Постановление суда № 140585660, 13.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19396/25

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши заяву позивача, подану відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 420/19396/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025 № ЮО99198 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025 № ЮО99198 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 04 листопада 2025 року.

Виконавчий лист по адміністративній справі виданий 17 грудня 2025 року.

30.09.2026 ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, у якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинені у невиконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі № 420/19396/25;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду докази на підтвердження виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі № 420/19396/25.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви представника позивача в порядку ст. 383 КАС України, суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За приписами частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно із частинами 3, 4 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що застосування судом заходів процесуального контролю у порядку статті 383 КАС України є винятковим, крайнім засобом захисту прав стягувача. Реалізація цього права пов`язується із чіткою послідовністю дій у процесі виконання судового рішення та виникненням об`єктивних перешкод, які не можуть бути усунуті у загальному порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20 сформувала правовий висновок, відповідно до якого звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли заявник не використав можливості виконання рішення суду на підставі Закону України Про виконавче провадження, є передчасним. Верховний Суд наголосив, що право на звернення із такою заявою виникає виключно за умови, якщо рішення суду не виконується суб`єктом владних повноважень у межах чинного виконавчого провадження, а сам стягувач вичерпав загальний порядок примусового виконання, передбачений спеціальним законодавством.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 420/19396/25, які полягають у виплаті пенсії із застосуванням обмеження її максимального розміру в сумі 25950,00 грн замість встановленої судовим рішенням суми 35247,39 грн.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного судового акта Одеським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист, на підставі якого 09 червня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Косютою В.І. відкрито виконавче провадження ВП № 81220884.

Звертаючись до суду 30 вересня 2026 року із даною заявою, позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що в межах відкритого виконавчого провадження ВП № 81220884 органом примусового виконання було вичерпано весь комплекс передбачених законом заходів, або що процедуру виконання остаточно завершено у зв`язку з неможливістю її реалізації з вини боржника.

З моменту відкриття виконавчого провадження 09.06.2026 до моменту подання заяви про судовий контроль 30.09.2026 процедура примусового виконання рішення триває. Матеріали справи не містять відомостей про винесення державним виконавцем постанов про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення в повному обсязі, надіслання відповідних обов`язкових вимог боржнику, звернення до правоохоронних органів із повідомленням про кримінальне правопорушення чи вчинення інших дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для випадків протиправного ухилення від повного виконання судового рішення.

Сама лише наявність відкритого виконавчого провадження, без доведення факту вичерпання чи неефективності примусових заходів у його межах, не є достатньою правовою підставою для застосування механізму судового контролю. Інститут, передбачений статтею 383 КАС України, не може підміняти собою функції органів примусового виконання, оскільки повноваження виконавця щодо впливу на боржника наразі не є вичерпаними.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду процедура примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні ВП № 81220884 триває, факт протиправного невиконання рішення суб`єктом владних повноважень є недоведеним, а звернення із заявою є передчасним.

Також судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у цій справі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило позивачу перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025 № ЮО99198 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, унаслідок чого пенсію позивачу визначено в розмірі 35247,39 грн.

Водночас, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обмежило пенсію максимальним розміром та виплачує її позивачу в розмірі 25950,00 грн.

Саме ця обставина слугувала підставою для звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України.

З цього приводу суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у цій справі не вирішувалось питання щодо розміру пенсії позивача після перерахунку, оскільки спір полягав у визнанні самого права позивача на перерахунок пенсії на підставі конкретної довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Також рішенням суду не було покладено на відповідача обов`язок утриматись від обмеження пенсії максимальним розміром.

Отже, правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають в обмеженні пенсії позивача максимальним розміром після здійснення перерахунку на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 420/19396/25, не підлягає судовому контролю у цій справі та свідчить про виникнення між сторонами нового спору.

Таким чином, позивач не обмежений у праві звернутись до суду із позовом, предмет якого буде становити правомірність обмеження відповідачем пенсії максимальним розміром.

Враховуючи усе вищевикладене, суд уважає, що відсутні обставини протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у цій справі, як і не порушено прав позивача, підтверджених цим рішенням суду.

Тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 383 КАС України, суд,

ухвалив:

Заяву позивача, подану відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі № 420/19396/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний