Решение № 140590207, 13.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року, м. Харків справа № 520/15318/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, Харківська область,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до мого пільгового страхового стажу період з 07.05.2021 по 31.01.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату грошової допомоги позивачу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позиція позивача

Позивач зазначає, що звернулася до територіального відділення Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії, оскільки позивач на день досягнення пенсійного віку працює на Зміївській ТЕС ПАТ Центренерго, яка не відноситься до закладу державної або комунальної власності.

Позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому звернулася до суду з цим позовом.

Заперечення відповідача

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з 02.01.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058).

10.03.2025 ОСОБА_1 зверталася із заявою № 909 щодо перерахунку пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058. Заява відпрацьовувалась за принципом екстериторіальності та єдиної черги звернень спеціалістами головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. За результатами електронної пенсійного справи головним управлінням в Донецькій області встановлено, що Позивач на день досягнення пенсійного віку працює на Зміївській ТЕС ПАТ Центренерго, яка не відноситься до закладу державної або комунальної власності. Зміївська ТЕС ПАТ «Центроенерго» не є закладом або установою комунальної або державної форми власності, передбаченою Переліком № 909. Відомості про спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 10.05.2021 в «Відомостях по спеціальному стажу» відсутні.

Враховуючи зазначене, головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №о/р 205050014636 від 17.03.2025 відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

В позовній заяві позивачем зазначено, що 10.03.2025 звернулася до територіального відділення Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наслідками розгляду заяви позивача, ГУ ПФ України в Донецькій області прийняло рішення №о/р 205050014636 від 17.03.2025 про відмову у перерахунку пенсії. Підставою для відмови зазначено, що за результатом розгляду електронної пенсійної справи встановлено, що заявниця на день досягнення пенсійного віку працює на Зміївській ТЕС ПАТ «Центренерго», яка не відноситься до закладу державної або комунальної власності.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулася за їх захистом до суду.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У ч.1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Норми права, які застосовує суд та висновки суду

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм права слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Судом встановлено, що позивачка на день досягнення пенсійного віку працювала на посаді завідувача структурного підрозділу закладу охорони здоров`я Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго».

Відповідач, розглянувши заяву позивачки, відмовив у проведенні відповідної виплати (перерахунку пенсії), посилаючись на те, що Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго» не належить до закладів державної або комунальної власності.

Разом з тим, такий висновок відповідача суд вважає передчасним та таким, що зроблений без належного з`ясування правового статусу підприємства та всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про право позивачки на грошову допомогу.

Так, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку працювали в державних або комунальних закладах та установах на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до законодавства, та мають необхідний страховий стаж, у разі призначення пенсії за віком виплачується грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення за умови, що зазначену пенсію раніше не призначали.

Отже, для вирішення питання щодо наявності у позивачки права на отримання зазначеної грошової допомоги необхідним є встановлення, зокрема, факту роботи на день досягнення пенсійного віку у державному або комунальному закладі чи установі на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, а також наявності необхідного страхового стажу.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго», код ЄДРПОУ 05471247, розташована за адресою: Харківська область Чугуївський район, сел. Слобожанське, Балаклійське шосе, буд. 2. є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго».

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство «Центренерго», код ЄДРПОУ 22927045, власником акцій у статутному капіталі підприємства є держава Україна в особі Фонду державного майна України.

Таким чином, посилання відповідача виключно на організаційно-правову форму підприємства публічне акціонерне товариство не є достатнім для висновку про відсутність у позивачки права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону №1058-IV.

При цьому суд звертає увагу, що законодавець у пункті 7-1 розділу XV Закону №1058-IV пов`язує право на отримання грошової допомоги саме з роботою в державних або комунальних закладах та установах, а тому при вирішенні цього питання має бути належним чином встановлено не лише організаційно-правову форму юридичної особи, а й її правовий статус, форму власності та фактичний характер діяльності відповідного структурного підрозділу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала на посаді завідувача структурного підрозділу закладу охорони здоров`я. Отже, відповідач повинен був надати належну оцінку як правовому статусу ПАТ «Центренерго», так і характеру роботи позивачки та відповідності займаної нею посади вимогам законодавства, які визначають право на пенсію за вислугу років.

Натомість відповідач, приймаючи спірне рішення, обмежився висновком про те, що Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго» не належить до закладів державної або комунальної власності, не надавши належної оцінки відомостям Державного реєстру щодо належності акцій товариства державі Україна в особі Фонду державного майна України та не встановивши всіх інших умов, визначених пунктом 7-1 розділу XV Закону №1058-IV.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання щодо права позивачки на отримання грошової допомоги, а тому не може вважатися обґрунтованим.

Перевіривши доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №о/р НОМЕР_2 від 17.03.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки права позивача порушені, але прийняття рішення на користь останнього, в тому числі щодо нарахування та виплату грошової допомоги позивачу в розмірі десяти місячних пенсій належить до безпосередніх повноважень територіального органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 10.03.2025 про перерахунок пенсії відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №о/р НОМЕР_2 від 17.03.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про перерахунок пенсії відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати у вигляді судового збору, а саме 1211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант