Постановление суда № 140593357, 12.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/120/26

№ провадження 2-п/646/102/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Білінська О.В., розглянувши матеріали заяви представника Харківської міської ради Василенка І.Ю. про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.08.2026 року в цивільній справі № 646/120/26 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.08.2026 року у справі № 646/120/26 позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом задоволено повністю; встановлено факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому в порядку спадкування за законом, а саме: на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька - ОСОБА_3 та на 7/9 часток вказаної квартири після смерті брата - ОСОБА_4 .

Представник Харківської міської ради Василенко І.Ю. 14.09.2026 року звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ознайомившись із матеріалами заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 284ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження від 13.01.2026 року в електронному кабінеті, ухвалу про закриття підготовчого судового засідання, судові повістки, представник відповідача Василенко І.Ю. подавав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, 16.04.2026 року отримав копію позовної заяви з додатками; подавав заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 18.05.2026 року; в судовому засіданні 16.06.2026 року представник просив оголосити перерву для ознайомлення з матеріалами справи повторно, вказано клопотання було задоволено. В судове засідання 13.08.2026 року представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується даними з явочного листа. Заочне рішення від 13.08.2026 року відповідач, представник відповідача Василенко І.Ю. отримали в електронному кабінеті 18.08.2026 року.

Представник відповідача вказує, що заочне рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 13.08.2026 прийнято без участі представника Харківської міської ради, зареєстровано 18.08.2026, однак до Харківської міської ради не надходило, а було отримано через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системи або її окремій підсистемі (модулі) 18.08.2026. Тридцятиденний строк на оскарження з моменту прийняття рішення спливає 14.09.2026. Тому, строк для подання заяви про перегляд заочного рішення з моменту проголошення - 14.09.2026.

Так, відповідачу повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, а тому, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Отже, за приписами ст.284ЦПК України, останнім днем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.08.2026 є 07.09.2026 р.

Натомість, заяву про перегляд заочного рішення представник відповідача подав 14.09.2026 року, тобто після спливу строку, встановленого ст. 284 ЦПК України.

Вказане підтверджує те, що відповідачу було достеменно відомо про наявність заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.08.2026 року ще 18.08.2026 року, проте, жодних належних дій для подання заяви про перегляд такого у визначений законом строк останній не вчинив.

До матеріалів заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодних доказів на підтвердження наявності будь-яких об`єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали відповідачу подати заяву про перегляд заочного рішення у встановлений ст.284ЦПК України строк, починаючи з 18.08.2026 р., тобто з моменту отримання ним копії заочного рішення суду.

Положеннями ст.126ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог, передбачених ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду, належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі відповідача та виключають (ускладнюють) можливість її звернення до суду із заявою у визначений законом строк.

Наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Поновлення строку на перегляд заочного рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зазначена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 2-971/10, провадження № 61-20ск22.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 відступила від раніше сформованого висновку в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) та констатувала, що Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127ЦПК України в сукупності зі ст. 284, 286, 287 цього Кодексу: оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що відповідачем пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, заява про поновлення такого строку із зазначенням поважності причин для його поновлення не подана, суд приходить до висновку про залишення зави заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Керуючись ст. ст.18,258 - 261,284,285 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Харківської міської ради Василенка І.Ю. про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.08.2026 року в цивільній справі № 646/120/26 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Білінська