Постановление суда № 140580217, 12.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

12 жовтня 2026 р. Справа № 120/13132/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 31.08.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

- надання усіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

14.09.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача щодо виконання ухвали від 31.08.2026 року, у якій останній вказує, що під час звернення до відповідача із усною вимогою про надання йому втраченої відповіді останній отримав усну відмову. Крім того позивач зазначає, що представник відповідача, покликаючись на частину 4 статті 9 КАС України, вказав, що суд має вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі витребовувати докази з власної ініціативи.

Також у поданій заяві позивач, посилаючись на норми частини 4 статті 161 КАС України вказує, що дані положення передбачають імперативні норми щодо надання позивачем лише наявних у нього доказів.

Крім того до поданої заяви позивач долучив докази сплати судового збору.

Ухвалою від 21.09.2026 року продовжено строк виконання ухвали суду від 31.08.2026 року.

07.10.2026 року позивачем подано заяву щодо виконання вимог ухвали від 21.09.2026 року. У поданій заяві позивач повторно вказав, що суд наділений повноваженнями збирати докази з власної ініціативи та має можливість під час розгляду справи звертатись до відповідача чи інших осіб, які володіють необхідною для встановлення обставин справи інформацією щодо витребування оригіналів документів або належним чином засвідчених копій. Позивач покликаючись на положення частини 2 статті 77 КАС України вказує, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, позивач наполягає на тому, щоб суд витребував у відповідача усі наявні докази його звернення від 31.05.2025 року та відповідь відповідача на наслідком повторного розгляду поданої заяви та призначив підготовче судове засідання з викликом сторін.

З приводу вище викладеного варто зазначити наступне.

Відповідно до вимог частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як слідує із матеріалів позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає, як вказує позивач, у "ненаданні дозволу на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період" за результатом розгляду заяви позивача від 31.05.2025 року

Разом із тим позивач до позовної заяви не долучає жодних доказів, які свідчили б про порушення його прав.

Частинами 4, 5 статті 161, частиною 1 статті 79 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно зі статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Разом із тим, які слідує із заяви позивача щодо виконання ухвали суду, останній вказує, що суд не може позбавити особу права на звернення до суду з підстав відсутності доказів.

При цьому, мотивуючи протиправність дій/бездіяльності відповідача позивач особисто зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року у праві №120/9032/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно "повторно відмовив у наданні дозволу на відстрочку".

Однак в черговий раз до поданої заяви позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про обставини, які позивачем вказані у позовній заяві.

Що стосується заявленого клопотання про витребування доказів слід зазначати наступне.

Обов`язок належного обґрунтування заявлених позовних вимог із наданням підтверджуючих доказів встановлено ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з приписами якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Нормою п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути, окрім іншого, зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Необхідно звернути увагу, що вимоги до поданого клопотання та порядок його подання визначені у статті 80 КАС України. Так, згідно частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як слідує із змісту клопотання про витребування доказів, останнє не відповідає формі, зазначеній у статті 80 КАС України, а саме у поданому клопотанні позивач не зазначив заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З огляду на вищезазначене приходжу до висновку, що наведені вище обставини свідчать про не виконання позивачем вимог ухвали від 21.09.2026 року про залишення позовної без руху в частині надання усіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що згідно положень пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.

Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Згідно частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, вважаю за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 21.09.2026 року на 7 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк виконання ухвали суду від 12.10.2026 року на 7 днів з дня отримання даної ухвали суду від 21.09.2026 року.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна