Постановление суда № 140595261, 08.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/53596/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023000000002189,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме кошти, які знаходяться на депозитному рахунки НПУ в AT «Укрексімбанк», які 12.07.2023 передані у кримінальному провадженні № 12022000000000707:

- кошти в іноземній валюті в сумі 529 880 доларів США, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_2, що відкритий в AT «Укрексімбанк»;

- кошти в іноземній валюті в сумі 13850 евро, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_3, що відкритий в AT «Укрексімбанк»;

- кошти в національній валюті в сумі 95 790 гривень, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_4, що відкритий у Державній казначейській службі України.

В обґрунтування доводів та вимог клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002189 від 23.11.2023 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

У клопотанні вказано, що до ГСУ Національної поліції України надійшли матеріали від ДСР НП України про те, що організована група осіб, використовуючи грошові кошти отримані з російської федерації, протягом 2020 - 2023 років здійснювали механізм легалізації (відмивання) грошових коштів та майна, одержаних від шахрайських дій, вчинених злочинним шляхом при здійсненні операцій з кредитування, через підконтрольні фінансові компанії та інвестиційні фонди (зокрема ТОВ «ФК «ІНВЕСТСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41225067). Одним з встановлених джерел фінансування є громадянин рф - ОСОБА_4 , (ИИНрф НОМЕР_1).

Крім того, до ГСУ НП України надійшла заява від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про те що група осіб, діючи під виглядом надання послуг у сфері кредитування, а саме ТОВ «Інвестстандарт» в особі директора - ОСОБА_7 , та пов`язаними особами: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , шляхом обману та зловживання довірою, уклавши договір позики від 13.05.2021, між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , та під виглядом стягнення іпотеки незаконно заволоділи земельними ділянками кадастровий номер: 3222485901:01:004:5058, 3222485901:01:004:5059, 3222485901:01:004:5060, 3222485901:01:004:5061, 3222485901:01:004:5062, 3222485901:01:004:5063, що розташовані у с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського р-ну, Київської обл., зблокованим житловим будинком (заг площа 591,2 кв.м) за адресою: АДРЕСА_10, на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5056, зблокованим житловим будинком (заг площа 590,0 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній І ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5052, земельними ділянками кадастровий номер: 3222485901:01:004:5052, 3222485901:01:004:5053, 3222485901:01:004:5056; 3222485901:01:004:5057, та уклавши договір позики від 13.05.2021, між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , та під виглядом стягнення іпотеки незаконно заволоділи земельними ділянками кадастровий номер: 3222485901:01:004:5067, 3222485901:01:004:5068, зблокованим житловим будинком (заг. площа 408,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5067 та 3222485901:01:004:5068 чим заподіяно збитків потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Прокурор вказує, що особи діючи у складі групи з чітким розподілом ролей підшукують осіб з числа соціально не захищених верств населення, а саме людей з інвалідністю, ветеранів війни, людей похилого віку, пенсіонерів та людей які зловживають алкогольними напоями, входять до них в довіру та шляхом обману змушують підписувати ряд документів, а в деяких випадках підроблюють такі документи які в подальшому використовують для перереєстрації їх нерухомого майна на свою користь.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що особа, яка виступила джерелом фінансування - громадянин рф ОСОБА_4 , (ИИН рф НОМЕР_1 ) в ході реалізації вказаної схеми, надав довіреності на право представляти свої інтереси на території України наступним громадянам:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Калинівка, Васильківського району, Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Ватутіне, Черкаської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , факично проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Крім того, до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла заява ОСОБА_12 про те, що в листопаді 2020 року група осіб під виглядом надання коштів в позику під заставу нерухомого майна, діючи від імені ТОВ "ФК "Інвестстандарт" заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_7 , чим спричинили шкоду в особливо великих розмірах.

Крім цього, до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла заява від ОСОБА_13 , про те що 07.04.2021 службові особи ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТСТАНДАРТ», за адресою: м. Київ вул. ґолосіївська буд. 17, оф. 608, під час надання фінансових послуг, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману незаконно заволоділи її нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_8 , вартістю 1 181 800грн., чим заподіяно матеріальної шкоди потерпілій.

Крім цього, 11.01.2024 до ГСУ НП України надійшла заява ОСОБА_14 , про те що група осіб, серед яких ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , діючи під виглядом надання послуг у сфері надання кредитів під заставу нерухомого майна, 21.07.2021 шахрайським шляхом заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_9 .

Так, у кримінальному провадженні № 12022000000000707 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, яке скеровано до Подільського районного суду м. Києва, 12.07.2023 на депозитні рахунки Національної поліції України, відкриті в AT «Укрсиббанк» передано кошти, вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які отримані в результаті вчинених кримінальних правопорушень.

Крім того у кримінальному провадженні № 12023000000002248 розслідуються можливі кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , та згідно інформації ДСР НПУ, вказані особи планують вчинити дії, спрямовані на «зняття арешту з вказаних коштів та в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд без відшкодування шкоди, завданої вчиненими кримінальними правопорушеннями.

05.10.2026 старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління І Національної поліції України ОСОБА_24 майно, належне ОСОБА_7 та ОСОБА_11 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, як предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.

У судове засідання прокурор не з`явився, про розгляд повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського Суду від 09.06.2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», рішення Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`ктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства, яке регулює накладення арешту на майно третьої особи із вказаною метою, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна, відповідність його ознакам речового доказу, наслідки арешту для третіх осіб (в даному випадку - це власник майна), а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

При цьому, обов`язок доведення існування зазначених умов КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що майно є предметом, доказом злочину, набуті злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

05.10.2026 старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_24 майно, належне ОСОБА_7 та ОСОБА_11 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, як предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Дана постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатніх обґрунтувань, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно, відсутні будь-які докази того що вилучене майно містять дані щодо обставин кримінального правопорушення.

За таких обставин, клопотання про арешт майна є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023000000002189 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1