Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 681/1391/26
Провадження № 2/681/1328/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14 жовтня 2026 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
У вересні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачки 45 390,93 грн заборгованості за кредитним договором №1625005 від 25.05.2024, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та правничої допомоги в сумі 8 000 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 25.05.2024 було укладено договір №1625005 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Слон кредит» надає клієнту кредит у розмірі 12 400 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором кредиту та надав відповідачці грошові кошти в безготівковому порядку.
Відповідачка у свою чергу не виконувала взяті на себе зобов`язання, чим допустила істотне порушення умов договору, не повернула отримані кошти та не сплатила відсотків за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №1625005 у загальному розмірі 45 390,93 грн, з яких: 9 019,83 грн заборгованість по тілу кредиту, 30 171,1 грн заборгованість по відсотках та 6 200 грн заборгованість за штрафом.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 22 квітня 2025 року уклало договір факторингу № 2204-25-ПДЛ з ТОВ «Слон кредит», за умовами якого позивач набув права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах боржників до зазначеного договору факторингу, зокрема і до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до ухвали судді від 23.09.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, 12.10.2026 подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якого не відоме, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не подала, у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд, за згодою позивача, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 25.05.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №1625005 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (а.с. 11-15), відповідно до якого відповідачка отримала у безготівковій формі грошові кошти у розмірі 12 400 грн, шляхом їх переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% на день, що є стандартною процентною ставкою, що застосовується в межах строку кредиту.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 79 360,00 грн (п.1.10 Договору).
Даний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х925, що підтверджується даними довідки про ідентифікацію (а.с. 16).
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до вказаного кредитного договору та підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х925, доведено до відома ОСОБА_1 дати, види та розмір платежів за кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту.
Відповідачка також ознайомилася з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р762 Паспорт споживчого кредиту (а.с. 9 зворот -10), зміст якого відповідає умовам укладеного кредитного договору.
ТОВ «Слон кредит» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №1625005 та надало для ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 12 400 грн, вказане підтверджується даними листа ТОВ «Пейтек» вих.№20250425-775 від 25.04.2025, з якого вбачається, що останнє, маючи повноваження на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022, перерахувало 25.05.2024 кошти в сумі 12 400 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 (а.с. 16 зворот).
Відповідно до даних листа АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , відкрито відповідний банківський рахунок та 25.05.2024 проведена операція на суму 12 400 грн з використанням сервісу переказу коштів через АТ «ПУМБ».
Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1625005, розмір заборгованості відповідачки станом на дату відступлення права вимоги 22.04.2025 становить 41 602,81 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 019,83 грн, заборгованість за відсотками 30 171,1 грн та заборгованість за штрафом 6 200 грн (а.с.17).
22.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредит-капітал» та ТОВ «Слон кредит» укладено договір факторингу №2204-25-ПДЛ, за умовами якого ТОВ «Слон кредит» відступило для Товариства, а останнє набуло за плату права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах боржників, що підтверджується даними договору факторингу (а.с. 17 зворот 24) та платіжної інструкції №7522 від 22.04.2025 про оплату фінансування згідно з договором факторингу (а.с. 24 зворот).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №2204-25-ПДЛ ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №1625005 від 25.05.2024 в 41 602,81 грн, з яких: 9 019,83 грн заборгованість за основною сумою боргу, 26 382,98 грн заборгованість за процентами та 6 200 грн заборгованість за штрафом.
Отже, у відповідності до умов зазначеного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-капітал» за плату прийняло належні ТОВ «Слон кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідачки.
У період з 23.04.2025 по 20.05.2025 за кредитним договором №1625005 від 25.05.2024 ОСОБА_1 нараховано відсотки в розмірі 3 786,12 грн, що підтверджується даними розрахунку заборгованості Товариства.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.
Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти.
Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі.
За положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зазначене, суд вважає, що кредитний договір підписаний електронним підписом позичальниці шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів. Кредитні кошти надані в безготівковому порядку. Проте, доказів повернення отриманих коштів відповідачкою матеріали справи не містять.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за користування ними з боржниці.
ОСОБА_1 не надала відзив на позов, не заперечувала факт укладання кредитного договору та користування кредитними коштами, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача та не надала доказів, які б підтверджували повне виконання нею зобов`язань, взятих перед кредитором.
Визначений Товариством розмір кредиту, процентів за користування ним, які позивач просить стягнути з відповідачки, відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.
За наведених обставин, позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 019,83 грн та заборгованості за процентами в сумі 30 171,1 грн підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки штрафу, суд зазначає про таке.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 дійшов висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором №1625005 від 25.05.2024, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
На підставі викладеного суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки 6 200 грн штрафу, оскільки такий нарахований позивачем у період дії в Україні воєнного стану.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 39 190,93 грн.
У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 86,3%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 297,6 грн.
Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений з адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І., акт №1238 наданих послуг від 10.09.2026 та детальний опис наданих послуг до нього, відповідно до яких АО «Апологет» надана правнича допомога для Товариства у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №1625005 з ОСОБА_1 на суму 8 000 грн, яка полягала в наданні усної консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції клієнта, складенні позовної заяви та подання її до суду.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18).
Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 86,3% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 6 904 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
у х в а л и в:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за договором №1625005 про надання споживчого кредиту від 25 травня 2024 року, яка складається з 9 019,83 грн заборгованість по тілу кредиту, 30 171,1 грн заборгованість по відсотках, а всього в загальному розмірі 39 190 (тридцять дев`ять тисяч сто дев`яносто) грн 93 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 297 (дві тисячі двісті дев`яносто сім) грн 60 коп. та на правову допомогу в розмірі 6 904 (шість тисяч дев`ятсот чотири) грн 00 коп.
Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, поштовий індекс 79029.
Відповідачка ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А. Горгулько
Судебное решение № 140576169, Полонський районний суд Хмельницької області было принято 14.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 681/1391/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: