Решение № 140589367, 14.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/613/26Єдиний унікальний № 748/143/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді Майбороди С.М.,

при секретарі Самбур Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

20.01.2026 р., через систему «Електронний суд», представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 02.07.2025 р., звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованість за Кредитним договором № 1125371 від 18.11.2023. у сумі 17 256,00 грн, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.11.2023 р. ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Селфі Кредит» Договір № 1125371 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort». Відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн і зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені кредитним договором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину. Укладений кредитний договір розміщений у особистому кабінеті відповідача ОСОБА_1 , якому перераховані кошти відповідно до умов кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 . Крім того, 21.06.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 21062024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги щодо осіб, які є боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1125371 від 18.11.2023 р. у розмірі 17 256,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000,00 грн, заборгованість за процентами - 14 256,00 грн. Таким чином, представник позивач звернувся з позовом до суду, оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплачує, а тому представник просить суд стягнути у примусовому порядку з відповідача на користь позивача заборгованість та судові витрати.

Протоколом авторозподілу від 20.01.2026 р. головуючим суддею у справі визначено Кухту В.О.

Ухвалою судді від 23.01.2026 р. прийнято зазначений позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області № 01-12/69 від 01.09.2026 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 748/143/26, провадження № 2/748/613/26 у зв`язку з призначенням судді Кухти В.О. на посаду судді Вищого антикорупційного суду відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів Вищого антикорупційного суду» від 21.08.2026 р. № 782/2026.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 р. головуючим суддею визначено Майбороду С.М.

Ухвалою судді від 07.09.2026 р. прийнято до провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справу вирішено продовжити розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням того, що представник позивача виходячи з поданої заяви не заперечує щодо заочного розгляду справи, відповідач відзиву на позов не надав, суд вирішив можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

18.11.2023 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1125371 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (а.с.7-10).

Згідно п. 1.3. Договору, сума кредиту (загальний) розмір складає: 3 000,00 грн. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до п. 1.4. Договору, строк кредиту 350 днві. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживча та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно п.п. 1.4.1. Договору, у споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 1.5. Договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:п.п. 1.5.1. Договору, стандартна процента ставка становить 2,2 % в день та затосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно п. 1.7. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: п.п. 1.7.1. Договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 59995,62 % річних.

Згідно із п. 1.8. Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:п.п. 1.8.1. Договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 26 100,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживча, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2. Договору, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 18.11.2023 р. або 19.11.2023 р.

Згідно п.п. 4.4. Договору, споживч зобов`язаний у становлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором, повідомити Товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 Договору протягом 3-х календарних днів, зокрема через контакт-центр Товариства або засобами Особистого кабінету, виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Крім того, Договір № 1125371 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (а.с.7-10), Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1125371 від 18.11.2023 р.: Графік платежів (а.с.10 зворот), паспорт споживчого кредиту (а.с.11-12), інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (а.с.12 зворот) підписані одноразовим ідентифікатором (А707, 18.11.2023 р. 12:06 ОСОБА_1 ).

Крім того, довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), з якої також вбачається, що одноразовий ідентифікатор: А707, час відправки ідентифікатору позичальнику 18.11.2023 р., номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: +380 (50) 964-82-66 (а.с.13).

Згідно листа вих. № 20251020-5569 від 20.10.2025 р. ТОВ «Пейтек», встановлено, що 03.05.2022 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Пейтек» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1, відповідно до зазначеного Договору 18.11.2023 р. було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта № НОМЕР_2 у розмірі 3 000,00 грн (а.с.14).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» за Договором № 1125371 від 18.11.2023 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 21.06.2024 р., встановлено, що заборгованість відповідача перед первісним кредитором становить 17 256,00 грн (а.с.14 зворот-19 зворот).

Крім того, встановлено, що тіло кредиту по вищезазначеному кредитному договору становить 3 000,00 грн, а проценти нараховувалися за період з 18.11.2023 р. по 21.06.2024 р. (включно), за стандартною процентною ставкою 2,2 %, що становить 14 256,00 грн ((3 000,00 грн * 2,2 % : 100 %) * 216 днів).

21.06.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за явою настав або виникне в майбутньому, до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1125371 від 18.11.2023 р. (а.с.19-23 зворот).

Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 р., встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1125371 від 18.11.2023 р., який укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 17 256,00 грн, з яких: залишок по тілу кредиту - 3 000,00 грн, залишок по відсотках - 14 256,00 грн (а.с.24).

21.06.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Акт приймання-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу від 21.06.2024 р. № 21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр Боржників Клієнта від 21.06.2024 р., що міститься відомості щодо 9 817 боржників із загальною сумою заборгованості 159 218 126,24 грн (а.с.24 зворот).

Згідно платіжної інструкції № 3392 від 21.06.2024 р., встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Селфі Кредит» суму у розмірі 2 479 762,78 грн у зв`язку з платою за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 р. Без ПДВ (а.с. 25).

12.01.2026 р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направляло ОСОБА_1 досудову вимогу вих. № 23686311, у якій повідомляло про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1125371 від 18.11.2023 р. та вимагало погасити заборгованість у розмірі 14 256,00 грн (а.с.25 зворот).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст. 11 Закону).

Згідно положень ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ста. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію», визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 р. у справі № 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 р. у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 р. у справі № 404/502/18.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається. Стаття 1054 ЦК України, передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з електронними підписами кредитора підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останнього, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, а також, що позичальник, ОСОБА_1 , всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та кредитором не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 р. у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 р. у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 р. у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 р. у справі № 404/502/18.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відтак, між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання.

До доказів укладення договору факторингу і переходу до позивача права вимоги за кредитним договором укладеними первісним кредитором з ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Як зазначалося судом вище, з огляду на положення законодавства щодо факторингу заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому аналіз змісту ст. 1082 ЦК України, дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, права вимоги за яким набув позивач від первісного кредитора. Даний розрахунок відповідачем у встановлений законом спосіб спростований не були.

Також позивач надав суду докази перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , зокрема таким доказом є лист ТОВ «Пейтек» вих. № 20251020-5569 від 20.10.2025 р.

Дата проведення зарахувань відповідають даті укладення договору 18.11.2023 р.

У даній справі позивач надав докази перерахування коштів на номер картки, який відповідач зазначив у кредитному договорі.

Таким чином, уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач вчасно не повернув кошти, одержані за кредитним договором, чим порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 1125371 від 18.11.2023 р. у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором становить 17 256,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 3 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 14 256,00 грн.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач взятих на себе за договором обов`язків не виконав, має заборгованість за кредитним договором, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивач довів існування між ним та відповідачем кредитних зобов`язань, невиконання цих зобов`язань відповідачем та розмір заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором. Відтак, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до відповідача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 1130 від 09.01.2026 р., встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути із відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

За змістом ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 р. в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. п. 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31.07.2020 р. у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30.09.2020 р. у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23.05.2022 р. у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: 1) копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. (а.с.28), який укладено між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі Ломідзе Д.В., що діє на підставі Довіреності від 14.07.2024 р. (а.с.29 зворот), та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі Адвоката Керуючого партнера Усенка М.І., який діє на підставі Статуту; 2) акт № 261 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12.01.2026 р., з якої вбачається, що виконавцем надано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р.: боржник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , кредитний договір № 1125371, сума наданих послуг відповідно до Договору складає 8 000,00 грн (а.с.28 зворот); 3) детальний опис наданих послуг від 12.01.2026 р. до акту № 7261 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., з якої встановлено наступні послуги надані адвокатом: усна консультація ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв., погодження правової позиції ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у справі 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 1 шт., усього годин 6 год. 30 хв. (а.с.29); 4) ордер про надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 (а.с.30 зворот).

Разом з тим, вирішуючи питання про співмірність зазначених витрат, суд враховує складність справи, її характер, ціну позову, обсяг виконаних робіт, а також те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. З огляду на наведене, суд вважає заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним та, керуючись критеріями розумності, необхідності та співмірності таких витрат, визначає їх розмір, що підлягає розподілу між сторонами, у сумі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 203-205, 207, 514, 526, 527, 612, 625, 627, 1054, 1077, 1078, 1079-1082 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 1125371 від 18 листопада 2023 року у сумі 17 256 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, з яких: тіло кредиту - 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок; проценти - 14 256 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Суддя С.М. Майборода