Постановление суда № 140595529, 12.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14959/26

1-кс/308/6183/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №12026070000000144, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №12026070000000144, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026070000000144 від 31.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 362, ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора Приватного підприємства «Ужгеостар» (код ЄДРПОУ 36132201), зареєстрованого за адресою: Україна, Закарпатська область, м. Ужгород, на час вчинення кримінального правопорушення, будучи згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України службовою особою суб`єкта господарювання приватного права, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України (в редакції, яка діяла на час інкримінованого кримінального правопорушення) за основним цільовим призначенням поділяються на: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 63 Земельного кодексу України встановлено, що для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання.

Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо.

Статтею 91 Водного кодексу України передбачено, що для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та іншим організаціям для спеціальних потреб і можуть використовуватися ними для створення водоохоронних лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень.

Статтею 63 Земельного кодексу України встановлено, що для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання.

Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо.

Статтею 91 Водного кодексу України передбачено, що для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та іншим організаціям для спеціальних потреб і можуть використовуватися ними для створення водоохоронних лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень.

Відповідно до Статуту ПП «Ужгеостар», дане приватне підприємство у своїй діяльності керується Господарським кодексом, іншим чинним законодавством України та власним Статутом. Згідно з положеннями вказаного установчого документа, керівництво підприємством покладено безпосередньо на його Директора. При управлінні підприємством Директор здійснює оперативне керівництво всією роботою підприємства, без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в усіх установах, підприємствах і організаціях як в Україні, так і за її межами. Крім того, Директор розпоряджається (за погодженням з власником) майном підприємства, укладає угоди та інші юридичні акти, видає доручення, затверджує внутрішній розпорядок, штатний розпис, систему оплати праці, а також плани та звіти про їх виконання. Окрім цього, Директор наділений повноваженнями приймати на роботу та звільняти працівників підприємства, застосовувати до них міри заохочення чи накладати стягнення у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, ОСОБА_4 , на час вчинення кримінального правопорушення, як директор ПП «Ужгеостар», у відповідності до Статуту забезпечував загальну організацію по виконанню покладених на підприємство завдань, керував діяльністю підприємства, приймав та звільняв працівників, тобто беззаперечно був службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, наділеною повними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Маючи, в силу займаної посади, наявних професійних знань у сфері геодезії та землевпорядкування, а також матеріально-технічної бази підприємства, реальну можливість діяти в інтересах служби, ОСОБА_4 свідомо знехтував своїми статутними та законодавчими обов`язками. Замість забезпечення законної діяльності підприємства, він вступив у злочинну змову зі службовою особою органу місцевого самоврядування, яка виразилася у пособництві в незаконному заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.

Роль ОСОБА_4 як пособника, відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України, полягала в умисному забезпеченні штучного технічного та юридичного підґрунтя для реалізації злочинного умислу основного виконавця, шляхом організації розробки, підписання та завірення печаткою ПП «Ужгеостар» завідомо неправдивої документації, що надалі дозволило протиправно вилучити майно з комунальної власності, чим спричинено збитки у особливо великих розмірах.

Так у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, у ОСОБА_7 , голови Баранинської сільської ради, який є службовою особою та усвідомлював покладені на нього обов`язки щодо додержання вимог земельного законодавства, виник умисел на заволодіння земельною ділянкою шляхом незаконного її виділення фізичній особі. Для реалізації своїх злочинних намірів, направлених на вчинення кримінального правопорушення, достовірно знаючи, що частина земельної ділянки, щодо якої, на сесії Баранинської сільської ради, розглядалося питання відведення на користь ОСОБА_8 , накладається на смугу відведення водного каналу в с. Баранинці та належить до земель із особливим режимом використання, створив умови для незаконного вибуття такої земельної ділянки з комунальної власності та усвідомлюючи, що для реалізації його протиправного наміру необхідне виготовлення завідомо неправдивої землевпорядної документації, розпочав підготовчі дії до вчинення злочину.

Як встановлено, рішенням ІІІ сесії VІІ скликання Баранинської сільської ради Ужгородського району від 24.12.2019 № 16 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , згідно із ст. ст. 40, 116, 118, 121 Земельного кодексу України надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства в с. Баранинці.

Зокрема, рішенням ІІІ сесії VІІ скликання Баранинської сільської ради Ужгородського району від 24.12.2019 № 16, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , який попередньо звернувся із заявою про виділення земельної ділянки, на підставі ст. ст. 40, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,60 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Баранинці. При цьому, останній не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7 .

У свою чергу, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не пізніше 26.06.2020 директор ПП «Ужгеостар» ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність у ОСОБА_7 вказаного протиправного наміру та усвідомлюючи його кінцеву мету направлену на незаконне відчуження земель, діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, свідомо приєднався до злочинних намірів ОСОБА_7 у якості пособника вчинення кримінального правопорушення. Керуючись прагненням сприяти досягненню протиправного результату, діючи як пособник, ОСОБА_4 взяв на себе виконання тієї частини злочинного наміру, яка стосувалася безпосереднього правового та технічного забезпечення незаконного відведення земельної ділянки.

Для реалізації своєї функції у кримінальному правопорушенні, до вчинення якого він свідомо приєднався, ОСОБА_4 , діючи як службова особа підприємства, 26.06.2020, на підставі відповідної заяви ОСОБА_8 , уклав від імені ПП «Ужгеостар» договір ГС №262/20 на виконання проектно-вишукувальних робіт з геодезії, топографії, картографії та землеустрою».

Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел та використовуючи своє службове становище й матеріально-технічну базу очолюваного підприємства, забезпечив розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства в Закарпатській області Ужгородського району село Баранинці, кадастровий номер 2124880300:11:011:0389.

Продовжуючи свої пособницькі дії, ОСОБА_4 погодив та підписав вищевказаний проект землеустрою, у складі якого містилися два примірники матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування зазначеної земельної ділянки. При цьому в одному з примірників матеріалів геодезичних вишукувань він умисно відобразив відомості про наявність відступу між земельною ділянкою та каналом шириною від 6,7 м до 6,8 м, які завідомо не відповідали дійсності. Внесення зазначених недостовірних відомостей було здійснено ним з метою усунення законних перешкод для приватизації земельної ділянки та забезпечення подальшого безперешкодного затвердження проекту землеустрою.

У подальшому, ОСОБА_7 , будучи головою сільської ради, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою одержання вигоди для себе, задля подальшого заволодіння земельною ділянкою, в грудні 2020 року, за відсутності правових підстав та у порушення вимог діючого на той момент законодавства України, достовірно знаючи, що земельна ділянка накладається на смугу відведення водного каналу, оскільки 10.09.2020 власноручно підписав та видав довідку Баранинської сільської ради за № 1308 про те, що на земельну ділянку накладається прибережна захисна смуга від каналу, всупереч нормам земельного законодавства, виніс на розгляд сесії Баранинської сільської ради проект рішення, яким передбачено затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 , та у якому містилась відповідна довідка сільської ради.

Таким чином ОСОБА_4 , який свідомо долучився до вчинення кримінального правопорушення у якості пособника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом внесення недостовірних відомостей до землевпорядної документації створив необхідні умови для прийняття протиправного рішення про передачу земельної ділянки, яка фактично належить до земель водного фонду, у приватну власність, внаслідок чого порушено встановлений законом порядок розпорядження землями водного фонду.

Як наслідок, рішенням сесії VІІІ скликання Баранинської сільської ради Ужгородського району від 24.12.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2124880300:11:011:0389 ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства в с. Баранинці та передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га, яка частково накладається на смугу відведення водного каналу в с. Баранинці. Площа накладки становить 0,1879 га.

Таким чином, своїми незаконними діями ОСОБА_4 забезпечив виділення вищевказаної земельної ділянки на користь ОСОБА_8 , чим спричинено збитків Баранинській сільській раді Ужгородського району на суму 1891931,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі.

Крім цього, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора приватного підприємства «УЖГЕОСТАР» (код ЄДРПОУ 36132201) та будучи посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, в період з 26.06.2020 по 28.10.2020 підписав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства в Закарпатській області, Ужгородському районі, село Баранинці, з кадастровим номером 2124880300:11:011:0389 площею 0,60 га, у складі якого містилися два примірники матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування зазначеної земельної ділянки. При цьому в одному з примірників матеріалів геодезичних вишукувань він умисно, відобразив відомості про наявність відступу між земельною ділянкою та каналом шириною від 6,7 м до 6,8 м., однак земельна ділянка частково, площею 0,1879 га, накладається на смугу відведення водного каналу в с. Баранинці, що в свою чергу забезпечило виділення земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_8 в порушення ст. 31 Водного кодексу України.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

29.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Слідчий зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, зокрема це підтверджується тим, що усвідомлюючи невідворотність покарання, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, з метою уникнення від кримінальної відповідальності у вигляді реальної міри покарання позбавлення волі, може переховуватись від суду, оскільки вказаний злочин, згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних злочинів, та за який згідно ст. 45, 75 КПК України неможливо звільнити від кримінальної відповідальності. Вищевказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження.

Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що ОСОБА_4 тривалий час та на даний момент займається підприємницькою діяльністю у сфері надання послуг з інжинирінгу, геології та геодезії та відповідно має широке коло зв`язків у сфері землевпорядкування, а тому підозрюваний, використовуючи свій авторитет та зв`язки, має реальну можливість спілкуватися з свідками та погрозами, умовляннями чи підкупом до свідків даного кримінального провадження впливати на них, з метою зміни ними показань на свою користь. Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від суду або для виготовлення та використання в якості доказів документів, які будуть спотворювати реальні фактичні обставини інкримінованого йому діяння, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.

Вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи корупційний мотив, вчинення кримінального правопорушення підозрюваний за вчинення дій в інтересах іншої фізичної особи з використанням свого службового становища, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати що дана особа може продовжити умисно вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі і з метою приховання вказаного злочину чи спотворення його фактичних обставин.

З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 , будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 1891931,00 гривень, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливості внесення застави, оскільки із вищеперерахованих обставин інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти вищеописаним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав, наведених ним у запереченнях.

Зазначив, що єдина підстава, яка покладена в позицію обвинувачення - це накладання земельної ділянки Майораші на землі начебто водного фонду - канал.

Дане твердження не витримує критики, в силу самого заперечення Ужгородським міжрайонним управлінням водного фонду, викладеним в листі від 04.02.2026р., №01-17/44. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства в Закарпатській області, Ужгородському районі село Баранинці розроблений ПП «Ужгеостар» відповідно до договору укладеного з ОСОБА_9 від 26.06.2020 №262. Підставою для розроблення проекту слугувало рішення сесії Баранинської сільської ради від 24.12.2019 №16. Зазначене рішення сесії сільської ради надано за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_10 від 20.12.2019 (заява у сільській раді зареєстрована 20.12.2019 за №749) відповідно до якого громадянин просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так частинами шостою - сьомою статті 118 Земельного кодексу України, встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб?єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Землі за рахунок яких передбачалося формування земельної ділянки проектом землеустрою розташовані у межах с. Баранинці (межі адміністративно-територіальної одиниці внесені до Державного земельного кадастру). 3 огляду на розташування земельної ділянки, а саме, у межах населеного пункту та норми пункту «а» частини другої статті 83 Земельного кодексу України та пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відведення здійснювалося за рахунок земель комунальної власності.

Відповідно до норм статті 12 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад належало до компетенції сільських, селищних, міських рад. Згідно з частиною третьою статті 25 Закону України «Про землеустрій» види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Вимоги щодо складу проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначалися статтею 50 Закону України «Про землеустрій» та передбачали, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об?єкти нерухомого майна для об?єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Розроблений ПП «Ужгеостар» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства в Закарпатській області, Ужгородському районі село Баранинці у своєму складі містить: завдання на розроблення проекту землеустрою ст. 7; пояснювальну записку ст. 9-15; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ст. 19; рішення сесії Баранинської сільської ради ст. 21; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування ст. 23,29; відомості про обчислення площі земельної ділянки ст. 33; акт приймання-передачі межових знаків на зберігання ст. 39; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності ст. 37; перелік обмежень у використанні земельних ділянок ст. 63-65; викопіювання з кадастрової карти (плану) ст. 25; кадастровий план земельної ділянки ст. 27; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) ст. 31; матеріали погодження проекту землеустрою: висновок про розгляд документації із землеустрою виданий експертом державної експертизи (ГУ Держгеокадастру у Рівненській області) ОСОБА_11 від 17.08.2020 №16001/82-20 (такий висновок виданий у рамках реалізації пілотного проекту передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. №580); висновок відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації від 23.07.2020 №753/08-20.

Щодо інших складових проекту що зазначені у статті 50 Закону України «Про землеустрій»: письмова згода землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду не долучалися так як землі за рахунок яких передбачалося формування земельної ділянки не перебувала у користуванні; копії правовстановлюючих документів на об?єкти нерухомого майна для об?єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці - не долучалися так як землі вільні від забудови; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів не долучалися оскільки настання таких випадків не передбачалося проектом землеустрою.

Інші додаткові матеріали, які долучалися до проекту землеустрою не належали до обов?язкових складових документації і долучалися виключно за бажанням розробника.

Стосовно смуги відведення каналу, то захисник зазначає, що при проведенні топогорафо-геодезичних вишукувань з метою формування земельної ділянки, було обстежено прилеглу територію до об?єкта землеустрою, а саме зафіксовано автомобільну дорогу та канал (канаву). При землевпорядному проектуванні були проаналізовані додаткові матеріали та документи, що могли бути корисними при формуванні земельної ділянки.

Було встановлено, що земельна ділянка не входить у межі земель колективної власності КСП «Золота Нива», що були посвідчені державним актом на право колективної власності на землю серія ЗК 012-00006. Оскільки землі за рахунок яких передбачалося відведення розташовані у межах с. Баранинці було додатково опрацьовано. Проект встановлення нових меж (зміни) населених пунктів Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, затверджений рішенням 12 сесії Ужгородської районної ради XXIII скликання від 21.07.00 «Про затвердження проектів встановлення меж населених пунктів Ужгородського району».

При опрацюванні встановлено, що землі за рахунок якої передбачалося відведення, розташовані у контурах 94, 112, які відповідно до поконтурної відомості облікувалися як сіножаті. Контур 95 у вищевказаному проекті було вказано як «канава». Визначення «канава» наведено у тлумачному словнику української мови: канава - довга заглибина, викопана в землі. Якщо робити припущення та розглядати таку заглибину як «канал» то ймовірно, що такий канал міг бути внутрішньогосподарським. На індексній карті Баранинської сільської ради в умовних позначеннях цей об?єкт позначений як «к-10».

Проекти землеустрою щодо встановлення смуги відведення каналу не розроблялися, однак з метою дотримання режиму експлуатації каналу попередньо було розраховано смугу відведення з урахуванням ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди». Оскільки канал існуючий, а не будується, то ширина смуги вираховується з застосуванням у тому числі CH474-75, які додатково затверджені та введені у дію наказом Держводгоспу України від 10.04.1996 №45 (зазначений норматив застосовано, у зв?язку із тим, що аналогічних нормативів затверджених і введених у дію з часів незалежності України нема). Смуга відведення включає ширину дна каналу, проекцію відкосів, ширини експлуатаційної дороги (3 метри) та двосторонню охоронну смугу завширшки 1 М. Підраховуючи зазначені дані та враховуючи умовні позначення на карті «к-10» смугу відведення каналу приймали 10 метрів, тобто по 5 метрів в кожен бік від центру каналу. При розробленні проекту земельну ділянку сформовано на відстані не менше 6,7 метрів до відкосу каналу (канави) - місце де відкос переходить у дно каналу.

Захисник зазначає, що проект землеустрою розроблено з дотриманням усіх норм чинного законодавства.

Крім того, не зрозуміла позиція обвинувачення стосовно змови ОСОБА_4 з головою Баранинської ОТГ ОСОБА_7 , про яку не має жодного доказу в матеріалах справи. Жодної розмови, листів, фото та відео фіксації не має. ОСОБА_4 з ОСОБА_7 навіть не знайомий та ніколи його не бачив. ОСОБА_4 , як вбачається з підозри, виконував свої обов?язки по розробленні ОСОБА_8 проекту землеустрою, їхні правовідносини не передбачають спілкування з сільським головою і з чого прокурор зробив висновок про змову не зрозуміло.

Сам по собі факт накладання ділянки на канаву, яка навіть не є об`єктом водного фонду, не може свідчити про змову ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , не кажучи вже про недоведеність накладання. Крім того твердження слідчого про підробку плану з проекту землеустрою де розмір показаний 6,7м до каналу, а на другому плані вже нема відстані в 6,7 метра і канал намальований впритул до ділянки, що свідчить про підробку - теж не витримує критики. Там де малюнок каналу зображений впритул до води картинка не масштабована, тобто схематично зображена без розмірів та масштабу, а на другому плані вже зображена з розміром відступу 6,7м та відповідно канал та ділянка зображені у відповідному масштабі, що і пояснює відступ між канавою та земельною ділянкою Майораші.

Враховуючи, що прокурор не довів накладання ділянки Майораші на об?єкт водного фонду та змову ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , підозра є необґрунтованою та недоведеною.

У 2026 році (прожитковий мінімум 3328 грн, н.м.д.г. для кваліфікації 1664 грн), що у контексті ст. 191 КК складає: великий розмір становить від 416000 грн до 1664000 грн. Згідно оцінки ФДМУ(офіційно з його сайту) земельні ділянка яка є предметом злочину коштує 137950 грн., що взагалі виключає склад злочину в даному випадку та свідчить про неправильну кваліфікацію.

Згідно з оцінкою земельної ділянки, зробленої приватним експертом, вартість ділянки визначена 157728 грн.

Крім того, судовий експерт на сторінці 51-52 експертизи вказав, що достовірно визначити вартість земельної ділянки на базі доступної судовому експерту ринкової інформації неможливо, а безпосередні об`єкти для порівняння не знайдені. Тобто експерт зробив висновок на припущеннях. 3 таблиці наведеної на ст. 50 висновку експерта вбачається, що для порівняння експерт брав за основу землі і комерційного призначення, які межують з землями сільськогосподарського призначення.

У справі взагалі відсутні розміри, конфігурація та межі каналу, як такого, що викликає запитання до експерта ОСОБА_12 , а на що тоді накладається ділянка ОСОБА_8 .

Враховуючи значний час який пройшов з події розроблення проекту землеустрою, наявності трьох неповнолітніх дітей у ОСОБА_4 , його належну поведінку на досудовому слідстві, відсутність судимостей, недоведення прокурором обставин викладених у підозрі, недоведеність змови та відсутність матеріальної шкоди, захисник просить не обирати запобіжний захід до ОСОБА_4 .

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, що слідчим відділом слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026070000000144, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 362, ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 31.03.2026 під час досудового розслідування кримінального провадження №42025070000000016 від 20.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України та за підозрою ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, з метою забезпечення проведення досудового розслідування у розумні строки, виділено матеріали відносно інших службових осіб у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. У зв`язку з цим на підставі ч. 4 ст. 216, ч. 8 ст. 479 КПК України з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42025070000000016 від 20.01.2025 виділено в матеріали досудового розслідування №12026070000000144 від 31.03.2026.

29.09.2026 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, за приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, згідно з ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, згідно з ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №448558137 від 21.10.2025; висновком про розгляд документації із землеустрою; проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 ; висновком експерта №2674-Е від 29.09.2025; протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_8 від 16.03.2026; відомостями про обмеження у використанні земельної ділянки.

Беручи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При цьому, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, вік підозрюваного та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та місця роботи, майновий стан, відсутність у нього судимостей, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги вищенаведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Отже, ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формі, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявною у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначеної дії.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Посилання сторони обвинувачення щодо існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, є неналежним чином обґрунтованими, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим тримання під вартою.

Стороною обвинувачення на підтвердження необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не надано жодного підтвердження та не наведено достатніх доводів на обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу.

Відтак, оцінюючи доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування відносно підозрюваного цього запобіжного заходу, слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який наведено у клопотанні та встановлено слідчим суддею можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення не доведено на даному етапі досудового розслідування необхідність застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою запобігання ризикам переховування від органу досудового розслідування та суду, а тому в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

Разом з тим, беручи до уваги наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти зазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Керуючись ст. ст. 177-179, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000144, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026 відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час доби з 22:00 до 06:00 наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Строк дії даної ухвали про тримання під домашнім арештом визначити до 27 листопада 2026 року, включно.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_14 Ужгородському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини п`ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Згідно з частиною шостою статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1