Постановление суда № 140580992, 14.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

14 жовтня 2026 р. Справа № 120/14717/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.04.2025 по 26.06.2026.

Ухвалою від 29.09.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн;

- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску такого строку.

12.10.2026 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1331,20 грн.

Таким чином, у цій частині недоліки позовної заяви усунуто.

Одночасно у тексті заяви позивачем викладено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, позивач зазначає, що після виключення 24.04.2025 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 він продовжив проходження військової служби в інших військових частинах (в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 ) та залучався до виконання службових (бойових) завдань в операційній зоні угруповання військ ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, позивач вказує, що остаточний розрахунок на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2026 проведено відповідачем лише 26.06.2026, а тому вважає, що він звернувся до суду у розумний строк, необхідний для підготовки та належного обґрунтування позовних вимог.

Оцінюючи наведені позивачем обставини, суд зазначає таке.

Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби, а тому з огляду на частину п`яту статті 122 КАС України застосуванню в цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.

Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними.

Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.04.2025 по 26.06.2026.

З матеріалів справи з`ясовано, що позивача 24.04.2025 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Втім відповідачем не проведено повний розрахунок, а саме не виплачено у повному обсязі грошове забезпечення за період служби. Наведені обставини спонукали його звернутися до суду.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2026 відповідачем, 26.06.2026, нараховано та виплачено позивачу кошти в сумі 309386,85 грн та 234205,84 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Суд акцентує увагу, що згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Правовий аналіз зазначеної норми у зіставленні з обставинами цієї справи та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.03.2026 у справі №420/9470/25, свідчить, що перебіг місячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку розпочався після фактичного проведення виплати належних сум на виконання судового рішення, а саме з дати отримання коштів - 26.06.2026.

Відтак, строк звернення з цим позовом спливав у липні 2026 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовом лише 20.09.2026 (дата на поштовому конверті), тобто з пропуском місячного процесуального строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волі особи та безпосередньо пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій у період, за який такий строк пропущено.

Посилання позивача на обставини проходження служби та участь у бойових діях в інших військових частинах стосуються виключно 2025 року, тоді як обов`язок щодо звернення до суду з цим позовом виник у позивача після фактичного розрахунку - 26.06.2026 року.

Отже, події 2025 року об`єктивно не охоплюють і не можуть не можуть свідчити про поважність причин пропуску місячного строку у період з 26.07.2026 по 20.09.2026.

Будь-яких інших обставин чи належних і допустимих письмових доказів, які б підтверджували неможливість звернення до суду з позовом безпосередньо у період з 26.06.2026 по 20.09.2026, позивачем до заяви від 07.10.2026 додано не було.

За таких обставин, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду підлягають визнанню неповажними.

Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.

Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 КАС України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.

З метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та надання йому можливості належним чином обґрунтувати та документально підтвердити причини несвоєчасного звернення до суду саме у період липня-вересня 2026 року, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви (клопотання) із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду у період з 26.06.2026 по 20.09.2026 та належних письмових доказів на їх підтвердження, які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними.

Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна