Постановление суда № 140590639, 13.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

Справа №338/1940/26

Провадження № 2-н/338/21/26

13 жовтня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Решетов В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд», подану представником Яцків Оксаною Михайлівною, про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

До суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Прикарпатенерготрейд», про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 4 393,44 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 та 266,24 грн судового збору.

Заявник зазначає, що електрична енергія постачалася до об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , а боржник приєднався до публічного договору, шляхом споживання електричної енергії та її часткової оплати. Заявлено заборгованість за період із 01.03.2026 до 27.08.2026 станом на 01.10.2026.

На підтвердження заявлених вимог подано розрахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , довідку про обсяг спожитої електричної енергії, копії довіреності представника, довідок АТ «Ощадбанк» про відкриті рахунки заявника та платіжну інструкцію № 321123 від 09.10.2026 щодо сплати судового збору в сумі 266,24 грн.

У розрахунку заявника відображено нарахування за березень - серпень 2026 року та залишок боргу 4 393,44 грн станом на 01.10.2026. Довідка про споживання містить відомості про використання електричної енергії за вказаним об`єктом у березні - серпні 2026 року загальним обсягом 1 017 кВт·год.

Водночас зазначені документи складені заявником або в межах обліку споживання за об`єктом і самі собою не посвідчують підстав виникнення саме в ОСОБА_1 обов`язку оплачувати електричну енергію в цьому приміщенні.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 165 ЦПК України суд перевірив відомості про зареєстроване місце проживання фізичної особи - боржника.

Згідно з відповіддю № 3439262 із Єдиного державного демографічного реєстру від 13.10.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 02.11.2017 за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, адреса реєстрації боржника не збігається з адресою об`єкта, за яким заявлено заборгованість.

Саме по собі проживання або реєстрація особи за іншою адресою не виключає можливості володіння чи користування іншим житловим приміщенням та не звільняє від оплати фактично спожитих комунальних послуг. Відповідна правова позиція щодо обов`язку оплати фактично отриманих послуг незалежно від наявності окремого письмового договору викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.

Проте матеріали цієї заяви не містять документів, які б підтверджували належність боржникові на праві власності зазначеної квартири, його користування нею або іншу правову підставу, з якої саме він є споживачем електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Не надано також документа, з якого можливо встановити, що відображену в розрахунку оплату здійснив безпосередньо ОСОБА_1 . Посилання на присвоєний заявником особовий рахунок та відображення прізвища боржника у складених заявником документах за відсутності інших підтверджень не усувають зазначеної невизначеності.

За пунктом 3 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (у тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. У переліку додатків до заяви та серед поданих матеріалів відсутні копії відповідного договору або його умов. Зазначення у тексті заяви адреси вебсайту з публічним договором не є доданням копії договору в порядку, встановленому вказаною нормою.

З огляду на особливості приєднання до публічного договору відсутність підписаного боржником окремого примірника договору сама по собі не виключала б виникнення договірних правовідносин. Однак у цій справі не додано належних документів, які в сукупності дозволяли б визначити зв`язок саме названого боржника з відповідним об`єктом споживання та встановити обставини приєднання ним до договору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг можуть розглядатися в наказному провадженні.

Водночас за пунктами 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу або із заяви не вбачається виникнення чи порушення права грошової вимоги, за якою подано заяву.

Отже, з поданої заяви та доданих документів не вбачається достатніх передбачених законом підстав для встановлення виникнення або порушення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним об`єктом.

Вимоги пункту 3 частини третьої статті 163 ЦПК України також не дотримано. Відтак у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі пунктів 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України без вирішення спору про наявність заборгованості по суті.

Керуючись статтями 161163, 165167, 169, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (код ЄДРПОУ 42129720) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 4 393,44 грн та судового збору в розмірі 266,24 грн.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України відмова з підстав, передбачених пунктами 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України, не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Відповідно до частини другої статті 164 ЦПК України сплачена сума судового збору в разі відмови у видачі судового наказу не повертається. У разі звернення з позовом до боржника в порядку позовного провадження сплачена за заяву про видачу судового наказу сума судового збору зараховується до суми судового збору за подання позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу не було вручено в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя В.В. Решетов