю 82 роки, яку немає кому доглядати, оскільки батьки постійно живуть в Польщі.

3.Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 1, 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного; 7) майновий стан підозрюваного; 8) наявність судимостей у підозрюваного; 9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (ч. 1 ст. 196 КПК).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4.Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

(1)Щодо набуття статусу підозрюваного

На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, 06.10.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Житомир, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, РНОКПП НОМЕР_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 190 КК України, тобто в пособництві у шахрайстві, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману та незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого організованою групою, повторно. (а.с. 133-139).

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

(2)Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Водночас, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, в рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року ЄСПЛ зазначає, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Також в рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23.10.1994 ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В рішенні ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 , на переконання слідчого судді, підтверджується дослідженими фактичними даними, які містяться у таких документах:

- протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи;

- протоколі прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_12 ;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_12 ;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_13 ;

- протоколами огляду тощо.

Представлені матеріали кримінального провадження, у сукупності з наданими прокурором поясненнями переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, яке може бути вчинене ОСОБА_6 .

Разом з тим, аналізуючи доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає таке.

1. Процесуальні повноваження прокурора ОСОБА_3 в цьому кримінальному провадженні підтверджені постановою про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12026140000000110 від 20.01.2026 року.

2. Положення КПК не розкривають обсягу, в якому при реєстрації кримінального провадження в порядку ст. 214 КПК України мала б зазначатися інформація, передбачена п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК стосовно «короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення». При цьому як обсяг відомостей, так і правова кваліфікація вчиненого діяння, можуть змінюватися упродовж всього розслідування, адже на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що визначення обсягу відомостей, які необхідно внести до ЄРДР у зв`язку з початком досудового розслідування є дискреційним правом слідчого або прокурора, які при внесенні відповідних відомостей повинні виходити із того наскільки повною інформацією про обставини вчиненого володіють на відповідний момент, а також ураховуючи ризики витоку інформації про початок розслідування за межі органів досудового розслідування. Саме тому законодавець у ст. 214 КПК використовує термін «попередня правова кваліфікація».

3. З приводу повноважень слідчого підрозділу на здійснення досудового розслідування (підслідності), на які звертає увагу захисник, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 216 КПК України, зазначає, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 КК України здійснюють слідчі органів Національної поліції, тому підстав сумніватися у дотриманні правил підслідності немає.

4. Щодо відсутності в матеріалах клопотання ухвал про надання дозволу на проведення НСРД, слідчий суддя повторює, що на цій стадії кримінального провадження під час обрання запобіжного заходу предметом дослідження є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, тобто аналізується лише обмежена кількість інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, і обсяг якої визначається слідчим з урахуванням завдань кримінального провадження та вимог щодо таємниці слідства.

Слідчий суддя наголошує, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою висунення обвинувачення або спростування підозри.

Дефекти і недоліки досудового розслідування, на які звертав увагу захисник у судовому засіданні, не дають підстави для висновку про очевидну недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження обґрунтованості підозри. Більш того, КПК не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими. Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотних порушень фундаментальних прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Таких порушень не було встановлено слідчим суддею.

При цьому, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину.

Підсумовуючи вищезазначене, слідчий суддя висновує про відсутність таких недоліків досудового розслідування, які можуть породжувати сумніви щодо наданих стороною обвинувачення фактичних даних, і які неможливо буде усунути в подальшому на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, а тому докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри, не мають ознак очевидно недопустимих.

(3)Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання вчиненню дій, які визначені у цій нормі як ризики.

Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваною відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваною таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Виходячи саме з такого розуміння положень ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя буде розглядати питання щодо наявності заявлених у клопотанні слідчого ризиків.

1. Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, заявлений слідчим ризик переховування підозрюваного ОСОБА_6 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину. Санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Водночас, доводи сторони обвинувачення стосовно проживанням поза межами місця здійснення досудового розслідування як ризик переховування, не може бути прийнятий до уваги слідчим суддею, виходячи з презумпції невинуватості та неприпустимості втручання в основоположне право людини на свободу на підставі потреб органу розслідування, які пов`язані з організацією провадження.

Разом з тим, можливі негативні для підозрюваного наслідки, пов`язані із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі у сукупності з характером інкримінованої діяльності, свідчать про наявність ризику переховування.

2. Ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для кримінального провадження п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність вказаного ризику, оскільки досудове розслідування триває, проводяться слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на відшукання і закріплення доказів. З огляду на інкриміновану ОСОБА_6 роль у фінансуванні витрат і забезпеченні діяльності групи, перебування на волі надаватиме можливість впливати на збереження документів, електронних даних та інших речових доказів, які ще не відшукані або не досліджені.

3. Ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних та експертів п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні в першу чергу обумовлений процедурою отримання їх показань судом, тобто ризик незаконного впливу на свідків корелюється зі стадією кримінального провадження і зберігається до моменту фіксації їх показань безпосередньо судом. Оскільки станом на момент розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, загроза здійснення обвинуваченим дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків у цій справі, є обґрунтованою.

Слідчий суддя враховує, що за версією слідства, інкриміновані дії вчинялися у складі стійкого об`єднання з розподілом ролей, постійною комунікацією та виконанням вказівок організаторів, при цьому ОСОБА_6 обізнаний про інших учасників, спосіб вчинення правопорушень і фактичні обставини, які підлягають доказуванню, а тому, перебуваючи на волі, може узгоджувати з ними показання, схиляти їх до відмови від раніше наданих відомостей або впливати на потерпілих і свідків безпосередньо чи через третіх осіб. Значення цього ризику посилюється тим, що суд ще не дослідив показання безпосередньо відповідно до ст. 23 КПК України, а у провадженні планується проведення експертиз.

4. Ризик продовження кримінально протиправної діяльності п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя бере до уваги доводи сторони обвинувачення, що інкриміновані правопорушення, за версією слідства, вчинялися не одноразово, а протягом тривалого періоду, за заздалегідь узгодженою схемою, з використанням засобів зв`язку, підроблених документів, фінансування поточних витрат та розподілу одержаних коштів. Підозрюваному відводилася функціонально важлива роль у матеріальному забезпеченні цієї діяльності. Отже, за відсутності ефективної ізоляції зберігається реальна можливість відновити контакти з учасниками групи, використати напрацьований спосіб дій або забезпечити вчинення аналогічних правопорушень через інших осіб.

(4)Щодо запобіжного заходу, який застосовується

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України;

- пред`явлення ОСОБА_6 підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;

- вік та стан здоров`я підозрюваного;

- міцність соціальних зв`язків, зокрема, те що він одружений, з його слів працює механіком та доглядає близьку родичку похилого віку;

- раніше не судимий, проте надано відомості про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ухвала від 04.11.2024 року у справі №296/10101/24) та існування кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду (справа №296/4782/25).

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, зважаючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особисте зобов`язання та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам.

Так, на думку суду, застосування стосовно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, на цій стадії кримінального провадження буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам переховування від суду; знищення, приховування або спотворення речей і документів; впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних та експертів; продовження кримінальних правопорушень.

Суд також враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному розгляді цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування інших запобіжних заходів може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому етапі.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, суд враховує, що останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, зважаючи на обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Керуючись ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000110 від 20.01.2026, - задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» на строк 60 діб, тобто до 04 грудня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665,600 гривень 00 коп..

Встановити ОСОБА_6 у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком до 04 грудня 2026 р. включно з моменту внесення такої:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі Житомирської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а саме з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ,, ОСОБА_11 та потерпілими, а саме з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки покласти на підозрюваного строком на 60 днів. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків, в подальшому при розгляді питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 04.12.2026 включно.

Слідчи суддя: ОСОБА_1