Постановление суда № 140577159, 30.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/14/18

Провадження № 6/355/122/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТПЛРЕСУРС» про зміну стягувач та видачу дублікату виконавчого листа (боржник ОСОБА_1 про стягнення на корить ТОВ КБ «ПРИВАТ БАНК» заборгованості за кредитним договором),-

УСТАНОВИВ:

представник заявника ТОВ ««Капіталресурс» - Шафігіна В.Р. звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №355/14/18. Мотивуючи свою заяву тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг. 01.10.2013 року між позичальником та банком був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого позичальнику було надано кредит на споживчі цілі , та встановлено графік повернення їх.

Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

18.04.2018 року Баришівський районний суд Київської області ухвалив рішення у цивільній справі № 355/14/18 за позовом Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18.06.2018 року судом видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 01.10.2013 року, укладеним між Банком та Позичальником.

Зважаючи, що на підставі Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах за кредитним договором № б/н від 01.10.2013 року, укладеним між Банком та Позичальником, а так само відбувся перехід прав, що випливають із судових справ, обумовлених кредитними правовідносинами, стягувач у виконавчому листі у цивільній справі №355/14/18 підлягає заміні з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в порядку процесуального правонаступництва.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред`явило виконавчий лист у цивільній справі №355/14/18 до примусового виконання.

Баришівський ВДВС у Броварському районі Київської області КМУ МЮУ відкрив виконавче провадження №66158257.

24.09.2024 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на дату укладення Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався як новому кредитору відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року. У зв`язку з чим на адресу АТ КБ «Приват Банк» було надіслано запит. 31.03.2026 року надійшла відповідь про втрату виконавчого листа у справі № 355/14/18.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 24.09.2024 року, а відтак з урахуванням приписів пп. 4 п. 102 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» строк на пред`явлення виконавчого листа у цивільній справі №355/14/18 не сплив.

Оскільки виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист та невиконання судового рішення становить втручання у право на мирне володіння майном, а ця заява подана в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є підстави для видачі дублікату виконавчого листа у цивільній справі №355/14/18.

Просить суд, замінити стягувача у виконавчому листі №2/355/157/18 від 18.06.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (ЄДРПОУ: 43513923; адреса: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, буд. 28-А). Видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа Баришівського районного суду Київської області у цивільній справі №2/355/157/18 від 18.06.2018.

Сторони по даній справі в судове засідання не з`явились, але їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв`язку з неявкою сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про те, що заява представника ТОВ «Капіталресурс» - Шафігіної В.Р. про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №355/14/18, не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг. 01.10.2013 року між позичальником та банком був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого позичальнику було надано кредит на споживчі цілі , та встановлено графік повернення їх.

Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

18.04.2018 року Баришівський районний суд Київської області ухвалив рішення у цивільній справі № 355/14/18 за позовом Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18.06.2018 року судом видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 01.10.2013 року, укладеним між Банком та Позичальником.

Зважаючи, що на підставі Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах за кредитним договором № б/н від 01.10.2018 року, укладеним між Банком та Позичальником, а так само відбувся перехід прав, що випливають із судових справ, обумовлених кредитними правовідносинами, стягувач у виконавчому листі у цивільній справі № 355/14/18 підлягає заміні з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в порядку процесуального правонаступництва.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред`явило виконавчий лист у цивільній справі №355/14/18 до примусового виконання.

Баришівський ВДВС у Броварському районі Київської області КМУ МЮУ відкрив виконавче провадження №6666158257. 24.09.2024 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Оригінал виконавчого листа станом на у цивільній справі № 355/14/18 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» як новому кредитору відповідно при укладенні Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року не передавався. Таким чином, виконавчий лист у цивільній справі № 355/14/18 був втрачений.

Заявник вважає, що оскільки Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 24.09.2024 року, а відтак строк на пред`явлення виконавчого листа у цивільній справі №355/14/18 не сплив. Та є підстави для видачі дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 355/14/18.

Однак, заявником будь-яких доказів про втрату виконавчого листа під час пересилки суду не надано.

Водночас в судовому засіданні з`ясовано, що виконавчий лист виданий Баришівським районним судом Київської області від 18.06.2018 року був дійсний для пред`явлення до виконання до 24.05.2021 року, а отже, на момент звернення ТОВ «Капіталресурс» до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, строк пред`явлення його до виконання сплинув.

Відповідно до п. 17.4 перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк з дня надходження заяви. За видачу стягувачу дублікату виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0, 03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена у апеляційному та касаційному порядку.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа - є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред`явлення до виконання.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06 (провадження №61-11034св19), від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц (провадження №61-17590св20), від 20 травня 2022 року у справі №1005/7133/2012 (провадження №61-21381св21) та від 19 липня 2022 року у справі №750/13088/14 (провадження №61-2110св22).

Таким чином, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Установивши, що строк пред`явлення виконавчих листів у справі №355/569/21 щодо боржник ОСОБА_2 сплинув до подання цієї заяви, у матеріалах справи відсутні докази поважності причин такого пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа №2/355/157/18.

Заявник також просить суд замінити стягувача ПАТ «КБ «ПРИВАТ БАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Відповідно до частин 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні положення містяться і в ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Стаття 55 ЦПК України визначає процесуальний порядок правонаступництва та містить положення, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржених ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 06.11.2019 р. у справі №456/6160/13.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 вказала, що враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-УІІІ (аналогічні положення були закріплені у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІУ) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє добровільно або під примусом дії на виконання рішення суду. Згідно з вимогами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судовою рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-УІІІ, пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІУ).

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Така позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №910/10031/13 від 25 червня 2019.

Встановивши, що строк пред`явлення виконавчого листа у справі №355/569/21 щодо боржника сплинув до подання цієї заяви, у матеріалах справи відсутні докази поважності причин такого пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви в частині заміни стягувача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «КАПІТПЛРЕСУРСТ» у повному обсязі.

Керуючись ст. 15, п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 11, 512, 514 ЦК України, ст.ст. 55, 260, 353-354, 433, 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТПЛРЕСУРС» про зміну стягувач та видачу дублікату виконавчого листа (боржник ОСОБА_1 про стягнення на корить ТОВ КБ «ПРИВАТ БАНК» заборгованості за кредитним договором), - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 09.10.2026 року.

Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева