Решение № 140576144, 14.10.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/695/26

2/680/641/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») в електронній формі був укладений договір № 5650801 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору відповідачу, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , було надано кредитні кошти у розмірі 6 000 грн, а відповідач, у свою чергу, зобов`язалась повернути отримані кошти у встановлений строк та сплатити відсотки за користування ними.

27 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передав (відступив) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право боргової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за договором № 5650801 від 01 липня 2025 року на загальну суму 23 184 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 000 грн, заборгованість за процентами 13 584 грн, штрафні санкції 3 000 грн, комісія за надання кредиту 600 грн.

Відповідач не виконала свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні на рахунки ТОВ «Лінеура Україна», ні на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», а тому виникла заборгованість у загальному розмірі 26 967 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000 грн, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 13 584 грн, заборгованості за процентами, нарахованими позивачем - 6 783 грн, комісії за надання кредиту 600 грн.

Також позивач просив стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у судове засідання не з`явився, у позові серед іншого просив здійснювати розгляд справи без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернулися конверти із відміткою «адресат відсутній». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 14 жовтня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

25 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

01 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5650801 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «56402» (01.07.2025 о 17.22), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, комісію та виконати обов`язки передбачені договором (п. 1.2 Договору) (арк. спр. 17-23).

Сума кредиту становить 6 000 гривень (п. 1.2 Договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п. 1.3 Договору).

Процентна ставка фіксована. Стандартна процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.4.1 Договору).

Денна процентна ставка за Договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 0,9778% (п. 1.4.2 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 600,00 гривень (п. 1.4 Договору).

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 01.07.2025 або 02.07.2025 (п. п. 2.1, 2.2 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.25-26).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 5650801 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 23 на звороті).

ТОВ «ПейТек» на підставі договору про переказ коштів (арк. спр.44-46) повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про успішне перерахування 01 липня 2025 року о 17 год 23 хв на платіжну карту № НОМЕР_2 коштів у сумі 6000 гривень (арк. спр. 27).

З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 01 липня 2025 року зараховано 6 000 грн (арк. спр. 93).

27 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняв належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5650801, яке станом на 27 лютого 2026 року складає 23 184 гривень, що підтверджується договором, актом приймання-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією (арк. спр. 53-57,63).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язанням.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Досліджені судом докази, зокрема витяги з ЄДРЮОФОГФ, статути, свідоцтва про реєстрацію фінансових установ, підтверджують, що ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 5650801 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що кредитні кошти відповідач отримала на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Суд установив, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5650801 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 липня 2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Вказаний Договір укладений в електронній формі та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем - 56402), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону, який є вбудованими в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кошти в сумі 6 000 грн строком на 360 днів, тобто до 25 червня 2026 року, а остання зобов`язалась повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, комісію за надання кредиту, розмір яких визначений договором.

01 липня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу, про що свідчать повідомлення ТОВ «ПейТек», АТ КБ «ПриватБанк».

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Лінеура Україна» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено за погодженою відсотковою ставкою 0,95 % від суми позики, що становить 57 грн за день користування кредитом.

Також при визначені розміру заборгованості позивачем враховано, що 02 серпня 2025 року відповідач здійснила оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі 170 грн, 08 серпня 2025 року в розмірі 40 грн, а всього 210 грн, які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі, що відображено у розрахунку заборгованості.

Отже, розрахунок процентів за користування кредитними коштами за період з 01 липня 2025 року до 27 лютого 2026 року, згідно з яким заборгованість становить 13 584 грн є обґрунтованим, відповідає умовам договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас позивач, здійснюючи донарахування процентів за користування кредитними коштами після відступлення права вимоги первісним кредитом, допустив помилку, оскільки здійснив нарахування процентів за період з 28 лютого 2026 року до 26 червня 2026 року, в той час як строк договору сплив 25 червня 2026 року.

Відтак розмір заборгованості за процентами у розмірі 6 783 грн, нарахованими позивачем, має бути зменшений на 57 грн, та становить 6 726 грн.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 26 910 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 000 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 13 584 грн, заборгованість за процентами, нарахованими позивачем - 6 726 грн, заборгованість за комісією 600 грн.

Водночас суд відхиляє надані позивачем докази: Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (арк. спр.47-49), оскільки вони не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2 662,40 грн, а всього - 12 662,40 грн.

Позивач ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» в особі директора Сівека С.С. 10 грудня 2024 року уклав договір про надання правової допомоги №10/12-2024 з адвокатом Столітнім М.М. Згідно з умовами договору факт надання послуг підтверджується актом про надання правничої допомоги. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно з актом про надання правничої допомоги протягом 30-ти календарних днів з моменту набуття рішенням суду законної сили (арк. спр. 65-66). Відповідно до акту №22967 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) та заявки на виконання доручення (арк. спр.68,69) адвокат Столітній М.М. надав клієнтові ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» послуги по супроводу справи про стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 , пов`язані із зустріччю з клієнтом для надання первинної консультації та аналізу документів, аналізом судової практики, норм чинного законодавства для підготовки позовної заяви, оформленням додатків до позовної заяви, підготовки та направлення адвокатського запиту, підготовки та подання позовної заяви, клопотання про витребування доказів, інших процесуальних документів, представництво інтересів клієнта, на що витрачено 12 годин. Вартість послуг - 10 000 гривень.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому з урахуванням клопотання відповідача, суд вважає, що наявні підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу до 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (26 967 грн) та часткового задоволення позову (26 910 грн х 100 : 26 967 = 99,78%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 656,54 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 99,78%=2 656,54) та 3 991,20 грн витрат на професійну правничу допомогу (4 000 : 100 х 99,78%= 3 991,20).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», прострочену заборгованість за договором № 5650801 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 липня 2025 року у розмірі 26 910 (двадцять шість дев`ятсот десять) гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6 000 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 13 584 грн, заборгованість за процентами, нарахованими позивачем - 6 726 грн, заборгованість за комісією 600 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2 656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) гривень 54 коп. сплаченого судового збору та 3 991 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто одну) гривню 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 6 647 (шість тисяч шістсот сорок сім) гривень 74 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ - 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя А. О. Олійник