Постановление суда № 140588540, 13.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/10678/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1доГоловного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2025 року №688279-2410-1716-UA56060050000010769 про нарахування земельного податку з фізичних осіб на 2025 рік у сумі 113987,45 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.06.2026 на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Поряд з цим, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не становлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, а також те, що судом вже вирішувалось питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін під час відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання позивача та відмову в його задоволенні.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.П. Зозуля