Постановление суда № 140589923, 12.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 жовтня 2026 р. Справа № 520/20915/24

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін звіт про виконання рішення суду від 28.01.2025 по справі № 520/20915/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №520/20915/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією, з урахуванням вже виплачених сум з 20.03.2024 року.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 по справі №520/20915/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі № 520/20915/24 - залишено без змін.

Рішення набрало законної сили.

Представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 20.05.2026 у справі №520/20915/24 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у двомісячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/20915/24 із детальним розрахунком проведеного перерахунку пенсії позивача 20.03.2024.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №520/20915/24.

Ухвалою суду від 30.07.2026 по справі №520/20915/24 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі №520/20915/24.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі №520/20915/24 із належним розрахунком розміру пенсії позивача, яка виплачується на виконання рішення суду.

На виконання вимог ухвали суду від 30.07.2026 по справі №520/20915/24 відповідачем подано до суду звіт.

В обґрунтування поданого звіту відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії по інвалідності 2 групи від захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (ступінь втрати працездатності 80%), призначеної відповідно до нормам статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до рекомендації щодо організації взаємодії структурних підрозділів Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області під час виконання рішень судів Юридичне управління службовою запискою від 14.08.2025 № 2760/08-16 інформувало Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг та Управління з питань виплат (структурні підрозділи, до компетенції яких належить виконання рішення) про необхідність виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі № 520/20915/24.

Посилаючись на приписи постанови КМУ від 14.07.2025 №821 відповідач зазначає, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 надано доручення Пенсійному фонду України не пізніше ніж до 01.09.2025 забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 набрала чинності 17.07.2025.

Отже рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/20915/24 набрало законної сили 13.08.2025, тобто після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Так, представник відповідача зазначає, що порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, якою визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

15.08.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/20915/24 внесено до підсистеми "Реєстр судових рішень" інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України за № 821- 2059 (ІКІС ПФУ: РСР).

З огляду на відсутність технічної можливості обробки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , яка унеможливлювала здійснення належного перерахунку пенсії позивача з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, Головне управління листом від 20.08.2025 № 1200- 0306-5/21266 звернулось до Пенсійного фонду України з проханням надати доступ на макетну обробку пенсії для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі № 520/20915/24.

20.08.2025 за вхід. № 1154/16 Пенсійний фонд України листом від 20.08.2025 № 2800-030203-9/550, повідомив, що на підставі проведеного аналізу призначення пенсії по електронній пенсійній справі № 909170133559 (далі - ЕПС) та з урахуванням викладеної у вищезазначеному листі інформації користувачем центрального рівня в підсистемі "Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи" ініційовано перерахунок "Макетна обробка" для надання можливості подальшого опрацювання ЕПС користувачем регіонального рівня.

Після надання Пенсійним фондом України можливості подальшого опрацювання ЕПС ОСОБА_1 , 20.08.2025 Головним управлінням на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі № 520/20915/24 проведено з 20.03.2024 перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до рішень № 909170133559 від 21.08.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 , розрахований на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/20915/24, з 01.03.2024 склав 82010,58 грн, а з 01.03.2025 - 83510,58 грн.

Борг на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/20915/24 обліковується та перебуває на контролі в Головному управлінні.

Як повідомляє відповідач, нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 проводяться з урахуванням норм статті 30 Закону № № 4695-IX та норм пункту 1 Постанови № 1778 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Розмір пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів з 01.01.2026 складає 37424,42 грн, з 01.03.2026 - 37683,92 грн.

Розмір пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2026 складає 83604,18 грн, з 01.03.2026 - 86199,18 грн.

Листом Головного управління від 09.01.2026 № 1200-2205-5/630 до відома Пенсійного фонду України доведено, що саном на 09.01.2026 Головним управлінням не завершено опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що поточна пенсія за січень 2026 року нараховувалась на виплатні відомості у невірному розмірі, особовий рахунок ОСОБА_1 виключено з нарахування.

Починаючи з травня 2026 року ОСОБА_1 поточна пенсія виплачується в розмірі 25950,00 грн щомісяця.

Відповідач зазначає, що після скасування Порядку № 821, тобто з 09.06.2026, до визначення Кабінетом Міністрів України нового порядку виконання норми, встановленої 14 розділом "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", у органів Пенсійного фонду України та/або Пенсійного фонду України повноважень самостійно встановлювати порядок виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду немає.

Додатково повідомлено, що в зв`язку з визнанням протиправною та не чинною Порядок № 821 Головне управління листом від 18.06.2026 № 1200-0501-5/15738 звернулось до Пенсійного фонду України з проханням надати роз`яснення порядку подальшого виконання судових рішень та виплати заборгованості яка залишилась не виплаченою.

У відповідь Пенсійний фонд України листом від 05.08.2026 № 2800-030101-9/6016 (вхід. № 966/16) повідомив, що пунктом 14 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що, починаючи з 01.01.2026, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Представником позивача подано заперечення на звіт про виконання рішення суду, в якому зазначила, що 02.04.2026 позивач вперше отримав пенсійну виплату за наслідками перерахунку на виконання рішення суду у розмірі 37 683, 92 грн., тобто перераховану на виконання рішення суду пенсію без застосування максимального розмірі у 10 прожиткових мінімумів, що встановлені для осіб, які втратили працездатність з застосуванням понижуючих коефіцієнтів.

Проте починаючи з 05.05.2026 позивач знову отримав поточну пенсійну виплату у розмірі 25 950 грн., тобто відповідач тільки упродовж 1 місяця здійснив виплату пенсії на виконання рішення суду та з травня 2026 року знову виплачує Позивачу пенсію у максимальному розмірі (10 прожиткових мінімумів, що встановлені для осіб, які втратили працездатність).

Окрім цього, представником позивача заявлено клопотання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Згідно частин 1, 2 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2цього Кодексу.

Зі змісту наданого відповідачем звіту вбачається, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 20.03.2024.

Як зазначалось відповідачем, оскільки рішення суду від 28.01.2025 по справі №520/20915/24 набрало законної сили після набрання чинності Постанови КМУ №821 виплата пенсії здійснюється відповідно до даної постанови.

Проте, оскільки Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", з 09.06.2026, до визначення Кабінетом Міністрів України нового порядку виконання норми, встановленої 14 розділом "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", у органів Пенсійного фонду України та/або Пенсійного фонду України повноважень самостійно встановлювати порядок виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду немає.

Також відповідачем зазначалось, що оскільки ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2025 року нараховано та виплачено пенсію без обмеження її максимальним розміром, заборгованість у Переліку боргів згідно із Постановою № 821 обліковувалась невірно.

Суд зазначає, що 14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі 320/51895/25, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень втратила чинність з 08 червня 2026 року.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 р. №1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)", що набрала чинності 28 серпня 2026 року, установлено, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та розподіл видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили), передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 17, ст. 1189), здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Під час такого пропорційного розподілу видатків на виплату пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначених на виконання рішень суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України призначити пенсію, враховується, що щомісячний розмір таких виплат повинен бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо відсутності у органів Пенсійного фонду України та/або Пенсійного фонду України повноважень самостійно встановлювати порядок виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, оцінюється судом критично.

Суд вкотре зазначає, що обставини перерахунку пенсії з 01.01.2025 з урахуванням норм статті 46 Закону 4059 та пункту 1 Постанови № 1, а також норм пункту 1 Постанови № 1778 та статті 30 Закону № 4695, тобто з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, становлять інші правовідносини, які не вирішувались судом в межах цієї справи.

Проте нарахування та виплата пенсії після її фактичного перерахунку відповідачем все рівно здійснюється в межах десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, всупереч розпорядження пенсійного органу.

Навіть якщо взяти до уваги застосування відповідачем пониження пенсії після 01.01.2025, суми нарахованої пенсії, з урахуванням норм статті 46 Закону 4059 та пункту 1 Постанови № 1, а також норм пункту 1 Постанови № 1778 та статті 30 Закону № 4695, тобто з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, зазначені у розрахунку, становлять іншу суму ніж у розпорядженні пенсійного органу, наданого відповідачем. І тим більш не є підставою для виплати позивачу пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Отже за вказаних обставин, судом не встановлено здійснення відповідачем належного виконання рішення суду.

Згідно частин 10 та 11 статті 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст.382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Щодо клопотання представника позивача про накладення штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень без діяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Отже з огляду на викладене, суд не вбачає підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду 28.01.2025 по справі №520/20915/24 виконано не в повному обсязі, не надано належних доказів щодо виконання рішення суду, не здійснено виплати позивачу перерахованої пенсії, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту та встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - два місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 253, 256, 374, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від сплати штрафу.

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі №520/20915/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі №520/20915/24 із належним розрахунком розміру пенсії позивача, яка виплачується на виконання рішення суду.

Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.С. Мороко