Постановление суда № 140595046, 14.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13845/25

Провадження №: 6/755/529/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Савлук Т.В., за участю секретаря судових засідань Лазоренко Н.В.,

учасники справи :

приватний виконавець виконавчого округу міста Києва - Олефір О.О.,

представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О. про надання дозволу на звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб, відповідно до якого просить дозволити звернути стягнення на кошти в розмірі 15 666 265 гривень 99 копійок, в рахунок та у межах суми боргу за виконавчим листом № 755/13845/25, виданим 27.05.2026 року Дніпровським районним судом міста Києва, та що знаходяться на рахунку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., IBAN НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «РАДАБАНК», та належать боржнику ОСОБА_3 .

Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О. перебуває виконавче провадження № 81130253 з примусового виконання: виконавчого листа №755/13845/25, виданого 27.05.2026 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 20 липня 2024 року у загальному розмірі 300 000 доларів США 00 центів та витрат по сплаті судового збору в розмірі 12 112 гривень 00 копійок. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 грудня 2025 року у справі № 755/13845/25, яке боржник оскаржив в апеляційному порядку, залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 травня 2026 року.

28 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефіром О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано боржнику за місцем проживання рекомендованим листом з описом вкладення. Вказане поштове відправлення повернуто АТ «Укрпошта» у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Також на адресу боржника рекомендованими листами з описом вкладення направлялися виклики приватного виконавця, які повернуто відправнику з тієї самої підстави. Крім того, 13 липня 2026 року на адресу боржника надіслано матеріали виконавчого провадження на 145 аркушах разом із постановою про відкриття виконавчого провадження, які отримано боржником 20 липня 2026 року.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, відносно боржника у виконавчому провадженні дотримано вимоги щодо повідомлення про відкриття виконавчого провадження.

Постановою про арешт коштів боржника від 28.05.2026 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Постановою про арешт майна боржника від 02.06.2026 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне боржнику, та відповідні обтяження зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року відкрито провадження у справі № 910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Також у межах виконавчого провадження встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 року визнано кредитором у справі № 910/15043/21 про банкрутство ОСОБА_3 на суму 15 666 265,99 грн, з яких 4 540,00 грн -вимоги першої черги, 15 661 725,99 грн - вимоги четвертої черги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (02094, м. Київ, вул. Багалія Дмитра, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757) у справі № 910/15043/21. Призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 04.07.2013 № 1057), затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в редакції зі змінами та доповненнями № 1, які були схвалені зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 03.04.2025 року.

Згідно з погодженим зборами кредиторів плану санації боржника передбачається, що протягом 1 (одного) року з дня затвердження судом плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», інвестор зобов`язаний здійснити перерахування грошових коштів у сумі 1 158 043 394,43 грн, що еквівалентно 27 850 971,48 доларів США. за курсом 41,58 на дату погодження інвестором даного плану санації - 12.03.2025 на санаційний рахунок боржника, визначеного керуючим санацією боржника, на погашення (задоволення) всієї наявної кредиторської заборгованості боржника, яка була розглянута та визнана господарським судом в рамках справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», згідно з реєстром вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» станом на 27.03.2025 року окрім кредиторської заборгованості шостої черги, та погашення інших зобов`язань, передбачених даним планом санації, а саме:

- заборгованість боржника першої черги із заробітної плати в сумі 4 084 907,20 грн, забезпечення погашення якої передбачено даним планом санації негайно, а саме не пізніше 30 календарних днів, з моменту затвердження судом даного плану санації шляхом перерахування Інвестором необхідної суми коштів на санаційний рахунок;

- заборгованість боржника першої черги зі сплати судового збору в сумі 355 497,80 грн погашення якої передбачається протягом 1 (одного) року з дня затвердження судом даного плану санації шляхом перерахування Інвестором необхідної суми коштів на санаційний рахунок;

- заборгованість боржника третьої черги, а саме перед Головним управлінням ДПС у Житомирській області (ЄДРПОУ: 44096781) в сумі 6 834,28 грн, Головним управлінням ДПС в Київській області (ЄДРПОУ: 44096797) в сумі 487 906,64 грн, погашення якої передбачено даним планом санації негайно, протягом 30 (тридцяти) календарних днів, після затвердження судом даного плану санації шляхом перерахування Інвестором необхідної суми коштів на санаційний рахунок;

- заборгованість боржника четвертої черги на загальну суму 858 669 120,19 грн погашення якої передбачається протягом 1 (одного) року з дня затвердження судом даного плану санації шляхом перерахування Інвестором необхідної суми коштів на санаційний рахунок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 року припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича. Призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1862 від 05.02.2018 року).

Згідно з листом керуючого санацією - арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича від 19.08.2026 року № 02-13/322 грошові вимоги ОСОБА_3 у справі № 910/15043/21 були задоволені шляхом перерахування належних їй коштів на депозитний рахунок приватного нотаріуса Тверської Інесси Володимирівни, а саме: 4 540,00 грн - вимоги першої черги; 15 661 725,99 грн - вимоги четвертої черги.

Загальна сума депонованих коштів становить 15 666 265,99 грн.

Грошові кошти перераховано на депозитний рахунок приватного нотаріуса: Тверської Інесси Володимирівни, свідоцтво № 3896, банк: АТ «АБ «РАДАБАНК», МФО 306500, рахунок: НОМЕР_1 .

Грошові кошти в розмірі 15 666 265 гривень 99 копійок не є власністю та доходом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., а належать ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи подання, виконавець посилався на те, що звернення стягнення здійснюватиметься не на кошти третьої особи, яка має заборгованість перед боржником, а на грошові кошти, що належать боржнику та перебувають у володінні третьої особи.

При цьому договори, які б підтверджували наявність заборгованості третьої особи перед боржником, а також судові рішення про стягнення такої заборгованості відсутні. Водночас належність спірних грошових коштів боржнику та перебування їх у володінні третьої особи підтверджуються листом керуючого санацією - арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича від 19 серпня 2026 року № 02-13/322.

Отже, на переконання виконавця, у цьому випадку не йдеться про звернення стягнення на заборгованість третьої особи перед боржником, яка виникла на підставі договору або підтверджена судовим рішенням.

З огляду на викладене приватний виконавець просив подання задовольнити в повному обсязі.

17 вересня 2026 року (вх. № 60228) до суду надійшли письмові пояснення представника стягувача ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Максима Івановича, у яких останній зазначив про обґрунтованість подання приватного виконавця та наявність підстав для його задоволення.

12 жовтня 2026 року (вх. № 66224) до суду надійшли письмові заперечення представника боржника ОСОБА_3 - адвоката Герасименко Марка Валерійовича, у яких, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для звернення стягнення на кошти, що перебувають на депозитному рахунку приватного нотаріуса, недотримання принципу співмірності заходів примусового виконання та оскарження ухвали суду за попереднім аналогічним поданням, просить відмовити в задоволенні подання приватного виконавця.

13 жовтня 2026 року (вх. № 66622) до суду надійшли письмові пояснення приватного виконавця Олефіра Олександра Олександровича, у яких зазначено, що сума 15 666 265,99 грн, вказана в поданні, використана для ідентифікації коштів, депонованих на рахунку нотаріуса, тоді як фактичний розмір заборгованості визначається на дату звернення до банку з урахуванням актуального курсу долара США. Так, станом на 13 жовтня 2026 року залишок заборгованості за виконавчим документом становить 284 544,88 доларів США, що еквівалентно 12 792 198,80 грн, а з урахуванням винагороди приватного виконавця загальна сума заборгованості становить 14 071 418,68 грн.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Олефір Олександр Олександрович у судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на належність спірних коштів боржнику, незважаючи на їх перебування на депозитному рахунку приватного нотаріуса.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Максим Іванович у судовому засіданні підтримав подання приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на кошти, що належать боржнику та перебувають на депозитному рахунку приватного нотаріуса, і просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на те, що грошові кошти в розмірі 15 666 265,99 грн, які перебувають на депозитному рахунку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., належать боржнику ОСОБА_3 , а тому наявні підстави для звернення на них стягнення в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - адвокат Герасименко Марк Валерійович у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання приватного виконавця, обґрунтовуючи свою позицію тим, що передбачені частиною першою статті 440 ЦПК України підстави для звернення стягнення на зазначені кошти відсутні, оскільки приватний нотаріус не є особою, яка має заборгованість перед боржником, а наявність такої заборгованості не підтверджена судовим рішенням. Водночас кошти внесені на депозит нотаріуса на виконання зобов`язань перед ОСОБА_3 відповідно до статті 537 ЦК України та перебувають у спеціальному правовому режимі, визначеному законодавством про нотаріат. Крім того, приватний виконавець не надав розрахунку, який підтверджував би відповідність заявленої до стягнення суми обсягу вимог за виконавчим документом, що, на думку представника, суперечить принципу співмірності заходів примусового виконання. Також посилається на оскарження в апеляційному порядку ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2026 року, постановленої за попереднім поданням приватного виконавця в цій самій справі, та вважає, що задоволення нового подання до вирішення апеляційної скарги може призвести до ухвалення суперечливих судових рішень.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали подання та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначається статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до положень якої виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Частиною четвертою цієї статті передбачено на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, саме по собі перебування коштів поза безпосереднім володінням боржника не виключає можливості звернення на них стягнення. Водночас реалізація такого заходу примусового виконання має відбуватися з дотриманням установлених законом передумов, з урахуванням правового статусу відповідних коштів та прав інших осіб щодо них.

Спеціальний процесуальний порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначений статтею 440 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом частини першої зазначеної статті суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

У такому разі виконання судового рішення здійснюється шляхом звернення стягнення на кошти в межах заборгованості відповідної особи перед боржником.

Отже, застосування зазначеної процесуальної норми передбачає встановлення обставин щодо наявності особи, яка має заборгованість перед боржником, а також безспірності такої заборгованості або її підтвердження судовим рішенням, що набрало законної сили.

Водночас матеріали подання не містять належного обґрунтування того, що правовідносини, на які посилається приватний виконавець, відповідають умовам, визначеним статтею 440 ЦПК України, зокрема в частині наявності безспірної заборгованості третьої особи перед боржником.

Суд також ураховує, що відповідно до статті 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Порядок внесення цінних паперів, що існують в електронній формі, в депозит нотаріуса (нотаріальної контори) або на відповідний рахунок ескроу в цінних паперах встановлюється законодавством про депозитарну систему України.

Згідно зі статтею 85 Закону України «Про нотаріат» нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери. Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов`язання.

Отже, внесення грошових коштів на депозит нотаріуса є дією, спрямованою на виконання зобов`язання, а порядок подальшого розпорядження такими коштами визначається спеціальними нормами законодавства про нотаріат.

За наведених обставин сам факт перерахування коштів на депозитний рахунок нотаріуса в рахунок задоволення кредиторських вимог ОСОБА_3 не є достатнім для висновку про можливість їх безпосереднього списання в межах виконавчого провадження без належного встановлення правового режиму цих коштів та дотримання передбаченої законом процедури звернення на них стягнення.

Крім того, однією із засад виконавчого провадження, визначених статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження», є співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Як убачається з матеріалів подання, приватний виконавець просить надати дозвіл на звернення стягнення на всю суму коштів, розміщених на депозитному рахунку нотаріуса, а саме 15 666 265,99 грн. Водночас за виконавчим документом підлягають стягненню 300 000,00 доларів США та 12 112,00 грн судового збору.

Проте подання не містить належного розрахунку суми, на яку необхідно звернути стягнення з урахуванням розміру невиконаних зобов`язань за виконавчим документом, фактично стягнутих сум, а також інших належно підтверджених складових заборгованості, якщо такі наявні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб, не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про нотаріат», статтями 260, 353, 354, 440, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

С у д д я :