Постановление суда № 140580914, 13.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

13 жовтня 2026 р. Справа № 120/5462/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення порядку виконання рішення в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного перебувала адміністративна справа за позовом заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 позов задоволено, зокрема визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 20.08.2020 № 11/1438; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 20.08.2020 №11/1438 з урахуванням проведених раніше виплат з 01.09.2020.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 вказане рішення змінено та викладено абзац третій резолютивної частини у наступній редакції: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 20.08.2020 року № 11/1438 з урахуванням проведених раніше виплат з 01.04.2020 року".

20.07.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про встановлення порядку виконання рішення суду від 10.11.2020. Так, представник вказує, що реальне отримання позивача заборгованості, нарахований на виконання рішення суду, в сумі 68 917, 50 грн стало повністю поставленим у залежність від адміністративних рішень виконавчої влади щодо виділення бюджетних асигнувань. Відповідач здійснює виплату заборгованості не в загальному порядку, а відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, який передбачає облік нарахованих сум та виплату виключно в межах окремих бюджетних асигнувань пропорційно, частинами або з перенесенням на наступний рік. Через застосування цього механізму за понад дев`ять місяців (з жовтня 2025 року по червень 2026 року) із загальної суми заборгованості фактично виплачено лише 1 098,05 грн, а залишок у розмірі 67 819,45 грн залишається невиплаченим на невизначений термін, що свідчить про істотне ускладнення виконання судового рішення. Представник позивача наголошує, що такий спеціальний порядок суперечить ст. 1-1 Закону України № 2262-ХІІ та ч. 2 ст. 5 Закону України № 1058-IV, які забороняють змінювати умови і норми пенсійного забезпечення підзаконними актами Уряду, а також ст. 52 Закону № 2262-ХІІ, що встановлює єдиний та універсальний порядок щомісячної виплати пенсій у грошовій формі у повному обсязі без жодних спеціальних обмежень чи поділу на «ретроспективні судові» виплати. Таким чином, представник просить встановити порядок виконання рішення суду від 10.11.2020 у справі № 120/5462/20-а, зміненого постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021, у частині обов`язку здійснення виплати пенсії: здійснювати виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії у сумі 68 917,50 грн, нарахованої на виконання зазначеного судового рішення, у повному нарахованому розмірі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у загальному порядку, встановленому цим Законом, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень, що передбачає виплату в межах окремих бюджетних асигнувань, пропорційно або з перенесенням невиплачених сум на наступний бюджетний рік, з урахуванням сум, виплачених до дня ухвалення ухвали суду

Ухвалою суду від 29.09.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви про встановлення порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №120/5432/20-а на 13.10.2026.

13.10.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 13.10.2026, без участі представника пенсійного органу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Вирішуючи по суті заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 приписи ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд зауважує, що відповідач виконав рішення суду у справі №120/5462/20-а в частині здійснення перерахунку пенсії, і нарахований розмір пенсії позивача не є спірним.

Спірним є порядок і строки виплати нарахованої суми, оскільки відповідач здійснював її відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821), тобто в межах окремих бюджетних асигнувань.

Представник позивача просить встановити порядок виконання рішення шляхом зобов`язання відповідача виплатити заборгованість у повному розмірі в загальному порядку, без застосування Порядку № 821.

Ч. 2 та 4 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, а примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом першої інстанції.

Процесуальний закон встановлює спеціальні механізми судового контролю за виконанням рішень у справах щодо пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України в таких справах за письмовою заявою позивача суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суд постановляє ухвалу про його прийняття або відмову у прийнятті, і в разі відмови накладає штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, а також може встановити новий строк подання звіту або розглянути питання про зміну способу і порядку виконання рішення (ст. 382-3 КАС України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду. Підставою для застосування цих механізмів є невиконання або неналежне виконання судового рішення. Саме вони можуть бути застосовані у спірних правовідносинах за наявності доводів про неповну виплату пенсії.

Водночас суд вказує, що ст. 378 КАС прямо передбачає, у який спосіб суд реагує на невиконання рішення у справах щодо пенсійних виплат, а саме: зміною способу і порядку виконання шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних сум.

Встановлення особливого порядку виплати, за яким відповідачу забороняється застосовувати певний нормативно-правовий акт, цією нормою не передбачене.

Представник позивача у заяві не просить змінити порядок виконання рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованих сум, тобто не посилається на передбачений законом спосіб, а наполягає саме на встановленні порядку виплати без застосування Порядку № 821.

Задоволення такої вимоги фактично означало б, що суд у межах розгляду заяви на підставі ст. 378 КАС України вказує органу виконавчої влади, яким нормативно-правовим актом він має керуватися при здійсненні виплат, і тим самим вирішує питання щодо застосовності Порядку № 821.

Таких повноважень суд за ст. 378 КАС України не має.

Відповідно до статей 6 та 19 Конституції України органи державної влади діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, а державну владу поділено на законодавчу, виконавчу та судову.

Вирішення питання про те, який порядок здійснення видатків має застосовувати Пенсійний фонд України та його територіальні органи, належить до компетенції органів виконавчої влади, діяльність яких регулюється законодавством. Перевірка законності підзаконного нормативно-правового акта здійснюється судом в особливому порядку, встановленому ст. 264, 265 КАС України, а не в процедурі вирішення питань, пов`язаних з виконанням рішення суду в конкретній справі.

Крім того, постановою Верховного Суду від 10.09.2026 у справі № 320/51895/25 залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, якими визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», та зобов`язано Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

За загальним правилом нормативно-правовий акт, визнаний судом протиправним і нечинним, втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, питання щодо правомірності Порядку № 821, на який посилається представник позивача як на обставину, що ускладнює виконання рішення, вирішено судом у спеціальному порядку і відповідне судове рішення є обов`язковим до виконання (ч. 2 ст. 129-1 Конституції України, ст. 14 КАС України).

Тому підстав для додаткового встановлення порядку виконання цього рішення шляхом вказівки відповідачу не застосовувати Порядок № 821 немає.

Суд не має відомостей про те, який порядок виплати відповідач застосовує після набрання цим рішенням законної сили, і не вправі в межах заяви про встановлення порядку виконання оцінювати це.

Якщо ж, на думку позивача, нараховані на виконання рішення суду суми виплачуються неповно або з порушенням встановлених строків, він не позбавлений права звернутися до суду з заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України), із заявою про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України), або із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення відповідних виплат на підставі частини четвертої статті 378 КАС України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для задоволення заяви про встановлення порядку виконання рішення суду у цій справі немає.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №120/5462/20-а відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Маслоід Олена Степанівна